УДК 657.47 К.П. Приступа, ас.

Луцький національний технічний університет

Економічна суть та характеристика інформації

в системі оперативного контролю

В статті розкрито суть, особливості та значення інформації в системі оперативного контролю. Визначено та доповнено її якісні характеристики з метою прийняття своєчасних та якісних управлінських рішень.

інформація, якість, характеристика, оперативний контроль, процес прийняття та ухвалення управлінських рішень

Глобалізація економіки, розвиток інтеграційних процесів і недосконале функціонування ринкових умов господарювання призвели до суттєвих змін в системі управління підприємством. Реформування системи бухгалтерського обліку, як основного інформаційного джерела, за принципом «сліпого» копіювання міжнародних стандартів обліку та звітності без врахування національних особливостей й державних протиріч, що в часі співпало з переходом на нові форми та відносини власності стали передумовою формування непрозорого та нереального інформаційного середовища.

Раціональність та рентабельність господарювання в умовах невизначеності та конкуренції без надійного та якісного інформаційного забезпечення є сумнівною. Керівництво, а також управлінці вищих та середніх ланок позбавлені можливості отримати якісну й своєчасну інформацію про фактичний стан і рівень використання майна підприємства. Крім того, в сучасних умовах зростають потреби щодо наявності даних про господарські операції, події та явища в процесі їх здійснення та формування. Власнику, як специфічному користувачу, необхідно знати: наскільки ефективно, раціонально і відповідно до запланованих цілей використовуються його ресурси. Засобом забезпечення необхідною для прийняття поточних управлінських рішень інформацією є оперативний контроль, що здійснюється в процесі виконання визначених завдань та реалізації поставлених цілей з метою своєчасної оцінки їх правильності, законності та доцільності.

Сьогодні роль і місце оперативного контролю в системі управління визнані та підтверджені. Але проблема з'ясування сутності, особливостей та значення інформації в системі оперативного контролю до сьогодні залишається відкритою. Разом з тим, необхідно визначити вимоги до інформації, що формуються з огляду на створення надійних та якісних умов прийняття обґрунтованих та своєчасних управлінських рішень.

Питання економічної сутності, ознак і особливостей оперативного контролю досліджувались та висвітлені в багатьох працях вітчизняних і зарубіжних вчених. Зокрема, серед них: Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, Н.Г. Виговська, В.М. Жук, М.Я. Дем'яненко, В.А. Дерій, І.К. Дрозд, Є.В. Калюга, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, Ю.Я. Литвин, Л.В. Нападовська, О.А. Петрик, Л.В. Сотнікова, Р.Б. Чейз, В.О. Шевчук та інші. Науковці звертали увагу на визначення місця і функціонального призначення оперативного контролю в системі управління, досліджували його інформаційне забезпечення, категорії та критерії визнання об'єктів. Особливого надавали обґрунтуванню оперативного обліку як окремої системи та галузі знань чи підсистеми бухгалтерського обліку.

Однак, проблема уточнення змісту і особливостей інформації в системі оперативного контролю відповідно до сучасних потреб управління залишається відритою. Тому, вважаємо за доцільне з'ясувати її економічну суть і значення, уточнити основні характеристики з метою обґрунтування ролі при прийнятті управлінських рішень.

Загальне поняття про інформацію розкривається у визначеннях вчених - філософів, які під нею розуміють відображення реального світу. Еволюція вивчення суті інформації дозволила включати в неї такі процеси як: роз'яснення, виклад фактів, подій, витлумачення, представлення, ознайомлення, просвіта та інше. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів дещо уточнює та деталізує її зміст. В першу чергу, це пов'язано із місцем виникнення певних відомостей, а також із тим, яка галузь та напрям їх застосування. Інформація - це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачами як корисні. Іншими словами, під інформацією можна розуміти нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей [19]. Розкриття суті інформації наводиться також у нормативних та законодавчих документах. Зокрема, в Законі України «Про інформацію» міститься наступне визначення інформації - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [20]. В економічній енциклопедії за редакцією С.В. Мочерного, інформація розглядається в різних її аспектах, зокрема, як повідомлення, відомості про щось, які передає людина; відомості, втілені у матеріальній структурі; зменшення невизначеності завдяки отриманню повідомлення про щось та інше [2, С. 701]. Виходячи з цього, можна висловити думку про те, що всі факти, процеси та явища є окремими даними та характеристиками конкретних сфер життя. Спираючись на дослідження В.І. Леніна про те, що «отображение не может существовать без отображаемого, но отображаемое существует независимо от отображающего» [8, С. 66], С.І. Шкарабан підкреслює, що інформація відображає процеси, які одночасно є її джерелом та існують самі по собі, незалежно від неї, але в той же час інформація не може існувати без них. Однак, інформація - це не просте відображення реальних процесів, їх копія, а відображення ціленаправлено створене і реконструйоване з метою найбільш ефективного управління такими процесами [11,С. 29]. На думку М.С. Пушкаря інформація відображає те, що містить в собі повідомлення про будь - що. Продовжуючи вчений зауважує, що більш правильно вважати інформацією тільки дані, на основі яких приймаються рішення. Дані - це повідомлення, зосереджені в розпорядженні особи, яка приймає рішення, однак до настання визначеного моменту їх важливість в конкретній ситуації ще не оцінена [14,С. 26]. Тобто автор чітко розділяє поняття дані (відомості) та інформація, надаючи останній як теоретичну самостійність, так і функціональну наповненість. В.Ф. Палій та Я.В. Соколов також вважають, що