та їх питома вага зменшилися. Так, у 2000 р. підприємств даної категорії в загальній кількості було 31,4%, а в 2005 р. - 10,2 відсотки. Фінансування інноваційної діяльності та наукових досліджень в Україні здійснюється з різних джерел, але законодавчо встановлено, що одним із основних важелів здійснення державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності є бюджетне фінансування [1]. Інша справа, що скорочується питома вага робіт інноваційного спрямування, відбувається розпорошення коштів, а деякі важливі наукові розробки згортаються, як наслідок, маємо незначні результати в порівнянні із вкладеними коштами.
Інноваційна активність вітчизняних підприємств знижується, що відбивається на попиті на інновації, більшість інновацій, що впроваджуються на Україні, на світовому технологічному ринку вже перейшли в категорію не інноваційних, що вказує на помилкову вітчизняну інноваційну політику, яка здебільшого спрямовується на управління процесом, а не кінцевими результатами. Дана ситуація потребує термінового вирішення при врахуванні інтересів та підтримці держави, наукової сфери і приватних структур, причомуЛІТЕРАТУРА
Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.91 р. за № 1977-ХІІ. - http://zakon1.rada.gov.ua.
Інноваційна діяльність у Миколаївській області: статистичний щорічник за 2005 рік / За ред. О.Г.Ковалюк. - Миколаїв, 2006. - 148 с.
Наука Миколаївської області: Статистичний щорічник за 2005 рік / За ред.З.А.Лук'яненко. - Миколаїв, 2006. - 226 с.
Підвищення ефективності вищої освіти - визначальний чинник зростання суспільно-економічного потенціалу держави: інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України 22-23 лютого 2006 року. - Київ, 2006. - 75 с.