Таблиця 1 - Розрахунок бета-коефіцієнту для підприємств металургійної галузі, 2006-2008 рр.*

1. Оскільки даних про котирування цінних паперів ВАТ «Керченський металургійний комбінат» на біржі відсутні, бета-коефіцієнт для підприємства вираховується як середньогалузевий;

2. Котирування акцій деяких підприємств на біржі у 2006 році носило періодичний характер. На нашу думку по цій причині відсутній будь-який зв'язок між курсом акцій та динамікою індексу.

r m - середнє значення доходності ринку; n - число спостережень у вибірці.

Порядок розрахунку бета коефіцієнта дослідимо з використанням інформації щодо результатів діяльності металургійних підприємств України. У табл. 1. наведено розрахунки середньорічних значень доходності цінних паперів, стандартного відхилення доходності активу, коваріації доходності цінних паперів та фондового індексу. Аналіз їх співвідношення дає нам змогу констатувати реакцію доходності цінного паперу стосовно динаміки відхилення його доходності.

Динаміка доходності металургійних підприємств наведена в таблиці 2. Як бачимо із даних табл.1 та табл.2. зниження доходності галузі у 2008 році стосовно 2007 на 58 % призвело до підвищення ризиковості цінних паперів ряду підприємств на фоні зменшення їх прибутковості та прибутковості індексу ПФТС. Окрім того варто звернути увагу, що у деяких випадках бета-коефіцієнт виходить за межі нормативних значень (від 0 до 1). Наприклад ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - до 18,5 у 2008 році, ВАТ «Єнакіївський металургійний завод 12,9 у 2006 році, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» до -12,5 у 2006 році.

Аналіз інформації, наведеної в таблицях 2 та 3 засвідчує наявність певної суперечності: бета-коефіцієнт ілюструє перебільшену ризиковість. На нашу думку варто здійснювати визначення бета-коефіцієнту через ряд сталих показників, конкретні значення яких встановлюються залежно від області отриманих в результаті традиційного розрахунку значень. Наприклад, значення від 0,5 до 1,5 Я= 1; від 1,5 до 3 Я = 3; від трьох і вище Я =5; область від'ємних значень Я=5.

Врахування норми ризиковості при визначенні ставки дисконтування залежить також від структури товарної спеціалізації бізнесу, оцінки ринкових факторів роботи компанії на конкретних сегментах ринку, якості та доступності транспортних та комунікаційних послуг, налагодженості діалогу із місцевими органами державного управління та регулювання у даній сфері діяльності, монополізації ринку [1].

З метою забезпечення максимально справедливої оцінки ризиковості інвестування фінансових ресурсів, вважаємо за доцільне на практиці використовувати комбінацію декількох способів розрахунку фактору ризику. Наприклад, результати проведеної експертної оцінки премії за ризик (за методом кумулятивної побудови) можна порівнювати із загальноринковою чи загальногалузевою нормою ризиковості, або ж використовувати у якості направляючої ставку доходності державних цінних паперів.

Досягнення максимального ефекту в процесі управління вартістю компанії можна забезпечити через ефективну координацію дій підрозділів усієї структурної організації - починаючи від виробничого, закінчуючи управлінським рівнем. Створення конкурентних переваг на кожному із таких рівнів здійснюється внаслідок перерозподілу отриманих внаслідок операційної діяльності ресурсів та концентрації їх у ключових точках фінансово-господарського механізму підприємства [3].

Економічну вигоду від чіткого розподілу грошових потоків вбачаємо у формуванні доданої вартості внаслідок оптимізації кругообігу коштів, удосконалення окремих елементів фінансової звітності при визначенні ряду платежів, а також оцінки управлінських, соціальних та організаційних заходів, впроваджених на виробництві. Особливу увагу звертаємо на те, що ефективність використання фінансових ресурсів дозволяє зменшити потреби на залучення позикового капіталу. В свою чергу це призводить до підвищення інвестиційної привабливості та, як наслідок, зростання вартості компанії.

Реалізація концепції стратегічного управління, що має за кінцеву мету максимізацію вартості, здійснюється за рахунок побудови системи котра б підпорядкувала усі аспекти життєдіяльності господарського механізму єдиній меті. Система інтеграції VBM в управління корпоративними фінансами реалізовується протягом 5-х етапів: визначення поточної вартості компанії, визначення системи факторів вартості, створення системи оцінки ефективності управлінських рішень заснованої на певному вартісно-орієнтованому показникові (показниках), аналізу вкладу підрозділів у приріст вартості, запровадження систем мотивації, що ґрунтуються на вартісно-орієнтованих показниках .

Як зазначалося вище, використання того чи іншого із числа фундаментальних вартісних показників (EVA, MVA, CVA, CFROI та ін.) в управлінні вартістю залежить від бачення менеджменту компанії, власників чи акціонерів переваг та недоліків окремих показників. До числа переваг EVA відноситься можливість оперувати достатнім обсягом даних для оцінки ефективності прийнятих управлінських рішень. Аналіз показника динаміки показника EVA проведений на основі ретроспективних даних фінансової звітності дає можливість досить точно прослідкувати за приростом вартості підприємства. Для побудови системи мотивації на базі EVA пропонуємо скористатися наступною схемою:

Винагорода = k1+ k 2*Д EVA,

де k 1, k 2 - коефіцієнти пропорційності (k 1<< k 2).

Ще одна схема передбачає методику обрахування винагороди у тому випадку, коли за ціль у поточному періоді ставилося досягнення певних не фінансових показників за умови збереження позитивної динаміки операційної діяльності винагорода визначається як сума добутків встановленого бонусу і коефіцієнту

досягнення нефінансових показників та перевищення очікуваного рівня зростання EVA і коефіцієнту участі.

Висновки. Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що концепція вартісно- орієнтованого менеджменту є системним підходом до управління корпоративними фінансами. Важливим етапом запровадження VBM є побудова дерева факторів вартості. Специфіка діяльності кожної окремої компанії потребує використання у якості контрольних різних за суттю інструментів: одні можуть відображати управління нематеріальними ресурси, інші