у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Найбільше зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення порівняно з січнем-вереснем 2007 р. спостерігалося у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (на 9,1 тис. осіб), сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (на 1,6 тис. осіб), діяльності транспорту та зв'язку (на 1,4 тис. осіб). У 2009 році серед працевлаштованих незайнятих осіб більше половини зайняли місця робітників, 23,2% - посади службовців, 21,6% - місця, які не потребують спеціальної підготовки.
Рівень працевлаштування незайнятих громадян у січні-жовтні 2008 р. порівняно з відповідним періодом минулого року зріс на 2,9 відсоткового пункту і становив 48,9%. За регіонами зазначений показник знаходився в межах від 42,4% у Чернівецькій області до 74,8% у м. Києві. У січні 2009 р. порівняно з груднем 2008 р. рівень працевлаштування незайнятих громадян скоротився на 1,5 відсоткового пункту і становив 3,8%. Найбільше скорочення зазначеного показника за вказаний період спостерігалось у Дніпропетровській, Івано-Франківській областях та м. Києві. Найвищий рівень працевлаштування незайнятих громадян спостерігався у м. Києві (9,2%), а найнижчий - у Запорізькій області (2,3%).
Із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у жовтні 2008 р. на допомогу по безробіттю витрачено 214,3 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 406,6 тис. осіб, або 76,7% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного. Середній розмір допомоги у жовтні 2008 р. порівняно з відповідним місяцем минулого року зріс на 68,0% і становив 526,97 грн., що дорівнює 96,7% законодавчо встановленого мінімального рівня заробітної плати (545 грн.). У січні 2009 р. на допомогу з безробіття витрачено 306,3 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 506,7 тис. осіб, або 56,3% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного [10;11].
Без вирішення питання працевлаштування з обліку державної служби зайнятості у січні-жовтні 2008 р. знято 447,6 тис. осіб, у тому числі у жовтні - 40,1 тис. осіб. В аналогічному періоді 2007 р. зазначені показники відповідно становили 557,2 тис. осіб та 55,5 тис. осіб.
Експерти також прогнозують відтік людей у регіони. Адже чимало з них зайняті у промисловості та будівництві. До того ж вони орендують житло.
Також важливою є проблема міграції робочої сили. Експертні оцінки дають підставу стверджувати, що реальна кількість працівників-мігрантів у десятки разів більша за офіційну. Згідно із результатами загальнонаціонального соціологічного моніторингу, досвід тимчасової трудової міграції за кордон мають члени 10,2% українських сімей. За інформацією дипломатичних представництв України, в Польщі перебувають 300 тис. громадян України, в Італії та Чехії - по 200 тис, у Португалії - 150 тис, Іспанії - 100 тис, Туреччині - 35 тис, у СІЛА - 20 тис. Водночас існують й інші оціночні дані щодо кількості українських працівників-мігрантів. Деякі економісти називають цифру до 5 млн. осіб [13].
Дослідження ринку праці підтверджує невідповідність вимог професійно- кваліфікаційної структури до попиту на робочу силу. Не менш важливою є якісна невідповідність попиту та пропозиції на ринку праці. За даними соціологічного моніторингу, який щорічно проводить Інститут соціології НАН України, частка респондентів, які зазначили, що характер їх роботи не відповідає їх професійно- освітньому рівню зросли з 30% у 2002 році до 37,8% у 2003 році. Причому тільки 15,3% у 2003 році були згодні з тим, що вони мають можливість реалізувати себе як фахівці [14].
Що стосується питання стану зайнятості населення в галузях, то в даний момент страждають експортно-орієнтовані галузі економіки: виробництво мінеральних добрив, сільське господарство (у зв'язку із зниженням цін на зернові із-за хорошого урожаю цього року у всьому світі), металургійна галузь. Навіть в умовах кризи продовжує розвиватися вітчизняний транзитний бізнес. Через Україну йде велика кількість вантажів, і це саме та галузь, в якій зараз варто шукати роботу. Робота в Україні - свого роду чинник ризику: якщо ви працюєте на вітчизняну компанію, ви одними з перших підпадаєте під ризик звільнення. Тому що все взаємозв'язано в економіці, відбувається ланцюгова реакція кризи: банки мають борги, але не мають грошей і довіри кредитувати підприємства, підприємства-експортери не дають достатньої кількості валюти для забезпечення внутрішнього ринку країни. Перше веде до зупинки виробництва на підприємствах з поганим управлінським апаратом. Друге - до штучного напруження інфляції усередині країни, що впливає на решту всіх компаній, примушуючи їх підвищувати ціни на свою продукцію. Завищені ціни зменшує кількість споживачів, здатних купити товар.
Перші ознаки кризи у вітчизняних компаніях можна спостерігати вже сьогодні. Деякі організації скорочують 40% - 60% чисельності свого персоналу. В першу чергу, скорочують свої штати девелоперські компанії, фінансові інститути, банківські установи, холдинги. Так само є компанії, які використовують економічну кризу з метою позбавитися від "роздутого" кадрового штату.
Наступними кого торкнулась криза були будівельні і рієлторські контори. У будівельній галузі персонал залишився без роботи із-за застою на ринку нерухомості і заморожених проектів нових будівництв. Багато будівельних фірм відправили свої бригади, а разом з ними і технічних будівельних спеців (інженерів, проектувальників), в безкоштовні відпустки до лютого 2009 року. Потім хвиля звільнень почалася в масовому масштабі. Починаючи від хатніх робітниць і