Крім того, заробітна плата в сфері освіти тривалий час є нижчою від середнього показника по економіці, вона не виконує своєї відтворювальної функції і не є стимулом для професійного зростання; статусна особливість праці науково-педагогічних працівників - носіїв світових досягнень науки, яким держава надала повноваження готувати кваліфікованих спеціалістів несумісна з оплатою їх праці.

В цьому зв'язку доречно навести результати досліджень українського вченого Г. Кулікова, який стверджує, що в жодній розвинутій країні з ринковою економікою такого відставання в оплаті праці в бюджетній сфері немає. Так, у Чехії зарплата зайнятих у сфері освіти дорівнює 95% середньої зарплати в промисловості; майже дорівнює середній зарплаті в економіці оплата праці освітян і працівників культури та мистецтва в КНР і Латвії, а в Словенії, Великобританії, Італії, Мексиці - навіть її перевищує [2, с. 4].

Нині фінансова криза ще більше загострила проблему фінансування освіти і науки в України. Водночас, звернення до зарубіжного досвіду показує, що можна успішно застосовувати позабюджетні джерела фінансового забезпечення освітньо- наукової сфери. Зокрема, шляхом застосування механізму стимулювання надання спонсорської допомоги закладам освіти; врегулювання тривалої взаємовигідної співпраці університетів з роботодавцями і споживачами наукової продукції; використання практики економічно вигідної передачі в оренду належних закладам освіти нежитлових приміщень та нерухомого майна; отримання на пільгових засадах навчально-лабораторного та науково-дослідного обладнання; впровадження лізингових систем при використанні майнового комплексу кількох закладів освіти на основі часткового володіння (при цьому конкретна частка володіння майном при розподілі між суб'єктами користування встановлюється з урахуванням потреб регіону).

Висновки. Отже, підсумовуючи викладене, зробимо висновок, що недостатня увага держави і місцевих органів самоврядування до питань розвитку науково- технічної творчості працівників вищої школи призводить в кінцевому рахунку до руйнування інтелектуальних ресурсів області. Вважаємо за необхідне кардинально змінити ситуацію і включити в програми інноваційного розвитку області стратегію розвитку інтелектуальних ресурсів регіону. Доцільним є залученням представників бізнесу і влади до коригування навчальних планів для студентів з урахуванням реальних вимог економіки регіону, а також тематики дипломних, магістерських робіт та наукових досліджень аспірантів.

На рівні регіону, з урахуванням особливостей соціально-економічного стану та потреб інноваційного розвитку, має бути розроблена окрема стратегія використання та відтворення інтелектуальних ресурсів, яка має передбачати свою систему стимулів та важелів підтримки науково-технічної творчості та активного використання результатів творчої праці науковців, викладачів, студентів ВНЗ для соціально-економічного розвитку регіону. Система стимулювання, на наш погляд, має передбачати матеріальну винагороду за наукові розробки і публікації, збільшення фінансування наукової і методичної роботи, розширення доступу до нової наукової інформації, створення умов для кар'єрного зростання молодих науковців, розширення матеріальних можливостей для здійснення наукових зв'язків і контактів, у тому числі міжнародних.

Активне використання позабюджетних джерел фінансового забезпечення освітньо-наукової сфери також сприятиме більш ефективному використанню інтелектуальних ресурсів регіону.

Список літератури

1. Данилишин Б., Куценко В. Освіта, наука і виробництво у контексті вимог Болонської декларації / Богдан Данилишин, Віра Куценко // Вісник НАН України. - 2007. - №3. - С. 14-22.

2. Куліков Г. Криза та зарплата в бюджетній сфері / Геннадій Куліков //Праця і зарплата. - 2009. - № 9 (637). - С. 4-5.

3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [Електронний ресурс]. - доступний з http:// ukstat.gov.ua

4. Наукова та інноваційна діяльність в Кіровоградській області [Електронний ресурс]. - доступний з http:// kirstat.gov.ua

5. Праця України у 2008 році: Статист. зб. - К.: Держкомстат, 2009. - 320 с.

6. Статистичний щорічник Кіровоградської області за 2008 рік. - К.: Вид-во ТОВ „Поліграф-Сервіс", 2009. - 506 с.

О. Сторожук

Интеллектуальные ресурсы Кировоградского региона: возможные пути улучшения их использования

Статья посвящена исследованию интеллектуальных ресурсов региона. Проведена оценка состояния интеллектуальных ресурсов Кировоградской области. Особое внимание уделяется недостаточно эффективному использованию интеллектуальных ресурсов региона. Предложены возможные пути улучшения их использования.

O. Storozhuk

Intellectual resources of Kirovograd region: possible ways to improve their use

The article is devoted to the intellectual resources of the region. We evaluated of the intellectual resources of Kirovograd region. Particular attention is paid to the problem of inefficient use of intellectual resources of the region. We offer ways to improve their use.