УДК 338.33

JI.O. Жилінська, доц., канд. екон. наук

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя

Розробка механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства

Проведен аналіз та удосконалено систему управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування. Розроблено організаційний механізм забезпечення конкурентоспроможності виробників продукції машинобудування, що будується на основі обліку міжфункціональної взаємодії його наукових, виробничих і інших підрозділів.

конкурентоспроможність, стратегічний рівень управління, конкурентний потенціал, інноваційна політика, конкурентні позиції

Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується істотним прискоренням темпів науково-технічного прогресу, що обумовлює постійні зміни в структурі й динаміці суспільних потреб і, як наслідок, загострює конкуренцію серед виробників товарів і послуг, а також покращенні їх якісних характеристик.

Теоретичним, методологічним і практичним питанням оцінки конкурентоспроможності присвячені дослідження таких вчених: Амітана В.Н., Акимової І.М., Амоші О.І., В. Андрійчука [1], Аптекаря С.С., Берсуцького Я.Г., Верхоглядової Н.І., Градова О.П., Журило P.M. [2], Заруби В.Я., Кирчата І.М. [3], Круглова М.І., Лисенка Ю.Г., М. Портера [4], Петренка В.Л., Семенова Г.А., Скударя Г.М.[5], Фатхутдінова Р.А., Чумаченка М.Г., Гресь C.B. Осипов В.М, Шевченко М.М., Д. Юданова та інших. Водночас не всі аспекти цієї фундаментальної проблеми опрацьовано в силу їх складності, багатоаспектності, наукової дискусійності, та недостатньо висвітлені економічні аспекти, природа та механізми управління конкурентоспроможністю підприємства на всіх стадіях її формування - стратегічному, тактичному і оперативному.

У контексті проблем формування ефективної системи управління конкурентоспроможністю підприємства винятково важливо домогтися, щоб працівники підприємства усвідомлювали і сприймали невідкладну потребу фундаментальних змін у системі внутрішньофірмового менеджменту. Досягти цього можна лише у тому випадку, якщо в основу внутрішньофірмового управління як пріоритетні будуть поставлені і вирішені єдиним комплексним блоком такі ключові задачі: розроблено і закладено основу високої корпоративної культури трудового колективу підприємства, створено і впроваджено ефективну систему стимулювання конвергенції інтересів підприємства та його персоналу [5].

Методологічною основою управління конкурентоспроможністю виробника машинобудівної продукції є концептуальні положення сучасної економічної та управлінської теорії. Нами виділено наступні функції з формування конкурентних переваг та забезпечення конкурентоспроможності виробника машинобудівної продукції:

- цілевизначення, що обумовлює орієнтацію управління на досягнення визначених цілей, під якими розуміється бажаний рівень конкурентоспроможності;

- планування, що передбачає формування стратегії і тактики реалізації визначених цілей нарощування конкурентоспроможності;

- організація, що забезпечує практичну реалізацію прийнятої стратегії і пов'язаних з нею програм розподілу ресурсів та їх узгодженість в процесі реалізації;

- мотивація, що передбачає використання мотиваційних механізмів як регуляторів активності суб'єктів управління конкурентоспроможністю виробника;

- маркетинг, що дозволяє здійснювати екстраполяцію вихідних даних у майбутнє з метою визначення довгострокових конкурентних переваг;

- контроль, що гарантує нагляд і перевірку відповідності досягнутого рівня конкурентоспроможності поставленим вимогам;

- інноваційність, що передбачає застосування спеціальних знань, досвіду, засобів і методів для ефективного подолання невизначеності зовнішнього середовища.

Система управління конкурентоспроможністю виробника, базована на виділенні проблемно-орієнтованого контуру управління, має цільовий циклічний характер, дозволяє вчасно враховувати і реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, і тим самим забезпечити високий рівень його адаптивності до динамічних умов середовища; систематизувати вхідні і вихідні інформаційні потоки за циклами і контурами управління, оперативно використовувати отриману інформацію в системі управління [4].

Структуру основних елементів системи управління конкурентоспроможністю формують цільові комплексні блоки, що відображають конкретні організаційні, економічні, техніко-технологічні заходи в їхньому взаємозв'язку і взаємозалежності, реалізація яких сприяє результативному здійсненню управлінських рішень у даній сфері діяльності [2]. Всі блоки системи пов'язані один з одним і тим самим створюють визначену цілісність. Вони об'єднані єдиним принципом - кожний з них забезпечує рішення проблеми підвищення конкурентних можливостей виробника, зміцнення його позицій на ринку, забезпечення стійкого розвитку за рахунок створення і підтримки конкурентних переваг.

В результаті аналізу існуючих підходів до управління конкурентоспроможністю виробника зроблені наступні узагальнення:

- конкурентоспроможність виробника є необхідною умовою досягнення достатньої прибутковості в майбутньому;

- довгострокова конкурентоспроможність виробника може бути досягнута шляхом цілеспрямованого забезпечення підвищення його конкурентоспроможності з використанням системи ефективного використання конкурентного потенціалу;

- підвищення рівня конкурентоспроможності виробника є складовою загального управління; система підвищення конкурентоспроможності виробника повинна бути відділена від зовнішнього середовища та водночас враховувати його дестабілізуючий вплив;

- система підвищення конкурентоспроможності виробника повинна включати підсистеми: керуючу (для управління системою), забезпечувальну (для забезпечення необхідними ресурсами), керовану (конкурентний потенціал) та підсистему впливу на чинники конкурентоспроможності (для досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності).

Науково-виробничий комплекс „Автоматика та машинобудування" було засновано в 1999 році як структурний підрозділ ДІЇ «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на базі існуючої з 60-х років XX ст. Центральної науково-дослідної лабораторії з метою виробництва устаткування, машин і механізмів для видобутку й переробки уранових руд, для задоволення потреби комбінату в гірській техніці, прискорення впровадження розробок, підвищення якості виготовлення, реалізації програми випуску устаткування, випуску нових перспективних видів електрогідравлічного устаткування для переозброєння гірничого виробництва, що виготовлялося раніше в країнах СНД, забезпечення потреб в устаткуванні гідрометалургійного й сірчанокислотного виробництва. Наказом міністерства палива та енергетики України від 16 квітня 2009 року підрозділ було виведено зі складу комбінату і утворено ДП "НВК "АтаМ".

ДП "НВК "АтаМ" затверджено в якості корпоративного постачальника ДП НАЕК Енергоатом. Всі роботи для потреб АЕС виконуються на підставі отриманих ліцензій.

Наукова діяльність впливає на структуру і склад основних фондів підприємства. Переважаючими в структурі основних фондів є сучасні дорогі технологічні установки, випробувальні стенди, комп'ютерне устаткування та інше обладнання. Для ефективного функціонування підприємства і відповідно