Сьогодні важливе значення має ступінь задоволення людей працею. Досягнення науково- технічного прогресу зумовили чимало нового у мотивації праці людей. Наприклад, зростає роль факторів, які забезпечують подальше розгортання творчих здібностей людини, її нове ставлення до праці не як до необхідності, а як до потреби, до форми самовиявлення.

На думку C.B. Мочерного, за сучасних умов відбувається формування сукупного працівника з такими основними рисами:

високі професійні можливості і навички та творчі здібності, що знаходять свій вияв у відчутті нового, вмінні критично оцінювати досягнуті результати, бачити недоліки і знати шляхи їх усунення, в бажанні постійно підвищувати рівень своєї освіти та кваліфікації, в наявності багатопланової кваліфікації тощо;

економічне мислення, виявом якого є уміння знаходити оптимальні рішення для підвищення ефективності окремого підприємства, галузі і народного господарства, варіанти розвитку, оволодіння найвищими прийомами технологічних, проектно-конструктивних розробок, техніко-технічна культура, орієнтація на найбільш раціональне використання економічних і природних ресурсів та їм.;

рівень підготовки до організаційної та управлінської діяльності, що передбачає знання найновіших методів і форм організації праці, уміння ефективно організовувати працю трудового колективу з іншими працівниками тощо;

4) високі психологічні якості, ознаками яких є цілеспрямованість, сумлінність, працьовитість, психологічна стійкість" [6, с. 60-61].

Історичний досвід переконав, що обмеження можливостей людини у розвитку її активності, зниження її відповідальності за якість власного добробуту неминуче обертаються значними втратами для суспільства зменшують національне багатство. "Шлях до економічної свободи людини пролягає через подолання її відчуженості від засобів та результатів виробництва. Підприємливість і винахідливість - найбільш яскравий приклад творчої активності людини, мотивів її життєдіяльності. Табу на підприємницьку діяльність, накладене командно- адміністративною системою, було найбільшим гальмом економічного "прогресу" [1, с. 113].

Перебудова економіки, перехід від адміністративних до економічних методів управління передбачають істотне підвищення кваліфікації персоналу.

За даними соціологічних досліджень, "майже половина керівників і спеціалістів чітко не розуміють суті ринкових методів господарювання. Кожний другий інженерно-технічний працівник не володіє необхідним обсягом економічних знань. Особливо негативно позначилася багатолітня ізоляція нашої економічної освіти від світової у таких напрямках, як менеджмент, маркетинг, основи бізнесу, пов'язаних з оволодінням законами ринку" [1, с. 108]. Динамічний характер життя й професійної діяльності майбутніх економістів вимагає від освітян іншого підходу до навчальної діяльності. Освіта має бути орієнтована на особистість, від професійної компетентності якої залежатиме здійснення економічно цінних завдань.

Отже, на нашу думку, ми повинні сформувати такого економіста який би міг втілити в життя всі перетворення, які відбуваються в галузі економіки в умовах переходу країн до ринкової системи господарювання. Даний процес вимагає від викладачів уміння виявляти, розвивати й формувати ті якості, якими повинна володіти економічно мисляча особистість.

Основними якостями і рисами майбутнього економіста, що прагне до успішної професійної кар'єри, є:

глибоке знання особливостей функціонування ринкової економіки;

уміння ефективно використовувати кращі досягнення науково-технічного прогресу;

турбота про підвищення власного професійного рівня;

уміння правильно визначати співвідношення між перспективними та оперативними завданнями економічної діяльності та шляхи їх розв'язання;

чітка орієнтація напрямів роботи;

наявність необхідної твердості й рішучості у прийнятті рішень;

ініціативність мислення та дій;

схильність і здатність віднаходити резерви людського фактора на підприємстві;

сформований системний та аналітичний тип сприйняття й переробки інформації;

уміння швидко орієнтуватися при зміні ситуації;

активна життєва позиція;

прагнення до успіху, честолюбство, домінування й самодостатність особистості;

схильність і готовність до ризику тощо.

Таким чином, наявність даних якостей надасть майбутнім економістам можливість позитивно впливати на процес розвитку країн з перехідною економікою. Професійна діяльність спеціалістів залежить від показників фахового зростання особистості, що є неможливим без здатності до самоорганізації. На думку А. Маслоу [2] та К. Роджерса [3], ступінь самоорганізації особистості не залежить від ступеня економічного розвитку країни; на думку ж П.П, Блонського та С.Л. Рубінштейна [5], - залежить. На нашу думку, ступінь економічного розвитку країни і ступінь самоорганізації особистості певним чином взаємопов'язані між собою, оскільки зовнішнє економічне та соціальне середовище впливає на потребно-мотиваційну сферу особистості, що спонукає людину до певних дій. У свою чергу, особистість через професійну діяльність впливає на економічний розвиток держави.

Проблема темпів руху суспільства до сучасних уявлень про роль і місце людини в цивілізації мас вирішуватись на нинішньому етапі розвитку світової економіки. Головні резерви лежать у площині звільнення людини, розкріпачення всіх ресурсів особистості та зростання значення людського фактора.

Сучасні тенденції, в розвитку людського фактора характеризуються його зростаючою диференціацією, посиленням різноманітності його ознак, фуп і форм їх прояву, аж до актуалізації індивідуальних відмінностей. На нашу думку, за умови існування будь-яких індивідуальних відмінностей базовими якостями та рисами працівників у країнах з перехідною економікою мають стати комбінаторно-прогностичний тип мислення, адаптабельність, самоорганізація, прагнення до постійного самовдосконалення, здатність до самоаналізу. Разом з тим основою подальшого розвитку таких країн будуть професійна компетентність працівників, знання особливостей функціонування ринкової економіки, ініціатива та підприємливість.

Отже, успіх у розвитку країн з перехідною економікою та інтеграція цих країн у європейський та світовий економічний простір залежать від рівня освіти, яку надає держава, від професійної компетентності викладачів, що формують у майбутніх економістів відповідні психологічні, професійні та інтелектуальні якості з урахуванням соціального, економічного й духовного атрибутів людського фактора, а також від подальшого фахового зростання спеціалістів.

Література

Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Климка, В.ГІ. Нестеренка. - К.: Вища школа; Знання, 1997. - 743