повезло більше, на противагу від маркетологів і піарників. Але, на сьогоднішній день ринок ІТ фахівців вже насичений.

Кількість резюме в області "Страхування" виросло на 84%, "Юристи" - майже на 48%, "Будівництво і нерухомість" - 60%. Сьогодні в галузі будівництва вже налічують 100 тис. безробітних тільки в Києві.

Попри фінансову кризу, яка призвела до скорочень з робочих місць працездатного населення, попит на низку спеціальностей в Україні залишається. Адже кризові менеджери чи то менеджери з продажів зараз, як ніколи затребувані.

Однак здебільшого нині власники підприємств вимушені через різке падіння доходів відправляти частину працівників у неоплачувані відпустки, переводити їх на неповний робочий день або ж і звільняти. Згідно з даними останнього моніторингу Міністерства праці та соціальної політики, з 12 мільйонів зайнятого населення у режимі неповного робочого дня працюють 82 тисячі осіб, а ще близько 22 тисячі - змушені були піти у відпустку. Що ж до рівня безробіття, то він, за прогнозами відомства, може зрости до 8% [14].

Експерти кажуть, що у даній ситуації найбільш уразливими є працівники металургійної, будівельної, фінансової галузей, а також сфери сервісу. А от убезпеченими є бюджетники. Через подорожчання паперу та зменшення надходжень від реклами, деякі друковані видання скорочують персонал, відмовляються від позаштатників. Така ж ситуація спостерігається на радіостанціях та телевізійних ЗМІ.

Втім сьогодні на ринку праці через фінансову кризу з'явилися й етичні проблеми, які лежать в площині роботодавець-найманий працівник. Зараз роботодавець почуває себе дуже впевнено стосовно своїх працівників. Тому може використовувати кризу у своїх інтересах. Наприклад, щоб не виконувати раніше взяті на себе зобов'язання.

Зараз криза ще десь "в головах", на папері. Вона дуже сильно піариться роботодавцями. Є випадки, коли роботодавці без реальних на те причин відіграються на працівниках, які раніше диктували свої умови. Це випереджає ситуацію на ринку праці. Можливо, ситуація цього не вимагає, але це відбувається. Про що свідчать ті ж скорочення працівників, коли компанії намагаються зекономити гроші, не думаючи про стратегічний розвиток. Криза закінчиться і треба буде шукати нових працівників. А колишніх повертати буде важко, якщо підприємство неетично з ними повелося. Про етику говорити складно, якщо звільнення працівників - єдиний метод збереження підприємства. Менеджер повинен шукати інші способи вирішення проблеми. Якщо компанія презентує себе як соціально орієнтована, не потрібно йти на такі кроки скорочення персоналу.

Олімпійський спокій зберігають деякі українські підприємці. З іншого боку, бізнес - це бізнес, він повинен приносити гроші, тому це (звільнення) може стати вимушеним кроком за певних обставин. Зараз головне - не панікувати та не робити різких рухів.

В умовах фінансової кризи на ринок праці виходять професіонали, які, образно кажучи, триматимуть компанію чи підприємство на собі. Зараз потрібні топ- менеджери, управлінці вищої ланки, які виведуть компанію з кризи з мінімальними затратами. Це люди з твердою рукою, здоровим розумом, ті, які можуть приймати непопулярні рішення, володіти харизмою, щоб надихнути команду на результат.

Кризові явища, що намітились наприкінці 2008 р., спричинили загострення ситуації у сфері розрахунків із працівниками. Заборгованість із виплати заробітної плати упродовж січня-вересня 2008 р. збільшилась на 27,0%, або 180,7 млн.грн., і на 1 жовтня становила 849,4 млн.грн. У цілому на зазначену дату обсяг невиплаченої заробітної плати дорівнював 3,8% фонду оплати праці, нарахованого за вересень[15].

Борг економічно активних підприємств у січні-вересні 2008 р. збільшився на 85,6%, або 210,4 млн.грн., і на початок жовтня становив 456,2 млн.грн., або 53,7% загальної суми заборгованості.

З кожних 100 гривень, не виплачених економічно активними підприємствами на 1 жовтня 2008 р., 63 заборгували своїм працівникам підприємства промисловості, 13 - будівельні організації, ще 11 - організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям.

Найбільше зростання суми невиплаченої заробітної плати на економічно активних підприємствах упродовж 9 місяців зафіксовано у промисловості (на 150,4 млн.грн.), здебільшого за рахунок підприємств з добування вугілля, лігніту і торфу (на 61,8 млн.грн.), виробництва транспортних засобів та устаткування (на 34,4 млн.грн.), виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (на 23,8 млн.грн.) і виробництва електричного, електронного та оптичного устаткування (на 14,4 млн.грн.), а також у будівництві (на 29,9 млн.грн.), сфері операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу і надання послуг підприємцям (на 20,8 млн.грн.), діяльності транспорту та зв'язку (на 11,3 млн.грн.).

Зростання суми боргу перед працівниками економічно активних підприємств спостерігалося у 22 регіонах, при цьому найбільше - у Донецькій (на 59,5 млн.грн.), Харківській (на 42,1 млн.грн.), Львівській (на 33,6 млн.грн.), Луганській (на 26,2 млн.грн.) областях та в м. Києві (на 17,1 млн.грн.).

Кількість працівників економічно активних підприємств, яким вчасно не виплачено заробітну плату, на 1 жовтня становила 263,4 тис. осіб, або 2,3% загальної кількості працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 1557 грн., що на 18,8% менше