УДК 338.24

Г.Т. Костромін, доц., канд. екон. наук

Кіровоградський національний технічний університет

Інвестиційне забезпечення розвитку економіки регіону: проблеми, шляхи вирішення

В статті аналізується сучасний стан регіональної інвестиційної політики, рівень інвестиційного забезпечення розвитку економіки регіону, вплив цього фактору на ефективність функціонування підприємств, їх фінансовий стан. Центральне місце в дослідженні займає розкриття необхідності підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону, активізації в цьому всіх ланок влади. Вносяться обґрунтовані пропозиції щодо вирішення цих проблем.

інвестиційна привабливість регіону, регіональна політика, інвестиційно-інноваційне оновлення виробництва, іноземний інвестор, інвестиції

Перехід економіки України до ринкових відносин дозволив на законодавчому рівні проголосити курс на інвестиційно-інноваційний розвиток держави, коли роль головного джерела стійкого соціально-економічного зростання відіграють наукові знання, сучасні технології та інвестиції в їх розвиток. Цим вимогам повинна відповідати сучасна регіональна економічна політика.

Разом з тим, диспропорції в соціально-економічному і культурному розвитку регіонів України, які склалися в процесі централізованого, перш за все, галузевого управління економікою в умовах переходу до ринку вимагають істотних змін в регіональній політиці України. Встановлення і збереження пропорційності в економічному і соціальному розвитку регіонів є важливим аспектом регіональної політики всіх розвинених країн.

В умовах поширеної економічної кризи проблема вирівнювання економічних характеристик для різних регіонів країни стає особливо гострою. В Україні проблеми регіонального розвитку більшою частиною виникають у формі питань, які торкаються нерівномірного розподілу доходів між регіонами; різниць в темпах росту і рівня безробіття, оплати праці, а також впливу цих відмінностей на поширення бідності і соціальної напруги.

Наявність істотного регіонального дисбалансу соціально-економічного і культурного розвитку ускладнює проведення єдиної політики соціально-економічних перетворень, збільшує загрозу регіональних криз. Відсутність активної, зваженої державної регіональної політики за вказаний період призвело до послаблення міжрегіональних економічних зв'язків і порушення ефективної взаємодії по вертикалі «центр-регіони». Тому, першочерговим завданням держави на шляху регіональної інтеграції повинен стати пошук раціонального балансу між децентралізацією управління та «єдиновладністю».

Проблемою інвестиційної регіональної політики України є не тільки відсутність чітко позначених цілей та пріоритетів, скільки дефіцит навичок застосування інструментів впливу на цей процес. Необхідно відмітити, що проблеми розвитку регіонів, удосконалення регіональної політики України постійно досліджуються вітчизняними і зарубіжними вченими.

Вагомий вклад в дослідження актуальних питань в інвестиційній діяльності, регіональним аспектом активізації інвестицій внесли вчені: В. Геець, М.Герасимчук, М.Долішній, Б.Кваснюк, І.Лукінов, М.Чумаченко, З.Герасимчук, В.Савченко, Л. Шин- карук та інш.

Але питання формування сприятливого інвестиційного середовища з огляду на регіональну специфіку, інвестиційного забезпечення розвитку економіки регіону не приділялося достатньої уваги.

Тому, метою статті є дослідження і аналіз сучасного стану інвестиційного забезпечення розвитку економіки регіону та виробка шляхів вирішення даної проблеми.

Сучасний стан і шляхи активізації інвестиційного забезпечення розвитку регіону розглядаються під кутом зору підвищення інвестиційної привабливості регіону, більш активної роботи по залученню інвестицій з боку всіх ланок влади, підвищення ролі малого та середнього бізнесу у вирішенні даної проблеми, в цілому удосконалення регіональної інвестиційної політики.

Головною ціллю державної регіональної політики у сучасних умовах, на нашу думку, повинно бути надання допомоги у рівномірному соціально-економічному розвитку України та її регіонів, забезпечення пристойного рівня життя населення, дотримання гарантованих державою соціальних стандартів для громадян незалежно від місця проживання, на основі ефективного використання потенціалу регіонів, підвищення ефективності функціонування підприємств різних форм власності.

Разом з тим, як показує аналіз, рівень ефективності роботи підприємств всіх форм власності, як основного суб'єкту господарської діяльності регіону, недостатній. Так, рівень збиткових підприємств за 2007 рік склав 32,5 відс. до загальної кількості підприємств, а сума збитків склала 47096,5 млн. грн.., в тому числі в промисловості відповідно 33,4 відс. та 13256,0 млн. грн. По цій причині бюджети областей недоотримали значні фінансові кошти.

Низька інноваційна активність промислових підприємств. В 2007 році було лише 14,2 відс. від загальної їх чисельності, а в окремих галузях ще менше - 5-7 відс. У загальному обсязі інноваційних витрат, витрати на придбання нових технологій склали лише 3 відс.

Тому, для вирішення цих проблем, подальшого розвитку економіки Україна потребує інвестицій в значно більших розмірах. Разом з тим, інвестиції в основний капітал з 2000 року росли низькими темпами (крім 2007 року), а в окремих регіонах (Миколаївська, Рівненська і ряді інших) їх ріст за останні два роки незначний (див. таблицю 1).

В структурі інвестицій в основний капітал низький їх рівень в сільське господарство, мисливство, лісове господарство (у 2007 році лише 5,1 відс.), що знижує ефективність функціонування цієї важливішої галузі економіки, створює напруженість у вирішенні соціальних проблем села.

Так як внутрішніх ресурсів недостатньо, виникає необхідність в залученні коштів іноземних інвесторів. Разом з тим, згідно статистичних даних, частка іноземних інвестицій в економіку України за 2007 рік склала в загальній сумі інвестицій 3,7 %, що явно недостатньо. Експерти ООН віднесли Україну до двадцятки найпривабливіших для прямих іноземних інвестицій країн. Тому, для залучення коштів іноземних інвесторів необхідно формувати позитивний імідж України.

На сьогоднішній день Україна виступає для іноземного інвестора, як країна із вигідним географічним розміщенням, різноманітними природними ресурсами, плодоносним чорноземом, кваліфікованими кадрами та науковим потенціалом. Але поряд з цими перевагами є й недоліки, які знижують інвестиційну привабливість, а саме: нестабільність законодавства, відсутність податкового кодексу, низькі доходи населення, труднощі у відкритті бізнесу та виділенні ділянок для будівництва, політична нестабільність,