Наведене вище, безумовно, заслуговує уваги, але очікування позитивного ефекту від зменшення зайнятості в промисловому секторі Кіровоградщини або країни в контексті

сучасних перетворень є неможливим. Низка великих промислових підприємств як нашого регіону, так і України, за останні роки спромоглася подолати депресивні тенденції і з року в рік нарощують обсяги виробництва, але через об'єктивне старіння кадрів, дефіцит кваліфікованої робочої сили, слабку техніко-технологічну базу, майже відсутність інноваційних заходів та інші проблеми відбувається подальша стагнація економіки промисловості.

Проблеми кадрового забезпечення промисловості Кіровоградської області підтверджує також аналіз вікового розподілу працівників. Так, частка молоді (особи віком 15-34 років) у відсотках до облікової кількості штатних працівників у промисловості минулого року становить 30,89%. Цей показник значно менший, ніж у фінансовій діяльності - 54,2%, торгівлі - 44%, рибальстві та рибництві - 39,6%. Отже, молодь нині надає перевагу іншим видам діяльності, що прирікає промисловість регіону на подальший занепад, особливо це стосується високотехнологічних виробництв.

Динаміка зайнятості працівників складається під впливом руху кадрів, який характеризується високим рівнем мобільності. Люди шукають більш високих заробітків, кращих умов праці. У промисловості найбільш високий рівень мобільності кадрів спостерігався у 2009 р. в порівнянні із попереднім роком на підприємствах текстильного виробництва (179,2% ), по обробленню деревини та виробництву виробів з деревини (117,5%), виробництву гумових та пластмасових виробів (105,4%), виробництву шкіри, виробів із шкіри та інших матеріалів (105,1%), металургійного виробництва та виробництва металевих виробів (86,7%), виробництву харчових продуктів, напоїв (82,8%), виробництві транспортних засобів та устаткування (80%).

Як і в попередні роки переважна кількість вибулих (85,5%) залишила робочі місця з причин плинності кадрів і тільки 5% з причин скорочення штатів.

Якщо звернутися до статистичних даних щодо розподілу найманих працівників за рівнем освіти, то він теж невпинно погіршується, що є закономірною тенденцією на фоні загального скорочення зайнятості та старіння кадрів на промислових підприємствах регіону. Так у 2009 році кількість працівників із повною вищою освітою скоротилася на 1,2% до попереднього року а з неповною та базовою вищою освітою на 0,9%. Складається враження про спад усіх показників освітнього рівня, між тим, розрахунок питомої ваги кількості працівників, які мають неповну та базову вищу освіту в обліковій кількості штатних працівників, хоча й підтверджує падіння даного освітнього рівня (24% у 2009 р. проти 24,9% у 2008 р.), кількість працівників, які мають повну вищу освіту в обліковій кількості штатних працівників зростає (18,6% у 2009 р. проти 17,4% у 2008 р.)

Особливого значення набувають професійно-кваліфікаційні параметри робочої сили (рівень кваліфікації; унікальність чи універсальність спеціальності; володіння суміжними професіями; знання іноземних мов, здатність до набуття нових знань, освоєння нових технологій; виконання трудових функцій на рівні міжнародних стандартів). Оскільки в перспективі структурні зміни в економіці передбачають прискорений розвиток галузей і сфер ринкової та соціальної інфраструктури, наукомістких високотехнологічних виробництв та модернізацію існуючих виробничих потужностей, потреба у фахівцях відповідних спеціальностей, зокрема, орієнтованих на світовий рівень знань і навичок, буде зростати. В цих умовах вагомими чинниками підвищення конкурентоспроможності робочої сили є трудова активність населення, нарощування ним професійно-кваліфікаційного потенціалу, професійно-кваліфікаційна мобільність та здатність сприймати і впроваджувати інновації, а на регіональному (обласному) рівні - міграційна рухливість.

Питома вага охоплених підвищенням кваліфікації працівників є найвищою у Кіровоградській області (12,3% облікової кількості штатних працівників), Голованівському (10,1%), Новгородківському (10,3%), Компаніївському (10,2%), Маловиськівському (13,7%), Устинівському (10,4%) районах. Найнижчий відсоток

охоплених підвищенням кваліфікації працівників у м. Світловодськ — 4,9%, Петрівському - 4,9%), Олександрівському — 5,6%, Онуфрієвському — 5,4% районах.

Найактивніше підвищували свою кваліфікацію працівники діяльності авіаційного транспорту (88,4% до кількості штатних працівників), діяльності пошти та зв'язку (30,8% до кількості штатних працівників), діяльності транспорту та зв'язку ( 15,5% до кількості штатних працівників). У промисловості підвищення кваліфікації за різними формами навчання (рис.1)(на виробничо-технічних курсах, курсах цільового призначення, через стажування, спеціалізацію, довгострокове та короткострокове термінове навчання) у 2009 р. пройшли 6426 тис. осіб (або 14,7% до облікової кількості штатних працівників ), з них 15,3%) - керівники, 13,4%) - професіонали, фахівці, 0,6% - технічні службовці, 70,7% - робітники.

Позитивною тенденцією стало те, що у 2009 р. на 762 тис. людей більше (або 13,5%) підвищили кваліфікацію в порівнянні з попереднім роком і на 5,1% менше до базового 2007 р. Негативним стало те, що навчались новим професіям на 1163 тис. осіб менше до попереднього року, що становило 30,3% і на 31,2% менше до базового 2007 р. Основними формами навчання працівників промисловості була їхня професійна перепідготовка безпосередньо на виробництві - 2176 осіб у 2009 р., з них індивідуальна - 41,9%) , курсова - 50,9%. Пройшли навчання у навчальних закладах 499 осіб або 22,9% (78% -