Найпростіший спосіб знизити витрати підприємства - це ввести скорочений робочий тиждень (4 дні замість 5 днів). Таким чином, економиться фонд заробітної плати і зменшуються відрахування на соціальні заходи. Далі розраховано економічний ефект від зменшення ФЗП на період 6 місяців.

Загальна кількість робочих днів за 6 місяців 2009 року становить 120 днів, із них 24 п'ятниці. ФЗП за 2008 рік, згідно даних статистичного звіту № 1-ПВ), становив 502,7 тис. грн., а кількість робочих днів дорівнювала 252 дням. Таким чином, отримуємо середньоденну зарплату у розмірі 1,9 тис. грн. (502,7 : 252). Якщо рівень зарплати збережеться на такому ж рівні, то ФЗП за перше півріччя становитиме 228 тис. грн. (1,9 х 120). Тепер можна знайти суму економії, вона становитиме 45,6 тис. грн. (228 - (1,9 х 96)). До того ж, виникає економія суми відрахувань на соціальні потреби. Для аналізованого підприємства відсоток відрахувань становить 38 %, тобто сума економії становить 17,3 тис. грн.

Разом від введення скорочення робочого тижня економиться ФЗП у розмірі 62,9 тис. грн.

На жаль, для даного підприємства така формула не підходить, і не стільки із-за того, що на кінець аналізованого періоду у підприємства був збиток, а тому, що у підприємства немає виробничої програми.

Для виявлення резервів збільшення прибутку завдяки зниженню собівартості продукції використовують порівняльний метод кількісного виміру резервів. За цим

методом спочатку визначають резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів, а потім дається узагальнююча кількісна оцінка загальної суми резервів зниження собівартості продукції шляхом підсумовування їх величини за окремими видами ресурсів.

Досить суттєвим резервом збільшення прибутку є підвищення якості товарної продукції. При організації раціональної й ефективної роботи з якості, незалежно від її масштабів, форм і методів здійснення, завжди діють приблизно за такою схемою [4]:

- визначення потреби і формулювання вимог до якості продукції (план, програма якості);

- надання початковому матеріалу необхідних властивостей (виконання плану, програми якості);

- перевірка відповідності отриманої якості пред'явленим вимогам (виявлення відхилень) або констатація відповідностей;

- вплив для усунення відхилень отриманої якості від заданого рівня (зворотний зв'язок).

Аналізоване підприємство користується частиною основних засобів, які взято в оренду. Сума орендної плати становить 2 тис. грн. на місяць, тобто 24 тис. грн. на рік. Зношеність даного обладнання складає 48,3 %, а залишкова вартість 88,4 тис. грн., ремонти підприємство здійснює за власний кошт. У даному випадку підприємству краще всього укласти договір не просто оренди, а саме лізингу (із правом викупу обладнання по закінченні строку оренди). Це доцільно, оскільки обладнання зношене лише наполовину, тобто прослужить ще досить довгий термін. До того ж, викупити обладнання можна за 3,7 років (88,4 : 24) і підприємство буде ремонтувати власне, а не запозичене, обладнання.

У процесі обстеження підприємства було виявлено, що у розпорядженні підприємства є незайняті складські приміщення у розмірі 289,6 кв. м і офісні приміщення, площею 365,0 кв. м. Із них в оренді перебувають 78,4 кв. м складів (орендна плата складає 30,00 грн. за кв. м на місяць) і 93,2 кв. м офісів (орендна плата складає 50,00 грн. за кв. м на місяць). Загальна сума оренди становить 7,1 тис. грн. При цьому саме підприємство орендує адміністративний корпус і приміщення цеху, а вже потім здає вільні приміщення у суборенду. Сума орендної плати самого підприємства складає 36,0 тис. грн. на рік. Тобто, за рахунок суборенди покривається лише 19,7 % загальної орендної плати, а останні 80,3 % перекладаються на собівартість продукції.

За умови кризового стану самого підприємства і економічної кризи взагалі подібне співвідношення є неприпустимим, оскільки підвищує собівартість продукції, на яку і без того попит є незначним.

Підприємству потрібно здати в оренду вільні площі. Це принесе йому додатковий дохід у сумі 19,9 тис. грн. Тоді воно зможе покрити свою орендну плату на 75 % за рахунок додаткового доходу, і лише 25 % відноситиме на собівартість продукції.

Висновки.

1. На підприємстві за аналізований період відбулося зниження майнового потенціалу підприємства. Про недостатню ефективність цього потенціалу свідчить аналіз даного підприємства на ліквідність і платоспроможність, а також розрахунки, які показують, чи зможе підприємство погасити усі свої короткострокові зобов'язання без порушень термінів сплати, та чи має підприємство достатню кількість коштів і їх еквівалентів, що необхідні для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення. Розраховані показники ліквідності, платоспроможності, фінансового стану показують, що підприємство не має достатнього запасу фінансової стійкості і перебуває на межі банкрутства.

2. Аналіз техніко-економічних показників підприємства ТОВ "Запорізький завод вентиляційних систем" і його фінансового стану свідчить, що підприємство в даний момент перебуває на другій стадії банкрутства. Глибокий аналіз діяльності підприємства (бажано більше разу на рік, приміром щоквартальний), раннє виявлення ознак кризової ситуації, її передбачення є досить важливим на будь-якій стадії банкрутства. Керівництву підприємства в цих умовах необхідно орієнтуватись на стабільне підвищення якості управління в умовах кризи. Причини кризи і банкрутства підприємств обумовлені непродуманістю менеджменту або його помилками. У цих умовах підвищується значущість діагностики з метою виявленні і розпізнаванні кризи, що наближається.

3. У аналізованого підприємства відсутня виробнича програма.