УДК 657

О.О. Дорошенко, асп.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Оцінка системи внутрішнього контролю бюджетної установи

Наведений порядок оцінки системи внутрішнього контролю, що створена в бюджетній установі, у процесі аудиту фінансово-господарської діяльності.

внутрішній контроль, бюджетна установа, ризик контролю, властивий ризик, аудиторський ризик

Функціонування бюджетний установ в Україні в нових економічних умовах вимагає збалансованого, цільового та максимально ефективного використання фінансових ресурсів. З цією метою здійснюється постійне вдосконалення форм і методів контрольно-ревізійної роботи, про що свідчить виникнення таких нових видів контролю, як аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та аудит ефективності виконання бюджетних програм. Порядок здійснення таких видів аудиту є відмінним від порядку проведення традиційних ревізій. Передусім це стосується їх превентивності - здатності запобігати можливим порушенням, а не лише виявляти ті незаконні операції, що є завершеним фактом, як це здійснювалось раніше. Неабиякої важливості в процесі аудиту набуває оцінка системи внутрішнього контролю бюджетної установи. Це зумовлено тим, що правильно сформована така система здатна навіть без зовнішніх впливів попереджувати значні обсяги порушень.

Порядок дослідження системи внутрішнього контролю із врахуванням оцінок ризику на кожному наведений в МСА 400. Подальшого розвитку дане питання набуло в дослідженнях таких вчених, як Бутинець Ф.Ф., Білуха М.Т., Давидов Г.М., Рудницький В.С., Петрик О.А., Дорош Н.І. та ряду інших. Однак ці дослідження спрямовані на приватний сектор економіки. Особливості оцінки системи внутрішнього контролю в державному секторі розглядались Стефанюком І.Б., Рубан Н.І., Бариніною М., Шевчуком В.О., Мамишевим А.В. Віддаючи належне науковим розробкам даних авторів, вважаємо, що важливі проблеми, що ними піднімаються в контексті даних досліджень, потребують подальшого наукового обґрунтування.

Метою даної статті є вивчення порядку оцінки системи внутрішнього контролю бюджетної установи в процесі аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Традиційно вчені [1,2,3] виділяють три основних етапи оцінки системи внутрішнього контролю:

- загальне ознайомлення із системою внутрішнього контролю;

- первинна оцінка надійності системи внутрішнього контролю;

- підтвердження достовірності оцінки системи внутрішнього контролю.

У загальному вигляді модель оцінки системи внутрішнього контролю бюджетної установи відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, на наш погляд, повинна мати такий вигляд (рис.1).

Кожен етап, наведений в моделі містить певні контрольні дії аудитора, які розглянемо детальніше.

Порядок дій аудитора на етапі загального ознайомлення із системою внутрішнього контролю бюджетної установи наведений в таблиці 1.

Слід зазначити, що в Міжнародних стандартах аудиту зазначено, що в процесі аудиту фінансової звітності аудитор приділяє увагу лише тій політиці і процедурам в системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, які мають відношення до тверджень, на основі яких сформована фінансова звітність. Особливістю проведення аудиту в державному секторі є те, що перевірка засобів внутрішнього контролю може бути ширшою і детальнішою порівняно з аудитом фінансової звітності в приватному секторі [4].

Як зазначає проф. Петрик О.А., аудитору не обов'язково на стадії планування досконало ознайомлюватись з усіма процедурами контролю підприємства, адже це буде безпосередньо зроблено в ході здійснення аудиторської перевірки. На даному етапі його завдання — визначити ступінь довіри до системи внутрішнього контролю і те, якою мірою він може використовувати результати роботи внутрішнього аудитора під час своєї перевірки [6, С.61].

Оцінка системи внутрішнього контролю дає змогу визначити ризик системи контролю. Як визначено МСА 400, ризик системи контролю - це ризик того, що викривлення сальдо рахунка чи класу операцій, які можуть бути суттєвими окремо чи разом із викривленнями інших сальдо рахунків чи класів операцій, не будуть попереджені, виявлені чи своєчасно виправлені за допомогою систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю [4].

Після того, як за результатами загального ознайомлення із системою внутрішнього контролю аудитор отримає достатні уявлення про особливості її

функціонування, здійснюється попередня оцінка ризику за кожним суттєвим сальдо рахунка чи класу операцій. Так, ми вважаємо, в бюджетній установі необхідно обов'язково здійснити оцінку ризику за такими видами операцій:

- перевірка правильності формування кошторисів бюджетних установ;

- перевірка правильності обліку і використання необоротних активів, запасів установи;

- перевірка правильності ведення касових операцій, дотримання касової дисципліни;

- перевірка операцій на рахунках в банках та казначействі;

- перевірка достовірності та реальності дебіторської та кредиторської заборгованості, правильності відображення її в обліку;

- перевірка правильності нарахування і виплати заробітної плати та обов'язкових відрахувань до фондів соціального страхування;

- перевірка правильності відображення в обліку та використання фінансування установи;

- перевірка правильності формування та використання коштів спеціального фонду установи;

- перевірка законності, доцільності державних закупівель.

У випадку, якщо попередня оцінка ризику на основі загального ознайомлення із системою внутрішнього контролю є нижче високої, аудитору слід здійснити тести контролю для підтвердження такої оцінки.

Тести контролю виконують з метою отримання аудиторських доказів стосовно ефективності:

а) структури систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, тобто того, наскільки добре вони організовані з точки зору попередження чи виявлення і виправлення суттєвих викривлень;

б) застосування засобів внутрішнього контролю протягом досліджуваного періоду [4].

Тести контролю, що наводяться в Міжнародних стандартах аудиту, на наш погляд, є цілком прийнятними для державних аудиторів. Зокрема, до тестів контролю належать такі дії аудитора:

а) перевірка документів, що підтверджують операції і інші події, з метою отримання аудиторських доказів щодо необхідності застосування засобів внутрішнього контролю;

б) проведення опитування і нагляд за застосуванням засобів внутрішнього контролю, які не фіксуються документально, з метою визначення дійсного виконавця кожної функції, а