Цікаве пояснення цього явища можна зробити, спираючись на теорію Г.Саймона [20]. Суб'єкту у стані рівноваги притаманний певний рівень задоволення їх характером, і як результат - фірмі властива певна стійкість. Коли розвиток досягає цього стану, жоден з учасників не буде докладати яких- небудь зусиль до змін або удосконалення.
Виробничі відносини постійно відчувають вплив хаотичних флуктуацій зовнішнього середовища. Це створює передумови для виникнення кризових ситуацій, за умови яких фірма втрачає задоволення характером виробничих відносин і починається процес пошуку, який здатний привести відносини до нового стану рівноваги.
На початку криза може розвиватися тільки в одному ланцюгу відносин. Якщо система ніяк не відреагує, тобто не зможе самоорганізуватися, наступні етапи розвитку кризових явищ будуть пов'язані із накопиченням кризового потенціалу і досягненням стану нестійкої рівноваги. За цих умов вплив навіть незначних флуктуацій зовнішнього середовища може посилюватися в декілька разів і внаслідок цього - повністю зруйнувати систему. Наслідком є ліквідація попереднього порядку виробничих відносин і їх структури.
Виходячи з принципів самоорганізації біологічних та термодинамічних систем, можна назвати один з варіантів сценарію подальшого розвитку, можливість якого виникає у період кризи. Це перехід від деструктивної до конструктивної фази. Внаслідок взаємодії елементів старої системи у виробничих відносинах починають спостерігатися елементи цілеспрямованої колективної поведінки. Виникають кооперативні процеси та спонтанно формується новий порядок, новий рівень відносин.
На наш погляд, таке уявлення про розвиток дозволяє розглядати інновацію, як результат пошуку, спрямованого на подолання кризи виробничих відносин, що мають місце всередині суб'єктів господарювання.
Виходячи з принципів загальної теорії самоорганізації систем, в регіоні має сформуватися характерне середовище, яке є однією з необхідних умов самоорганізаційного відтворення виробничих відносин будь-якої фірми. Воно являє собою сукупність наступних складових:
ринкового механізму, який розглядається як товарно- інформаційна система, де найшвидшим чином виявляються кон'юнктура, наявність товару, його споживча вартість, котировки цін в цілому, та відбуваються операції обміну;
правового середовища, оскільки закріплення власності в процесі товарного обміну має регулюватися правовими актами, для чого потрібні закони та інститути, котрі в процесі відтворення виробничих відносин постійно пристосовують законодавчі норми до нових економічних явищ;
середовища доступних ресурсів - трудових, матеріальних, енергетичних та інших ресурсів, що складають фактори виробництва;
інформаційного середовища, що включає ринкові інформаційні структури, а також мас-медіа, котрі працюють з учасниками виробничих відносин: актуалізують споживання, формують суспільні очікування, здійснюють рекламу.
Запропоноване уявлення про інновації та інноваційну діяльність, хоча воно і не повне та потребує подальших досліджень, дозволяє з іншої сторони подивитися на феномен регіонального розвитку, а саме з позицій та у термінах самоорганізації біологічних та термодинамічних систем. Це, на наш погляд, створює передумови для формування нових напрямків розробки економічної політики регіонів.
Література.
1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1982. - 455 с.
Nelson R., Winter S. An Evolutionary Theory of Economic Change. - Cambridge, 1982. Цит. за: Нестеренко A Современное состояние и проблемы институционально- эволюционной теории // Вопросы экономики. - 1997. - № 3. - С. 42-57.
Mensch G. Stalemate in Technology. - Cambridge, 1979. Цит. за: Яковец Ю.В. Ускорение научно-технического прогресса. - М.: Экономика, 1988. - С. 111-112; Меньшиков С.М., Клименко Л.А Длинные волны в экономике: когда общество меняет кожу. - М.: Международные отношения, 1989. - С. 188-195.
Kleinknecht A. Innovation Pattern in Crisis and Prosperity. - L., 1987. Цит. за: Яковец Ю.В. Указ. соч. - С. 46, 112; Меньшиков С.М., Клименко Л. А. Указ. соч. - С. 195-199.
Van Duijn J.J. The Long Wave in Economic Life. - L.,1983. Цит. за: Меньшиков С.М., Клименко Л.А. Указ. соч. - С. 199-204.
Маевский В. Эволюционная теория и макроэкономика // Вопросы экономики. - 1997. - № 3 - С. 27-41.
Макаренко И. Инновационно-инвестиционная политика в кризисной фазе экономического цикла // Наука і наукознавство. - 1996. - № 3-4. - С. 110-123.
Шумпетер Й. Указ. соч.
Бажал Ю. Економічна теорія технологічних змін. - К.: Заповіт,
- С. 56-57.
Campbell R. Economics. - USA: McGraw-Hill, 1987. - Р. 927.
Mabry R., Ulbrich H. Introduction to economic principles. - USA: McGraw-Hill, 1989. - Р. 446.
Baily N., Friedman F. Macroeconomics. - USA: Irwin, 1991. - Р. 752.
Бажал Ю. Вказ. тв. - С. 99.
Nelson R., Winter S. Op.cit.
Maier H., Haustein H. Innovation, efficiency cycle and strategy implications. - Vienna, 1978. Цит. за: Барютин Л. С. Управление техническими нововведениями в промышленности. - Л.: ЛГУ, 1986. - С. 10.
Мончев Н. Разработки и нововведения. - М., 1978. Цит. за: Барютин Л.С. Управление техническими нововведениями в промышленности. - Л.: ЛГУ, 1986. - С. 10.
Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. - М.: Экономика, 1989. - С. 36.
Санто Б. Инновации как средство экономического развития. - М.: Прогресс, 1990. - С. 83.
Ильенкова С. Инновационный менеджмент. - М.: ЮНИТИ,
- С. 9.
Калинин Э., Чиркова Е. Концепция постклассической экономической рациональности // Вопросы экономики. - 1998. - № 5 - С. 68-78.УДК 631.1.009.12 Великий Ю.В.