УДК 657.

О.М. Кияшко, асп.

Київський національний торгівельно-економічний університет

Облік дебіторської заборгованості з позиції концепції збереження капіталу

У статті проаналізовано стан дебіторської заборгованості з часів перехідного періоду до ринкових відносин. Внесено зауваження щодо упущення концепцій капіталу та його збереження у затверджених П(С)БО. Запропоновано ведення обліку заборгованості дебіторів з врахуванням концепцій збереження капіталу.

дебіторська заборгованість, принцип нарахування і відповідності доходів і витрат, концепція збереження капіталу

Постановка проблеми. Нестабільність економічної ситуації в Україні приводить до погіршення стану розрахунків між підприємствами, істотного збільшення ризиків реалізації на умовах відстрочки оплати. Низька платоспроможність підприємств викликає зростання обсягів дебіторської заборгованості та зменшення кредиторської, які відображаються у формі 1 «Баланс», а також призводить до порушення платіжного балансу.

Одночасно з відображенням дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності визнаємо та відображаємо дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), який є джерелом визнання прибутку у майбутньому. Прибуток є частиною власного капіталу підприємства, збереження якого свідчить про стабільність його існування та забезпечення його господарської діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемам розвитку теорії і практики бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості присвячено ряд праць зарубіжних та вітчизняних учених: Ф.Ф. Бутинця, М. Добія, С.Ф. Голова, В.М. Костюченко, Р. Метезіча, Л.В. Нападовської С.І. Маслової, Я.В. Соколова, В.В. Сопка, Ш. Сандера, М.Г. Чумаченка, А.П. Шаповалової та інших.

Зміст концепції збереження капіталу розкрито у роботі С.Ф. Голова та В.М. Костюченко [1, С. 757]. Але методика обліку дебіторської заборгованості з метою збереження капіталу підприємства є недостатньо дослідженою темою.

Метою статті є виявлення існуючих проблем, пов'язаних з обліком розрахунків із дебіторами та розробки практичних рекомендацій щодо наближення до реального стану доходу враховуючи концепції збереження капіталу.

Об'єкт дослідження - теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми обліку дебіторської заборгованості з огляду на принцип нарахування та відповідності доходів і витрат та концепції збереження капіталу.

Виклад основного матеріалу. Проведений аналіз стану і розміру дебіторської заборгованості дозволяє зробити висновок про зростання її часки у складі оборотних активів підприємств, що негативно впливає на їх платоспроможність, ліквідність і загальний фінансовий стан.

Дослідження стану дебіторської заборгованості підприємств України за останні 20 років (з кінця 1989 року по кінець 2008 року) свідчать про постійне зростання її частки у складі оборотних активів. Якщо 1989 році її частка у загальному обсязі оборотних активів склала 4.1%, то в кінці 2008 року - 61,4%. Найбільші значення дебіторської заборгованості у складі оборотних активів спостерігається: у 1998 - 62,1%, 1999 - 67,1% , 2001 - 68,5%, 2002 - 69,5%, 2003 - 67,8%, 2004 - 64,9%.

Реалізація товарів на умовах відстрочення оплати вважається інвестуванням грошових коштів у дебіторську заборгованість, але таке твердження стає суперечливим коли її частка у складі оборотних активів щорічно збільшується. Збільшення її частики до розміру 40 % і більше свідчить про втрату ліквідності активів підприємств, зменшення їх платоспроможності, неспроможності отримати позикові кошти.

Облік активів і джерел їх утворення за часів СРСР здійснювався на умовах існування тільки державної власності, яка дбала про збереження і примноження свого капіталу. Період часів перебудови закінчився розпадом СРСР і почалось створення незалежних держав. В цей час бухгалтерський облік в кожній країні регламентувався обраним урядом законодавчим або нормативно-правовим документом. В Україні методологічні засади організації бухгалтерського обліку та звітності регламентувались постановою № 250 [9, п. 6].

Нині фінансовий облік на підприємствах ведеться відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які, в свою чергу, не повинні суперечити вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Разом з тим вимоги МСФЗ при підготовці Національних положень бухгалтерського обліку враховані не в повній мірі. Зокрема у Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також національних П(С)БО упущено суттєві концепції капіталу та його збереження, що, в свою чергу, негативно впливає на організацію та методику обліку дебіторської заборгованості [4-8].

Особливу увагу, з точки зору обліку дебіторської заборгованості, привертають принцип нарахування і відповідності доходів і витрат в основоположних припущеннях, а також концепції капіталу і його збереження [3, С. 28, с.44- 46].

Використання принципу нарахування забезпечує відображення у фінансовій звітності операцій і подій в момент їх здійснення (або зразу після нього) незалежно від отримання або вибуття грошових коштів або їх еквівалентів [3, с. 28]. Іншими словами визнаємо виникнення дебіторської заборгованості при передачі права власності на реалізовані товари з умовою відстрочення оплати і одночасно визнаємо дохід від реалізації товарів, робіт, послуг. Вітчизняні законодавчі акти та нормативно правові документи не вимагають повної гарантії отримання грошових коштів (фізичного підтвердження визнаного раніше доходу), як передумови отримання частини власного капіталу - прибутку.

Існують дві концепції збереження капіталу: фінансова і фізична (рис. 1).

Відповідно до положень «Концептуальної основи» концепція збереження капіталу забезпечує зв'язок між концепціями капіталу і концепціями прибутку, оскільки дає перелік ознак, як відправну точку визнання доходу від реалізації товарів (робіт, послуг).

Принципи та концепції, наведені у «Концептуальних основах складання та подання фінансових звітів» не є законодавчим документом, але їх положення враховуються при веденні обліку та складанні фінансової звітності відповідно до вимог МСФЗ. Частина з них відображена у Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а інша частина у П(С)БО