УДК 331.101

О.В. Сторожук, доц., канд. екон. наук

Кіровоградський національний технічний університет

Інтелектуальні ресурси Кіровоградського регіону: можливі шляхи поліпшення їх використання

Стаття присвячена дослідженню інтелектуальних ресурсів регіону. Здійснено оцінку стану інтелектуальних ресурсів Кіровоградської області. Особливу увагу приділено проблемі недостатньо ефективного використання інтелектуальних ресурсів регіону. Пропонуються можливі шляхи поліпшення їх використання.

інтелектуальні ресурси, регіон, освіта, наука, поліпшення використання

Постановка проблеми. Досвід розвинених країн переконливо показав, що основа стійкого економічного зростання забезпечується рівнем розвитку і динамізмом інтелектуальних ресурсів суспільства. Ефективне використання наукової творчості носіїв інтелектуального ресурсу, серед яких - науковці, винахідники, викладачі вищої школи, стає підґрунтям для появи нових галузей і виробництв, активного впровадження інновацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу ролі інтелектуальних ресурсів в економічному зростанні, підвищенню ефективності їх використання присвячено достатньо уваги у вітчизняній економічній науці. Зокрема, найбільш вагомі здобутки були отримані в результаті наукових досліджень таких учених-економістів, як С.І. Бандур, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, Т.А. Заяць, В.І. Куценко, Е.М. Лібанова, Л.С. Лісогор, В.В. Онікієнко, В.А. Савченко, М.В. Семикіна, Л.М. Фільштейн та інші.

Водночас питання ефективного використання інтелектуальних ресурсів, в тому числі на регіональному рівні, залишаються не розв'язаними. Актуальність і недостатня вивченість цієї проблеми визначили вибір теми даної статті. Метою статті є окремі аспекти оцінки стану інтелектуальних ресурсів Кіровоградської області і окреслення можливих шляхів поліпшення їх використання.

Виклад основного матеріалу. Наука і освіта відіграють велику роль у розвитку економіки. Саме в освітньо-науковому середовищі відбувається процес формування, використання і примноження нових знань, генерування ідей, винаходів, ноу-хау, нових технологій. Проте ресурси науки, на жаль, за останні 10 років зазнали певної руйнації, як в цілому в Україні (рис.1), так і в регіональному розрізі.

Так, статистичні дані свідчать, що загальна кількість наукових організацій в Кіровоградській області в 2008 р. становила 12, таким чином, порівняно з 1998 р. цей показник зменшився на 33,3%. У січні-вересні 2009 р. в області виконували наукові та науково-технічні роботи 11 організацій, тобто їх кількість порівняно з відповідним періодом попереднього року зменшилась на 8,3%. Відмітимо також, що структура наукових організацій в Кіровоградській області не є оптимальною. Так, частка організацій, що виконували дослідження і розробки у галузі технічних наук становила 63,6%, сільськогосподарських - 27,3%, педагогічних - 9,1% [4]. Таким чином, на наш погляд, потрібно більш активно розвивати саме ті напрямки наукових досліджень, де вже сформований інтелектуальний потенціал, а також спрямовувати зусилля на розвиток сфер, які є актуальними для соціально-економічного розвитку регіону.

В загальному обсязі виконаних наукових та науково-технічних робіт у Кіровоградській області в 2008 р. 19,2 млн. грн., або 79,6% склали розробки; прикладні дослідження - 3,1 млн. грн., або 12,6%; науково-технічні послуги - 1,1 млн. грн., або 4,6%; фундаментальні дослідження - лише 755,3 тис. грн., або 3,2%. У січні-вересні 2009 р. загальний обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становив 18,8 млн. грн., у його структурі на науково- технічні розробки припала знову ж таки найбільша його частка - 80% [4]. Це пов'язано з тим, що проведення фундаментальних досліджень - практично безприбуткова діяльність, яка вимагає суттєвих фінансових, трудових і матеріально-технічних ресурсів. Тому, хоча ці дослідження є дуже важливими для розвитку науки та інновацій, але їх здійснення є невигідним для приватних інвесторів. Тому їх проведення повністю залежить від фінансування з боку держави.

У 2008 р. сума витрат на фінансування інноваційної діяльності в Кіровоградській області склала 40,6 млн. грн., що на 62,1% менше, ніж у 2007 р. Таким чином, спостерігається суттєве скорочення обсягів асигнувань на інноваційну діяльність з усіх джерел, крім коштів державного бюджету, обсяг яких зріс у 2008 р. порівняно з 2007 р. майже утричі [6, с. 294].

Водночас, відмітимо, що фінансування інноваційної діяльності в Кіровоградському регіоні здійснюється в основному за рахунок власних коштів самих підприємств. Так, у структурі загальної суми витрат на інноваційну діяльність у 2008 р. питома вага власних коштів становила 81,2%; коштів державного бюджету - 13,6%; інших джерел - 5,2%. Таким чином, питома вага бюджетних коштів залишається невисокою і, з нашої точки зору, ніяк не є достатньою для стимулювання розвитку інтелектуальних ресурсів і виконання науковцями Кіровоградської області більш-менш вагомих наукових досліджень. Відсутність коштів іноземних інвесторів у структурі джерел фінансування інноваційної діяльності в регіоні у 2008 р. можна частково пояснити наслідками розгортання світової фінансово-економічної кризи. Разом з тим, питома вага іноземних інвесторів порівняно з іншими джерелами фінансування інновацій в 2004-2007 рр. була досить значною. Так, у 2004 р. вона склала 28,7%; у 2005 р. - 8,6%; у 2006 р. - 44,1%; у 2007 р. - 25,7% [6, с. 294].

Наслідком відсутності механізму ефективного використання інтелектуальних ресурсів регіону є традиційно низькі для Кіровоградської області показники інноваційної активності підприємств і результативності наукової та науково-технічної діяльності. Наприклад, у 2004 р. питома вага підприємств, що займалися інноваціями, становила 25,0%, а у 2008 р. - лише 14,6%. Тобто, шість із кожних семи підприємств області у 2008 р. інноваційною діяльністю не займалися [6, с. 291].

Найбільша кількість носіїв інтелектуального ресурсу, фахівців найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня сконцентрована в освітньо-науковій сфері регіону.

Саме вища школа є