Як бачимо, механізм охоплює чотири рівні (макро-, мезо-, мікроекономічний та особистісний), на яких активізується сукупність стимулів, що впливають на ефективність стимулювання зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями. Зокрема, на макроекономічному рівні формується законодавство в сфері забезпечення права осіб з обмеженими фізичними можливостями на працю у відповідності з європейськими нормами, здійснюється контроль за його виконанням. На державному рівні встановлюються підходи до розрахунків мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, формуються фінансово-економічні стимули для заохочення роботодавців до створення нових і збереження існуючих робочих місць для інвалідів, формуються підвалини для розвитку інфраструктури виробництва технічних засобів реабілітації та безбар'єрної соціальної інфраструктури.

На регіональному рівні місцеві органи влади в межах своїх повноважень дещо уточнюють визначені державою засади функціонування сфери зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями відповідно до особливостей соціально- економічного розвитку регіону та регіонального ринку праці, активізують додаткові важелі впливу на зайнятість осіб з обмеженими фізичними можливостями.

На мікроекономічному рівні відбувається доопрацювання запропонованих державою і регіональними органами влади підходів до стимулювання зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями: колективно-договірне регулювання праці інвалідів, надання можливостей для отримання додаткового доходу, створення сприятливих та безпечних умов праці, надання можливостей для зручного режиму праці, відповідна адаптація робочого (навчального) місця до потреб конкретної особи.

Стимулювання зайнятості на особистісному рівні передбачає, що сукупність стимулів, покликаних заохочувати особу з обмеженими фізичними можливостями до трудової зйнятості, повинна визначатися з урахуванням потреб, інтересів та ціннісних орієнтацій кожного окремого працівника.

Зауважимо, що результати проведеного дослідження доводять, що для побудови дієвого механізму стимулювання зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями необхідно активізувати на макроекономічному рівні низку важелів, зокрема: правових, економічних, соціальних, організаційних.

Правові важелі повинні спиратися на вивчення досвіду міжнародного права у сфері антидискримінаційної політики захисту осіб з інвалідністю, на удосконалення законодавчих актів у сфері забезпечення права осіб з інвалідністю на реабілітацію і працю.

Правові важелі: законодавство в сфері забезпечення права ООФМ на працю у відповідності з європейськими нормами; контроль за його виконанням. Економічні важелі: нові підходи до розрахунків мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму; виправлення допущених викривлень в оплаті праці за галузями економіки; нові підходи до квотування робочих місць для інвалідів; фінансово-економічні стимули для заохочення роботодавців до прийняття на роботу ООФМ.

Соціальні важелі: інформування громадськості про творчі здібності та трудові можливості ООФМ; культивування в суспільстві сприйняття ООФМ як рівних членів суспільства; соціально-психологічні стимули для роботодавців.

Адаптаційні важелі: забезпечення ООФМ засобами реабілітації; розробка інженерно-технічних рішень для адаптації робочих (навчальних) місць для ООФМ, розвиток інфраструктури виробництва технічних засобів реабілітації; розвиток безбар'єрної соціальної інфраструктури. Кадрові важелі: створення системи підготовки кадрів для роботи в системі сприяння зайнятості ООФМ.

Мезоекономічний рівень

Мікроекономічний рівень

Правові важелі: урахування регіональних особливостей при розробці нормативних актів регулювання зайнятості ООФМ.

Економічні важелі: квотування робочих місць для інвалідів у відповідності з ситуацією на регіональному ринку праці; фінансово-економічні стимули для заохочення роботодавців до прийняття на роботу ООФМ.

Соціальні важелі: інформування громадськості регіону про творчі здібності та трудові можливості ООФМ за допомогою регіональних засобів масової інформації; соціально-психологічні стимули для роботодавців.

Адаптаційні важелі: розробка інженерно-технічних рішень для адаптації робочих (навчальних) місць для ООФМ, сприяння розвитку інфраструктури виробництва технічних засобів реабілітації; розвиток безбар'єрної соціальної інфраструктури в регіоні.

Кадрові важелі: урахування регіональних особливостей в системі підготовки кадрів для роботи в системі сприяння зайнятості ООФМ.

Економічні важелі: високий рівень заробітної плати, можливість отримання додаткового доходу (премій, бонусів, доплат), колективно-договірне регулювання праці.

Соціальні важелі: сприятливі та безпечні умови праці, зручний режим праці; залучення ООФМ до управління підприємством, інформування колективу про трудові успіхи ООФМ.

Адаптаційні важелі: адаптованість соціального і виробничого середовища, робочого (навчального) місця до потреб ООФМ; сприяння трудовій адаптації ООФМ, урахування наявних рекомендацій для виконання відповідного виду діяльності.

Кадрові важелі: сприяння в наданні професійної освіти, пріоритетне надання можливості ООФМ для праці в стабільних виробничих умовах, в умовах одного виробництва або постійного виду діяльності.

Позитивні зрушення в стані зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями

Оцінка стану ефективності зайнятості

ООФМ, коригування підходів до її стимулювання

Рисунок 1 - Схема механізму стимулювання зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями

Вкрай необхідним є також контроль за дотриманням чинного законодавства стосовно безперешкодного отримання повноцінного державного замовлення, виконання встановлених квот робочих місць для осіб з інвалідністю.

Пропонуємо також у Трудовому кодексі передбачити стимулювання роботодавців по залученню до праці осіб з інвалідністю (встановлення гнучких квот на робочі місця для інвалідів залежно від форми власності підприємства; надання дотацій та субсидій на заробітну плату інвалідів; надання податкових пільг у вигляді зниження нарахування на фонд оплати праці працюючих інвалідів та зниження податку на прибуток тощо).

Економічні важелі мають полягати в посиленні фінансової підтримки заходів сприяння зайнятості інвалідів з боку держави, посиленні раціональності використання бюджетних коштів шляхом фінансування лише найважливіших великих проектів і закриття „дрібних". Створення регіональних Фондів реабілітації інвалідів дозволить кооперувати бюджети різних рівнів. Саме регіону притаманна реальна здатність максимально збалансувати потреби економічно активної частки громадян цієї категорії в робочих місцях з їх пропозицією на регіональному ринку праці. Залучення до регіональних Фондів реабілітації інвалідів коштів підприємств та організацій регіону, добровільних внесків, тощо дасть змогу підвищити можливості фінансового забезпечення програм сприяння зайнятості осіб з інвалідністю.

Також необхідно провести