УДК 331.103

О.М. Гребінчук, асп.

Кіровоградський національний технічний університет

Економіко-математичне моделювання попиту підприємств на робочу силу

У статті представлено авторську точку зору на моделювання попиту на робочу силу підприємства, як комплексну функцію попиту на продукти їхнього виробництва у поєднанні з характеристиками конкретного виробничого процесу. У результаті побудови економіко - математичної моделі (ЕММ), попит представлено у залежності не лише від ціни праці, але й цін інших факторів виробництва. економіко-математичне моделювання, робоча сила, ринок праці, попит на робочу силу підприємства, пропозиція робочої сили

Актуальність проблеми. Стратегія поводження підприємства на ринку вимагає здійснення процесу дієвого прогнозування його ресурсних можливостей, організації планування у часі. Можливі підходи до розв'язання цієї проблеми безпосередньо залежать від можливості здійснення комплексного аналізу його ресурсних можливостей.

Аналіз останніх наукових досліджень. Всебічне обґрунтування процесу виконання виробничих завдань підприємства було і залишається об'єктом наукових досліджень не лише вітчизняних вчених, але й зарубіжних науковців. В 70-80-х роках попереднього сторіччя підходи до розв'язання зазначеної проблеми були сформульовані знаними науковцями, серед яких слід відзначити А.Г. Аганбегяна, В.В. Адамчука [1], Д.П Богиню [2], М.І. Бондаренка [3], Н.П. Бусленка, В.А. Винокурова [4], В.В. Вітлінського,В.Я. Горфинкеля [10], О. А. Грішнову [2], В.П Грузинова [5], Ю.М. Єрмолаєва, Л.И. Жукова [11], Л.В. Канторовича, Ю.Г. Лисенка [6], Р. Марра [7], В.С. Михалевича, С.І. Наконечного, Г.Р. Погосяна [11], Т.П. Подчасової, С.Ф.

Покропивного, В.И. Сивцова [11], В.Ф. Ситника, Н.П. Федоренка, Л.М. Фільштейна [8], В.В. Шкурби, Г. Шмидта [7], О.І. Ястремського.

Проте, перехід від адміністративних важелів впливу на тотально державну економіку до ринкового самофінансування та самозабезпечення відокремлених підприємств, змушує їх здійснювати самостійний пошук параметрів діяльності із широким застосуванням формальних методів економічних розрахунків. Це вимагає проведення значної роботи з уточнення, розширення та конкретизації теоретичних здобутків зазначених авторів.

Мета роботи. Система управління виробництвом визначає стратегію формування усього виробничого процесу. З цією метою на підприємстві постає завдання розробки детального плану розвитку його трудових ресурсів. Окремими розділами такого плану мають бути: визначення мети його діяльності, аналіз середовища, стратегії підприємства; прогнозовані планові зміни типів продукції, обсягів випуску, ресурсів.

Метою даної публікації є розробка ЕММ, що забезпечують розрахунок детального прогнозу попиту на трудові ресурси (із встановленням їх кількості, якості, рівня кваліфікації); чисельний вираз стратегії управління ними (параметри набору, скорочення, переміщення); програм використання працівників (набір/скорочення, навчання/перенавчання, управління і професійне удосконалення, підвищення продуктивності, визначення витрат на робочу силу, поліпшення умов праці).

Викладення основного матеріалу дослідження. Загальний обсяг продукції, що випускається, і те, яким чином підприємства сполучають фактори виробництва, залежить від попиту на його кінцевий продукт. Він визначає обсяг факторів виробництва, який підприємства можуть одержати за даними цінам, а також вибір технологій, що перебувають в їхньому розпорядженні.

При моделюванні попиту на робочу силу виділяють три основних ринки: капіталу, праці і продукту. На перших двох підприємствами здобуваються фактори виробництва, а на останньому реалізується їх продукція.

З одного боку праця - основний фактор виробництва, формоутворюючий елемент ринку капіталу і ринку продуктів. З іншого боку, від економічного стану виробництва залежить обсяг попиту на працю, що безпосередньо впливає на доходи населення, соціальну мобільність і демографію - фактори формування пропозиції праці. Таким чином, на ринок праці поширюється принцип зворотного зв'язку. Ось чому механізми його регулювання повинні вивчатись з урахуванням особливостей процесів, що протікають у виробничій системі.

Зовнішнє середовище шляхом кон'юнктурного впливу сприяє формуванню відповідної системи управління виробництвом, робочою силою, а через них - виробничим процесом та кінцевою оцінкою ефективності управління.

Таким чином, прийшовши до висновку про виробничий характер провідного структуроутворюючого фактора попиту на робочу силу, одночасно відзначимо, що окреме підприємство не має впливу на ціни, що склалися на зовнішніх ринках. Лише зовнішнє середовище визначає основні параметри моделі його попиту на робочу силу: ціну одиниці праці (рівень заробітної плати), ціну капіталу (вартість інвестицій), ціну проміжного продукту.

Моделювання попиту підприємства на робочу силу ґрунтується на економіко- виробничих характеристиках його діяльності. Для ідентифікації методу побудови ЕММ можуть бути використані наступні підходи: метод, заснований на застосуванні фундаментальних законів розвитку об'єкта, ієрархічний, принцип аналогій та варіаційні принципи.

Перший поширюється на моделі, у середовищі функціонування яких діють загальновизнані, багаторазово підтверджені досвідом закони. Ієрархічний полягає в реалізації принципу, згідно якого наступний крок уточнення ЕММ здійснюється після докладного вивчення спрощеної вихідної моделі. При цьому вибудовується ієрархія усе більш повних покрокових моделей. Найбільш широко використовуваними у моделюванні є варіаційні принципи, що застосовуються у вигляді аналогій. Цей метод дає можливість побудувати ЕММ за умови неможливості прямо вказати на фундаментальні закони, яким вона підлегла. Варіаційні принципи являють собою гранично узагальнені уявлення про економічний об'єкт, що вивчається, і припускають, що з усіх можливих варіантів його поводження вибираються лише ті, котрі задовольняють певному набору умов. Зазначений принцип знайшов своє широке застосування в ЕММ, що базуються на використанні концепції граничної продуктивності, теорії корисності, за яких обраний економічний об'єкт підкоряється чітким критеріям оптимальності.

Побудова функції попиту підприємств на робочу силу реалізується у два етапи:

- на першому проводиться узагальнена ідентифікація системи управління робочою силою. Основною задачею в рамках етапу є визначення динаміки руху кадрового потенціалу підприємств при заданому обсязі необхідної праці;

- на другому формалізуються