існування в науці, оскільки інформація дійсно формує інфраструктурний аспект господарювання. Інформація забезпечує взаємозв'язок різних структурних елементів економіки. Інфраструктура із цієї методологічної позиції може розглядатися як сукупність взаємозалежних організацій (структур), які займаються обслуговуванням виробничого, соціального й іншого видів діяльності в межах національних меж економіки.
Інфраструктура існує на різних рівнях буття економіки: на рівні підприємства (у тому числі всередині підприємства), регіону, у межах країни, на рівні світогосподарських економічних відносин. На нашу думку, інфраструктура повинна розглядатися, по-перше, як система економічних відносин у сфері обслуговування. Це обумовлює наявність схожих, а нерідко, і однакових функцій у різних видів інфраструктури, хоча зовні ці функції можуть проявлятися по-різному. По-друге, існують ці відносини на різних рівнях господарських відносин і тому не можуть бути однаковими за будовою й повинні виконувати різні функції. По-третє, інфраструктура залежить від тієї господарської структури, яку вона обслуговує. Тому відносини інфраструктури й функції інфраструктури залежні від різних сфер економіки. По- четверте, функціонування інфраструктури гнучке, пластичне, дуже активно реагує на ті умови, у яких знаходиться не лише інфраструктура, а й ті господарські сфери, які обслуговуються інфраструктурою, від умов господарювання національної, регіональної економіки, фірм, домашніх господарств. Інакше кажучи, інфраструктура є складним економічним явищем, формування й функціонування якого визначається мінливими умовами господарювання, що існують у національній і регіональній економіках, в економічних процесах суб'єктів господарювання. Отже, на нашу думку, при трактуванні змісту слід враховувати особливості нелінійних процесів економіки, динаміки господарювання. На рисунку 1 показано різні підходи до класифікації інсЬтстоуктуо в економіці.
При цьому в контексті даного дослідження особливо значима характеристика регіональної інфраструктури й такі види функціональних інфраструктур як виробнича й соціальна. На нашу думку, регіональна інфраструктура може бути представлена в теорії як система відносин сфери обслуговування, що існує на територіях, орієнтована на створення сприятливих умов функціонування виробництва, ринку, соціальних інститутів та інших форм життєзабезпечення населення.
Реалізація функцій інфраструктури забезпечує синергетичний ефект господарювання. Тому ми визначаємо зміст інфраструктури в такий спосіб. Інфраструктура економіки виражає відносини з-приводу забезпечення комфортних умов реалізації найважливіших завдань сфери виробництва й соціальних відносин. Інфраструктура існує як відносини на різних рівнях господарювання.
У системі регіональної інфраструктури найважливішу роль відіграють виробничий і соціальний види інфраструктури. Обидві ці інфраструктури являють собою функціональне існування регіональної інфраструктури. При цьому виробнича інфраструктура - це життєзабезпечення виробництва на території конкретного розташування, дії виробничих систем. Соціальна ж інфраструктура являє собою життєзабезпечення населення певного регіону, створення комфортних соціальних умов для жителів цього регіону.
Взаємодія виробничої й соціальної інфраструктур являє собою процес зв'язку властивостей, іманентних цим видам інфраструктур. Взаємодія здійснюється як зміни, що відбуваються усередині цих видів інфраструктур, винесені за їх межі в загальну систему інфраструктури. Взаємодія різних видів інфраструктур є загальним зв'язком у системі. Пізнання їх взаємодії дозволяє з найбільшою ефективністю використовувати кожний вид інфраструктури і їх спільне функціонування в економіці.
Взаємодія виробничої й соціальної інфраструктур завжди конкретно існує в реальній системі економічних відносин, при цьому кожна з них розвивається відносно самостійно. Однак види інфраструктур пов'язані один з одним загальними умовами існування, загальними процесами обслуговування економіки в цілому. їх взаємодія проявляється в наявності синергетичних ефектів, що впливають на життєдіяльність населення країни й розвиток регіональних виробничо-економічних систем. Пошук форм використання видів інфраструктур, адекватних ринковим сучасним умовам господарювання, співвідноситься з вивченням взаємодії видів інфраструктур.
Взаємодія виробничої й соціальної інфраструктур проявляється в різних типах, характеристиках. Залежать ці взаємодії від відносин, що сформувалися в національній економіці, системи господарювання, стану розвитку продуктивних сил, самого виробництва, тих потреб, які існують у населення. Взаємодія видів інфраструктури являє собою процес руху, загальний зв'язок в економіці країни й між країнами. У процесах взаємодії відбувається зміни інфраструктур, і виникають такі ефекти, як мультиплікаційний, синергетичний, які проявляються в розвитку не тільки досліджуваних видів інфраструктури, але й всієї інфраструктури країни, структури економіки [З, С.85].
Виробнича інфраструктура визначається розвиненістю виробництва в країні, у регіонах; соціальна інфраструктура залежить від стану розвитку потреб населення країни, регіонів, від рівня доходів населення в країні й в регіонах. Варто відзначити тісний взаємозв'язок досліджуваних видів інфраструктур, оскільки виробнича інфраструктура обслуговує створення товарів і товарних послуг, які споживаються населенням, фірмами, регіонами, державою. Соціальна ж інфраструктура забезпечує кількісно і якісно розвиток головної продуктивної сили - людини - для виробництва як такого. Інакше кажучи, існувати окремо один від одного виробнича й соціальна інфраструктура не може. Застосовуючи метод абстрагування, можна вивчати теоретичні характеристики кожного з розглянутих видів інфраструктур. У реаліях же економіки взаємодіють всі види інфраструктур: ринкова, інформаційна, фінансова й т.д.
Взаємодія виробничої й соціальної інфраструктур проявляється, по-перше, у вигляді зміни самих цих видів інфраструктур, по-друге, взаємозв'язок досліджуваних видів інфраструктур об'єктивно обумовлено тими процесами, що існують у розвитку економіки країни. Зокрема, обумовленість цих взаємодій визначається розвитком інформаційного суспільства в країні й появою не тільки інформаційних секторів в економіці країни, але й інформаційних сегментів всередині традиційних інфраструктур.
Взаємодії виробничої й соціальної інфраструктур властиві загальні й специфічні закономірності. Однією з них є те, що завжди в їх взаємодії є провідна сторона. Цю роль може виконувати або виробнича інфраструктура, або соціальна інфраструктура, це залежить від складних соціально-економічних, організаційних і політичних умов