г) творчий етап. На цьому етапі здійснюється розробка варіантів спрощення і здешевлення конструкції виробу або технології. Тут вирішуються завдання по поєднанню функцій, можливості ліквідації непотрібних функцій, здешевлення елементів конструкції, встановлюються різні варіанти виконання основних функцій, виробляється обговорення і відбір найбільш реальних варіантів з точки зору їх реалізації. У розробці пропозицій приймає участь весь творчий колектив. Внесені пропозиції реєструються в спеціальному журналі, доступному для всіх бажаючих. Після скорочення або припинення надання пропозицій починається їх обговорення і обґрунтування всіма учасниками творчого колективу. У якості експертів можуть залучатись також інші фахівці. Обговорення ведеться зазвичай у формі круглого столу.

Для обґрунтування ефективності кожної пропозиції використовуються методи "мізкової атаки", "мізкового штурму", синектичний, морфологічний, "Дельфи", П.А.Т.Е.Р.Н. тощо [3]:

1) метод "мізкової атаки" або конференції ідей передбачає генерування ідей членами експертної групи в творчій суперечці при особистому контакті фахівців. Тривалість кожного засідання не більше 45 хвилин, тривалість генерування 1-2 хвилини, не допускається на першому етапі критика пропозицій, що вносяться;

2) різновидом попереднього методу є "мізковий штурм", коли одна група експертів висуває ідеї, а інша їх аналізує;

3) синектичний метод передбачає при генеруванні ідей використання аналогій з інших галузей знань;

4) метод "Дельфи" передбачає анонімний досвід спеціально підібраної групи експертів по заздалегідь підготовлених анкетах з подальшою статистичною обробкою матеріалу. Після узагальнення результатів опиту запрошується думка експертів із спірних питань. В результаті забезпечується перехід від інтуїтивних форм мислення до дискусійних. Для цього методу характерна ізольованість в роботі і незалежність думок кожного члена експертної групи. Тут повністю виключається вплив психологічних чинників, таких, як навіювання, думка більшості або авторитетних осіб і тому подібне;

5) назва методу П.А.Т.Е.Р.Н. складається з перших букв англійських слів, що означають допомогу плануванню методом кількісної оцінки технічних даних. Суть його полягає в тому, що проблема, що вивчається, розчленовується на ряд підпроблем, окремих завдань і елементів, які вишиковуються в "дерево рішень". Визначаються коефіцієнти важливості кожного елементу, що підлягають експертній оцінці. Оцінки окремих експертів піддаються відкритому обговоренню. Даний метод отримує користь від ділового взаємовпливу експертів, не виключаючи негативних наслідків конформізму;

6) морфологічний метод заснований на використанні морфологічних матриць, за допомогою яких забезпечується системний пошук взаємозв'язків між всіма її елементами в рамках проблеми, що вивчається. У лівій її частині приводяться всі функції об'єкту, що вивчається, а в правій - всі можливі способи їх здійснення. На завершальному етапі із загальної кількості пропозицій повинно залишитися 2-3 найпривабливіших і перспективніших, на думку фахівців, варіантів удосконалення об'єкту. До того ж ці пропозиції вимагають детальнішого дослідження, а інший раз і експериментальної перевірки.

Творчий етап є вирішальним, оскільки саме в ході його починається зародження нового, вдосконаленого об'єкту, обкреслюються його контури;

д) дослідницький етап. Експериментальна перевірка висунутих пропозицій - головне завдання дослідницького етапу. Для її вирішення зазвичай проводяться всі необхідні технічні, технологічні і економічні розрахунки, перевіряється відповідність нового варіанту продукції умовам його використання споживачами. Інший раз розрахунків недостатньо. Тоді створюються досліджувані зразки об'єкту і проводиться їх випробування як з точки зору пристосованості до існуючого виробничого устаткування, так і з точки зору умов доставки до споживача і експлуатації;

е) рекомендаційний етап. На цьому етапі має бути здійснено остаточний вибір варіантів змін досліджуваного об'єкту, який би не знижував його споживчих якостей. При цьому оформляється вся необхідна документація по вибраному варіанту вдосконаленого об'єкту. Узгоджуються всі зміни, що вносяться до нього, із споживачами і постачальниками. Для того, щоб організувати виробництво нового виду продукції або хоча б нової моделі того ж самого вигляду продукції, слід погоджувати багато різних питань з органами Держстандарту, пожежними, санітарними,

екологічними і іншими службами. Тут же розробляються плани-графіки впровадження результатів аналізу у виробництво. Необхідна документація виробничого характеру передається технологічним, економічним і іншим зацікавленим службам;

є) етап впровадження - останній етап по всьому циклу функціонально-вартісного аналізу. Після його закінчення мають бути вирішені всі питання, пов'язані з організацією виробництва нового варіанту аналізованого виробу. Для фахівців, зайнятих безпосередньо у виробництві, мають бути проведені консультації, а за необхідності - курси підвищення їх кваліфікації. Впродовж всього терміну освоєння нового варіанту повинен здійснюватися контроль з боку фахівців тимчасового творчого колективу. На цьому ж етапі підводяться результати проведеної роботи, визначається економічний ефект від її проведення, оформляється звіт про результати аналізу, вирішуються питання матеріальної зацікавленості учасників розробки і впровадження результатів функціонально-вартісного аналізу. Залежно від особливостей конкретного об'єкту, технології його виробництва і інших причин методика виконання функціонально-вартісного аналізу може істотно відрізнятися. Але у будь-якому випадку загальні принципи методології повинні зберігатися і виконуватися.

Під резервами збільшення прибутку розуміють кількісно вимірювані можливості його збільшення шляхом задіяння низки чинників, а саме: збільшення обсягу реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції, поліпшення якості продукції і на