Процес економічного "природного відбору" наділяє фірми такими властивостями та характеристиками, які дають їм змогу виживати та розвиватися в постійно мінливому і конкурентному середовищі. Серед цих якостей - здатність фірм до підтримання обсягів виробництва, отримання прибутку тощо.

Специфіка цієї еволюційної парадигми постає у тому, що вона приділяє значну увагу саме процесам інновації, як чинникам розвитку фірм та економічної системи в цілому. При цьому припускається, що в поведінці фірми мотив максимізації прибутку не завжди відіграє провідну роль. Фірма часто задовольняється отриманням прибутку на рівні, що є мінімально необхідним для відтворення виробництва, або керується іншими, крім максимізації прибутку, цілями в залежності від специфіки економічної ситуації.

Базову модель поведінки фірми, де враховуються загальні принципи економічної еволюційної теорії, було запропоновано Р.Нільсоном та С.Уінтером 1984 р. у роботі "Еволюційні теорії економічних змін" [14]. Фірма за цією моделлю постає носієм "генів" - відносно стійких у часі технологічних, управлінських та інших операцій. Подібні операції називаються "рутинами". Їх особлива риса полягає у тому, що вони є частиною звичайного повсякденного управлінсько-технологічного порядку. Фірма використовує рутини, доки вони забезпечують необхідну прибутковість і тим самим - існування фірми на ринку.

Р.Нільсон та С.Уінтер відокремлюють три типи рутин: (1) стандартизовані управлінсько-технологічні операції, (2) стандартні інвестиції, (3) пошук.

Зміст і співвідношення перших двох задаються досвідом минулого або станом зовнішнього середовища. Третя рутина за своїм характером є інноваційною діяльністю, тобто пошуком, який фірма може вести постійно, або коли інші рутини вже не можуть забезпечити необхідні умови діяльності на ринку. До третьої рутини можна віднести традиційні форми проведення науково-дослідницьких робіт, реорганізації, оновлення виробництва тощо.

Отже, в еволюційному контексті інновація - це результат пошуку, спрямованого на забезпечення необхідних умов діяльності фірми на ринку. Інноваційну діяльність можна розглядати, як комплексну реакцію фірми на зміну зовнішнього середовища.

На жаль, у дослідженнях, які базувалися на економічній еволюційній теорії не зверталася увага на проблеми типології інновацій, що уявляється досить цікавим, враховуючи новітність їх поглядів. У цьому питанні вони головним чином спиралися на погляди Й.Шумпетера.

Представники економічної науки країн соціалістичного табору сформували своє уявлення про інновації та інноваційну діяльність. Воно грунтувалося на розгляді поведінки господарського суб' єкта в умовах командно-адміністративної економіки як однозначно спрямованої на своєчасне виконання планових завдань. Будь-які інші її аспекти економічною теорією не досліджувалися. Інновація подається як: (1) результат поєднання соціальних потреб та технічних засобів з метою задоволення цих потреб, Г.Майєр та Г.Хауштайн [15]; (2) процес перетворення нової ідеї або винаходу в соціально-економічну, значиму продукцію, яка має принципово нові техніко-економічні показники, Мончев [16].

Окрім суто теоретичних уявлень на розвиток інноваційної теорії значний вплив мали також дослідження, що узагальнювали результати практичної діяльності.

Зокрема, Б.Твісс вважав інновацією процес, в якому винахід або ідея одержує економічну сутність [17].

Б.Санто визначив інновацію, як суспільний техніко- економічний процес, який через практичне використання ідей та винаходів приводить до створення удосконалених по властивості виробів, технологій у випадку, коли інновація орієнтована на економічний прибуток, коли її поява на ринку може принести додатковий прибуток [18].

С. Ільєнкова розглядала інновацію, як кінцевий результат інноваційної діяльності, який знайшов своє втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку нового удосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності, або у новому підході до надання соціальних послуг [19].

Отже, у своїх дослідженнях "практики" визначають поняття інновації і поведінки фірм, розуміючи під цим її спрямування на отримання прибутку від впровадження інновацій, а також звертають увагу на питання ефективного управління інноваційними процесами.

Як видно, дослідження феномену інноваційної діяльності пройшло певний еволюційний шлях. Основні етапи розвитку уявлень про інновації, переваги та недоліки отриманих результатів постають у наступному:

Шумпетер вивчав інновації та поведінку фірм тільки в розрізі їх впливу на формування економічного циклу, що обмежувало дослідження багатьох інших аспектів.

Неокласична теорія під впливом часу та нових вимог до дослідження інновацій, поведінки фірми, поступилася більш реалістичній еволюційній теорії, яка за об' єктом аналізу (соціально-економічні та соціально-психологічні основи економічної діяльності фірм) та методологією (вивчення фірм в процесі їх еволюційного розвитку) уявляється більш досконалою.

Соціалістична економічна теорія розглядала поведінку фірми переважно у контексті виконання

планових завдань відповідних державних органів.

В дослідженнях, які узагальнюють результати практичної діяльності, головна увага приділяється питанням управління інноваційними процесами.

Найбільш адекватно відображає сучасні погляди на поведінку фірм еволюційна модель. Однак, використання нею генетичного принципу еволюційного розвитку привело до створення досить громіздкого апарату дослідження рутинізованих процесів поведінки господарських суб'єктів, що утруднює використання еволюційних моделей для формалізованого відтворення дійсності.

Все це привертає увагу до якісного аналізу структури відносин, що виникають в рамках інноваційної діяльності, таких, що могли б використовуватися як база для розробки економічної політики регіонів.

Вважаємо, що зміни у зовнішньому середовищі спочатку впливають саме на відтворення виробничих відносин всередині фірм. Отже, перед фірмою виникає питання зміни рутинізованих процесів.

Під виробничими відносинами ми розуміємо певні зв'язки та відносини, в які свідомо вступають люди в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання. Можна уявити, що фірма буде існувати доки виробничі відносини будуть відтворюватися.