УДК 336. 77: 338.3

Г.І. Міокова, доц., канд. екон. наук

Кіровоградський національний технічний університет

Управління залученням запозичень суб'єктами господарювання

В статті розглянуто процес управління залученням позикового капіталу, а також показники, врахування яких при формуванні фінансової структури капіталу дає можливість її оптимізувати. управління залученням запозичень, правила фінансування, середньозважена вартість капіталу, структура капіталу

Головною економічною базою створення і розвитку суб'єктів господарювання є капітал. Він характеризує фінансові ресурси підприємства, є основним фактором виробництва, головним джерелом фінансування отримання доходів. Структура капіталу, його динаміка є важливими показниками рівня ефективності господарської діяльності підприємств. За джерелами формування капітал поділяється на власний і позиковий. Підприємства, які в своїй діяльності використовують лише власний капітал, є абсолютно фінансово стійкими і по мірі залучення запозичень фінансова стійкість знижується, а надмірне залучення позикових коштів може призвести до кризового стану. Водночас підприємство, яке використовує у своїй діяльності лише власний капітал, не завжди має можливість за сприятливої кон'юнктури ринку швидкими темпами оновлювати виробничі фонди, впроваджувати нові технології, що дає можливість збільшувати масштаби виробництва, прибутковості господарської діяльності тощо.

Розвиток ринкової економіки зумовлює поглиблене вивчення проблем управління фінансовою діяльністю суб'єктами господарювання, передусім формування і використання капіталу і, зокрема, позикового. В умовах розвитку вітчизняного фінансового ринку, його сегментів та інфраструктурних елементів порушені питання набувають все більшого значення, що обумовлює актуальність дослідження. Цій проблемі присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних науковців: Є. Балабанова, І. Бланка, Е. Брігхема, В. Бочарова, О. Мозгового, А. Пересади, А. Поддєрьогіна, О. Терещенка та інших. Разом з тим сьогодні потребують поглибленого вивчення питання формування і використання позикових коштів.

У даній статті поставлено за мету обґрунтування методів удосконалення процесу залучення запозичень, що дає можливість оптимізувати структуру капіталу для забезпечення фінансової стійкості підприємств.

Призначенням запозичень суб'єктів господарювання є підвищення ефективності діяльності та інвестування розвитку.

До основних чинників, які спонукають підприємства використовувати позикові кошти можна віднести:

- розбіжності за термінами виготовлення продукції, надходження її до споживачів і отримання оплати обумовлює несвоєчасне надходження коштів на підприємство, що призводить до нестачі оборотних активів. Така нестача, як правило, покривається короткостроковими позиками.

- оновлення виробничої бази, її розширення, модернізація за рахунок тезавраці прибутку та використання інших власних фінансових ресурсів не може бути повністю забезпеченим, тому реалізація інвестиційних програм, спрямованих на економічне зростання, передбачає залучення довгострокового позикового капіталу.

Реальний доступ до запозичень всім формам підприємства забезпечує розвинутий фінансовий ринок.

Запозичення характеризуються такими ознаками:

- джерела запозичень (залучені із зовнішніх джерел на кредитному і фондовому ринках; залучені із внутрішніх джерел підприємства у формі поточних зобов'язань за розрахунками);

- мета залучення (забезпечення відтворення необоротних активів, поповнення оборотних активів, для інших господарських або соціальних потреб);

- форма залучення (у грошовій формі, у товарній формі, у формі нематеріальних активів);

- методи залучення (позики на кредитному ринку, на ринку цінних паперів, на товарному ринку);

- терміни залучення (короткостроковий та довгостроковий періоди);

- форма забезпечення (забезпечені заставою, гарантією, поручительством, незабезпечені);

- методи погашення (одноразові платежі, періодичні рівномірні виплати, регресія платежів);

- методи оплати позики (ставка процента, дисконтна ставка процента, товарна форма оплати).

Управління залученням запозичень - це цілеспрямований процес їх формування з різних джерел і в різних формах в відповідності з потребами підприємства в позикових коштах на кожному етапі його розвитку.

Залучення позикових коштів є складовою фінансової стратегії підприємства, яка передбачає забезпечення найбільш ефективних форм і умов використання запозичень.

Процес залучення запозичень складається з таких етапів:

а) аналіз залучення і використання позикових коштів в попередньому періоді (виявлення обсягів, складу, форм запозичень, а також оцінка ефективності їх використання);

б) визначення мети залучення позикових коштів в майбутньому періоді (поповнення необхідного обсягу постійної частини оборотних активів забезпечення формування змінної частини оборотних активів, формування належного обсягу інвестиційних ресурсів; забезпечення соціально-побутових потреб працівників підприємства; інші тимчасові потреби);

в) визначення допустимого обсягу залучення позикових коштів (максимальний обсяг запозичень обумовлений забезпеченням достатньої фінансової стійкості підприємства, яка оцінюється з позиції як позичальника, так і кредитора, що може призвести до зниження вартості майбутніх залучень);

г) оцінка вартості залучення позикових коштів (результати такої оцінки лежать в основі розробки управлінських рішень відносно вибору альтернативних джерел залучення запозичень, які забезпечують потреби підприємства у фінансових ресурсах);

д) визначення співвідношення обсягів короткострокових і довгострокових запозичень (розрахунок необхідного обсягу позикових коштів в межах кожного періоду здійснюється в розрізі окремих цільових спрямувань їх майбутнього використання. Метою таких розрахунків є встановлення термінів використання запозичень для оптимізації співвідношення довгострокових і короткострокових їх видів. В процесі цих розрахунків визначається повний і середній термін використання запозичень);

е) визначення форм залучення позикових коштів ці форми диференціюються у розрізі фінансового кредиту, комерційного кредиту, інших форм. Вибір форм залежить від мети і специфіки господарської діяльності підприємства);

є) визначення складу основних кредиторів (склад кредиторів визначається формами залучення запозичень. Основними кредиторами підприємства є комерційні банки, постійні постачальники з якими встановлені тривалі комерційні зв'язки );

ж) формування ефективних умов залучення кредитів ( до найважливіших умов належать: термін надання кредиту; процентна ставка за кредит; виплата суми процента; виплата основної суми боргу; інші умови пов'язані з отриманням позики);

з) забезпечення ефективного використання кредиту ( критеріями такої ефективності виступають показники оборотності та рентабельності позикового капіталу);

і) забезпечення своєчасних розрахунків за отриманими позиками (платежі по