УДК 331.104

Р.В. Яковенко, викл.

Кіровоградський національний технічний університет

Людськии потенціал. Віиськово-економічнии аспект

Стаття розкриває роль людського потенціалу в системі військово-економічних відносин, його функціональні параметри в системі військової організації економіки. Окрему увагу приділено сучасним тенденціям розвитку світового господарства.

людський потенціал, військова економіка, військово-економічний потенціал, науково-технічний прогрес

Війни є невід'ємною часткою людської історії. Існують свідоцтва, що перші війни мали місце 12 тис. років тому, коли людське суспільство лише починало формуватись і не існувало ані майна, ані територій, за які варто було б воювати. Війни властиві абсолютно усім цивілізаціям та усім типам економічних відносин, що існували на землі. Починаючи з 3600-го року до нашої ери в світі відбулося приблизно 14600 війн. В результаті загинуло більше 3 млрд. осіб (зараз населення земної кулі складає 6,8 млрд. осіб). Уся історія людства знала лише 292 роки без війн, але це з урахуванням того, що деякі озброєні конфлікти не були зафіксовані істориками [12, С.451].

Лише три види живих істот воюють із собі подібними: мурахи, шимпанзе та люди. Деякі фахівці вважають, що войовничість у суспільстві розповсюджується подібно до епідемій, та існує певний „ген" або „гормон" війни. Спільне дослідження вчених з університетів Флориди, Айови та Сент-Луїса виділило такий специфічний ген - „моноаміноксидаз А", що частіше зустрічається у людей, схильних до агресії, і отримав назву „ген воїнів". Відтак тяга до насильства визначається не лише поганим вихованням та сторонніми впливами - а й генетичним фактором. Крім того, велике значення має відсутність контролю за темпами розповсюдження зброї. Сьогодні, на 6,8 млрд. людей населення планети припадає більше півмільярда одиниць стрілецької зброї, найбільшу частку яких складає сімейство „калашникових" - автоматів (за західною термінологією - штурмових гвинтівок), ручних, єдиних (станкових) і танкових кулеметів.

Сучасне світове суспільство характеризується високими темпами зростання чисельності населення із відповідним та адекватним зростанням його потреб. Обмеженість ресурсів потенційно спроможна призвести до озброєних конфліктів із залученням різних кількостей населення певних регіонів. Саме тому актуальним напрямом сучасного дослідження є розгляд категорії людський потенціал в системі військово-економічних відносин.

Значний внесок у дослідження теорії військової економіки зроблений такими вченими як А. де Монкретьєн, Ф. Ліст, Ф. Енгельс. Проблеми розвитку людського потенціалу в Україні досліджують такі вчені як Е. Лібанова, О. Грішнова, І. Курило, В. Новіков, С. Пирожков, В. Мандибура, А. Чухно тощо. Військово-економічний аспект людського потенціалу, як нової економічної категорії, в українській науковій думці до сьогоднішнього дня не досліджувався, що визначає новизну та мету запропонованого дослідження.

Цілями цієї статті є визначення новітніх тенденцій розвитку людського потенціалу в сучасному світі, небезпек та загроз його розвитку і відтворення; його ролі в системі військової організації господарювання та його участі у військових конфліктах, в разі їх виникнення.

Розрив між багатими та бідними країнами збільшується. У 1960 р. 20% загальної чисельності населення, що проживає в найбагатших країнах, володіли доходом, що в 30 разів перевищував обсяг доходів найбідніших 20% населення, а в 1995 р. це перевищення вже становило 82 рази. Такі тенденції спроможні до посилення напруги в світовому середовищі, відкритого чи прихованого протистояння, зміни пріоритетів міжнародних відносин. Як відомо, в таких умовах суттєво зростає роль військового потенціалу, як елементу економічної потужності країни, посилюється питання щодо його ефективності та мобільності.

Нестача питної води у найближчі 50 років може стати причиною виникнення військових конфліктів, переважно на Ближньому Сході та на півночі Африки. Вже зараз більше мільярда осіб в світі не мають доступу до питної води. При цьому за період між 1990 і 2000 роками кількість таких людей в Африці збільшилась з 293 млн. до 309 млн., а в Латинській Америці - з 86 млн. до 92 млн. Проблеми з розподілом води до 2025 року можуть призвести до того, що дві третини людства страждатимуть від нестачі води [12, С.452].

Військова економіка - це постійно діюча частка суспільного виробництва для забезпечення потреб Збройних Сил країни. Гї поява зумовлена дією головного протиріччя економіки: взаємодії необмежених та постійно зростаючих потреб, і обмежених ресурсів. Крім суто економічних причин, розв'язання військових конфліктів мали психологічно-особистісний характер (відносини між окремими лідерами країн), релігійний (Хрестові походи), ідеологічно-світоглядний (холодна війна, непряме військове протистояння СРСР зі Сполученими Штатами Америки, що мало місце в країнах третього світу) та випадковий характер.

Оптимум Парето - теорія італійського економіста Вільфредо Парето (18481923), згідно якої в умовах наявності рівноваги економічної системи, не можна поліпшити стан одного суб'єкта, не погіршивши при цьому стан іншого. Те саме стосується й функціонування окремих держав, прагнення домінування в сучасному світі породжує приховані або відкриті міждержавні конфлікти.

У світі накопичено близько 57 тис. різних ядерних боєзарядів загальною потужністю майже 50 тис. Мт, що в 1 млн. раз перевищує силу атомного вибуху в Хіросімі в 1945 р. Цього запасу досить, щоб знищити людство. Вибух однієї мегатонної ядерної бомби по своїй силі перевищує сумарну силу усіх вибухів, що мали місце в роки Другої Світової війни. Широке застосування зброї масової поразки приведе, у першу чергу, до знищення міст, у яких сконцентровано 40% населення планети і майже все промислове виробництво, основний економічний потенціал людства. Якщо