Дослідження показує, що Кіровоградська область стрімко втрачає з кожним роком кількість наявного населення. Так, починаючи з 1990 року загальна кількість наявного населення починає скорочуватись, причому швидкими темпами скорочується сільське населення, більш помірними - міське. За період 1990-2009 років Кіровоградська область кількісно втратила наявного населення у 10 разів більше ( 1990 - 2009 рр. - 213,5 тис. населення) , ніж з 1939 по 1989 роки (18 тис. населення) (Таблиця 1). Тільки протягом 2009 року населення Кіровоградської області скоротилося на 9,2 тис. осіб, у тому числі міського населення - на 3,8 тис., жителів сільських поселень - на 5,4 тис. осіб. Станом на 1 січня 2010 року чисельність наявного населення області становила 1017,8 тис. осіб, у тому числі міського - 627,9 тис. осіб, сільського - 389,9 тис. осіб [5].

Графік динаміки кількості міського та сільського наявного населення, починаючи з 1939 року в Кіровоградській області, відображає стрімке скорочення сільського населення починаючи з 1939 року внаслідок переміщення його у міста (з 1939 до 1990 року включно відбувався приріст міського населення), та скорочення міського населення починаючи з 1995 року, що пояснюється недоліками та помилками соціально-економічної політики періоду ринкових перетворень. Динаміка загальної кількості наявного населення свідчить про більш помірне та поступове його скорочення до 1990 року, більш інтенсивне - починаючи з 1995 року. (Рис. 2).

Що з стосується районів та міст, то в період з 2002 по 2009 роки, кількість населення по містах в середньому скоротилась на 8 тис., по районах - на 3,420 тис. (Таблиця 2).

Отже, з кожним роком втрати наявного населення стають перешкодою збереження та розвитку трудового потенціалу регіону. Такі негативні тенденції у кількості наявного населення Кіровоградської області пояснюються, перш за все, несприятливою медико- демографічною ситуацією, що в свою чергу проявляється у високому рівні захворюваності, смертності, зменшенні народжуваності, низькому рівні житті.

Розглянемо показники народжуваності, смертності та природного приросту населення Кіровоградської області у 1990-2008 роках (Рис.З).

З 1990 року відбувається стрімке зниження народжуваності (Рис.З) внаслідок зниження рівня оплати праці, погіршення соціального захисту населення, зростання безробіття, з іншого боку - збільшення показників смертності, внаслідок негативного впливу навколишнього середовища на стан здоров'я населення, погіршення охорони здоров'я, зубожіння населення, низького рівня пенсійного забезпечення.

Локальні особливості трудового потенціалу населення Кіровоградської області досить тісно корелюють з режимом його загального відтворення. Народжуваність у 2008 році в містах та районах також нижча, ніж смертність. Коефіцієнт природного приросту населення в деяких районах Кіровоградської області складає до -14,8, в середньому цей показник по районах становить -10,6, по містах він складає -7,2. В таких умовах не забезпечується навіть просте відтворення населення.

Розглянемо окремі показники стану формування трудового потенціалу Кіровоградської області і тенденцій в його використанні (Таблиця 3).

Можно зробити наступні висновки щодо комплексної оцінки стану формування трудового потенціалу Кіровоградської області з таблиці 3, зниження народжуваності з кожним роком можна розглядати як вагомий фактор зменшення трудового потенціалу в майбутньому, а це зумовлює високий рівень постаріння населення, високий рівень демографічного навантаження. Разом з депопуляцією населення, спостерігається зменшення кількості зайнятого населення, тобто збільшується навантаження на кожного працюючого. Загальна кількість населення у працездатному віці зменшується оскільки покоління народжених у 90-ті роки чисельно поступаються поколінням 50-х - першої половини 60-х років XX століття.

Отже, до об'єктивних чинників, які впливають на збереження і розвиток трудового потенціалу, як було розглянуто вище належить складна демографічна ситуація, породжена непродуманою соціально-економічною політикою 90-х років XX століття. Саме така політика підірвала підґрунтя та умови для збереження і розвитку трудового потенціалу регіонів.

Потребує особливої уваги й той факт, що складність ситуації посилюється ще й станом здоров'я нації, який є важливим індикатором якості трудового потенціалу. Саме втрата здатності повноцінно виконувати трудові функції є найзначнішим наслідком хвороби людини, як носія особистісного трудового потенціалу.

Рівень захворюваності, що визначається як частка від ділення кількості хворих з уперше в житті встановленим діагнозом на середньорічну кількість постійного населення (100 тис. осіб), за роки незалежності зріс на 8,9% [2]. У зростанні рівня захворюваності та змінах населення простежується пропорційна залежність: чим вищий рівень захворюваності, тим інтенсивніше зменшується чисельність населення.

Загальна захворюваність на 100 тис. населення України за статистичними даними за період 1990-2008 рр. збільштилась з 62335 до 70460, тобто на 12,8%.

Розглянемо більш детально таку статистику по Кіровоградській області. Аналіз статистичних даних засвідчує, що загальна захворюваність населення області за період 1995-2000 рр. підвищувалась і становила 59225 випадків на 100 000 населення, з 2000 року він коливався і в 2008 році цей показник знизився і становив 57266 випадків (Рис. 4).

За період 1995 - 2008 рр. захворюваність дорослого населення Кіровоградської області зросла на 50%, дітей - на 22%. У структурі хвороб всіх без виключення вікових груп населення вагому питому вагу займають хвороби органів травлення та дихання. Крім того, серед дорослого населення особливо поширеними є хвороби системи кровообігу, серед підлітків - хвороби ендокринної системи, серед дітей - інфекційні захворювання. Медики спостерігають зміщення співвідношення між гострими та хронічними захворюваннями в бік хронічних хвороб, причому серед яких хвороби системи кровообігу

та злоякісні