Залишається невирішеною проблема забезпечення доступності житла для громадян із різним рівнем доходу. Наразі в черзі на житло перебуває 1,3 млн. сімей в Україні, з них 400 тис. претендують на соціальне житло, решта - потенційні претенденти на доступне житло.

Отже, низький рівень забезпечення житлом громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, залишається однією з найгостріших соціальних проблем в Україні. Адже на квартирному обліку перебувають більше 10 років майже 67% черговиків, а одержують квартири лише 1,5% з них.

Іншими проблемами у сфері житлового будівництва є:

- невідповідність документації деяких будівних компаній вимогам законодавства, що уповільнює будівництво;

- наявність дефіциту робочих кадрів в будівельній галузі.

Основні проблеми, виявлені в ході обговорення:

- недостатній обсяг житлової площі на душу населення;

- знос житла;

- ріст цін на житло, що робить його недоступним для малозабезпечених верств населення;

- зменшення можливостей міського бюджету фінансувати будівництво та реконструкцію житла;

- відсутність житла, що може бути надано мешканцям у разі раптової втрати ними власного житла (внаслідок пожежі чи інших форс-мажорних обставин[4].

За допомогою методики АВС - аналізу нами визначені пріоритети та цілі регіонального розвитку сфери житлового будівництва:

A. Пріоритети розвитку галузі будівництва та реконструкції житла:

1) залучення інвесторів для будівництва житла, в тому числі і транзитного (4б.);

2) спрощення процедури надання інвесторам земельних площ для будівництва нового житла (4б.);

3) фінансування за рахунок бюджетних коштів будівництва соціального житла у разі передбачення в бюджеті коштів на дані цілі (2б.);

4) можливість оплати обласним чи місцевим бюджетом відсотків за кредит, що береться мешканцями багатоквартирних будинків для проведення капітального ремонту житла (3б.);

5) ремонт за рахунок бюджетних коштів міста будинків, що знаходяться в аварійному стані (3б.);

6) участь у державних програмах фінансування будівництва житла (2б.).

B. Перешкоди для розвитку:

1) високі ціни на житло, що збільшує кількість населення, яке нездатне придбати житло за власний рахунок (4б.);

2) зменшення бюджетного фінансування будівництва та реконструкції житла (3б);

3) знос житла (3б.)

С. Фактори, вплив яких на розвиток регіону невизначений.

1) будівництво елітного житла великої площі (3б.): з одного боку, створюються можливості для забезпеченого населення придбати комфортне житло, з другого боку, представники середнього класу не мають можливості придбання нового житла;

2) розвиток іпотеки (4б.): означає збільшення доступності житла, але сприяє росту цін на нього.

Фактори, значення яких зростає: А: 1), 2), 4); В: 1); С: 1), 2).

Незмінні фактори, значення яких стабільне: А: 3), 5), 6); В: 2).

На національному рівні надзвичайно важливими стимулюючими факторами регіональної політики житлового будівництва є розвинене нормативно-правове поле регіонального розвитку та наявність обґрунтованих механізмів реалізації державної регіональної політики. Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен громадянин має право на житло. Для тих, хто потребує поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, але рівень доходів не відповідає вимогам Закону щодо забезпечення соціальним або доступним житлом, передбачена можливість отримати державні цільові довгострокові кредити на будівництво чи придбання житла. Однак капітальний ремонт, модернізація чи реконструкція до переліку фінансування не входять. в Отже серед гальмуючих факторів житлового будівництва можна виділити недосконалість його нормативно-законодавчої бази загалом, а також нормативно-законодавчої бази регіональної політики житлового будівництва в наш час [1].

Протягом багатьох років усілякі державні структури намагалися знайти підходи до вирішення проблеми збереження або реконструкції застарілого житлового фонду. Пожвавилась діяльність з утворення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). На сьогодні створено 8750 таких об'єднань, з них 1736 - протягом 2008 року. Для порівняння, у 2007 році було створено 1638 ОСББ.

Найбільша увага цьому питанню з боку органів влади приділяється у Донецькій (1427 од.), Львівській (585 од.), Одеській (542 од.), Миколаївській (526 од.) областях, АР Крим (499 од.) та м. Києві (471 од.).

Недостатньо ведеться робота із зазначеного питання у Закарпатській, Кіровоградській, Київській областях та м. Севастополі.

Продовжується процес реалізації проектів управління комунальним житловим фондом через утворення служб єдиного замовника (СЄЗ).

Задля реалізації проектів управління комунальним житловим фондом утворено 64 служби єдиного замовника, проте це на 14 одиниць менше порівняно з 2007 роки. Найбільша кількість СЄЗ функціонує у Донецькій (34 од.), Сумській (8 од.) областях та м. Києві (10 од.).

З метою більш ефективного управління у сфері виробництва і надання житлово- комунальних послуг Міністерством спільно з Національним педагогічним університетом ім. М.П.Драгоманова 6 червня 2008 року було проведено засідання з підготовки постійно діючого семінару "Ринкові форми управління житлом" із залученням фахівців галузі та керівників органів місцевого самоврядування. У рамках цього семінару передбачається запровадження навчання керівників та відповідних працівників органів місцевого самоврядування на тему: "Ринкові форми управління житлом" [3].

Водночас Державною академією житлово-комунального господарства, Всеукраїнською асоціацією "Укржитлоексплуатація" та іншими навчальними закладами постійно проводяться навчання з питань запровадження послуг з управління житлом, створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, служб єдиного

замовника, утримання житлового фонду, на які запрошуються представники галузі, органів місцевого самоврядування та ОСББ.

Окрім того, рішеннями науково-технічної ради Мінжитлокомунгоспу було рекомендовано для розповсюдження практичні посібники „Управління житловим будинком", „Створення та діяльність об'єднань співвласників багатоквартирного будинку" та Методику бухгалтерського обліку в об'єднаннях співвласників багатоквартирних будинків.

З метою поглиблення демонополізації у сфері обслуговування житлового фонду в