До групи лідерів на українському ринку соків належать наступні компанії: TOB "Сан- дора" (м. Миколаїв), ДГІ "Напої" (м. Київ), компанія "Вітмарк" (м. Одеса), TOB "МСТ Регіон" (м. Рівне), фірма "Галичина" (Закарпаття), фірма "Майбел" (АР Крим), ВАТ "Вінні- фрут" (м. Вінниця). Всі ці виробники являють собою молоді компанії (віком до 10 років), які вже досягли певних успіхів на ринку за рахунок формування образу сучасної компанії, започаткованому на принципах гарантії високої якості продукції, що випускається, надійності у співробітництві з партнерами на ринку, прагнення до вдосконалення в роботі.

Стрімке становлення сучасної сокової галузі і ринку істотно впливає на необхідність проведення робіт з удосконалення системи стандартизації та оцінки якості даної групи продуктів харчування. В Україні поки що відсутня своя нормативно- технічна документація в цій галузі. Тому цікавим для практичної діяльності вітчизняного сокового ринку є новий російський стандарт ГОСТ Р "Соки, нектари та соковміщуючі напої", який встановлює терміни та їх визначення для всієї групи сокової продукції.

Обсяг і вартість плодово-ягідної продукції на внутрішньому ринку України формується в основ- но\гу за рахунок вітчизняного виробництва, сконцентрованого переважно у приватних господарствах. Негативні фактори в реалізації продукції садівництва і виноградарства обумовили руйнування оптового ринку торгівлі даними продуктами. Його замінили стихійні продовольчі ринки, які сприяють неорганізованій посередницькій діяльності в сфері збуту продукції і привласненню значної частки прибутку.

Одночасно змінюються і функції сільськогосподарських підприємств: їм все більше доводіпься займатися збутом продукції, що призводить до витрачання капіталу, а звідси - до зниження ефективності використання ресурсів. Крім того, диспаритет цін. падіння попиту, розширення натуралізації обмінних процесів, зростання неплатежів та інші фактори обмежують реалізацію продукції.

Виходом з цього скрутного стану може бути страл'егія формування власної сировинної бази під- прнємствами-виробниками соків та напоїв на засадах ринкових взаємозв'язків з сільськогосподарськими підприємствами.Методичні підходи до формування економічної стратегії підприємств

Виходячи з аналізу ринку і характеристики сокової підгалузі, можна відокремити декілька найважливіших з точки зору стратегічного управління позицій: вдосконалення системи оцінки якості продукції, формування власної сировинної бази під- приємствами-виробникамн, забезпечення конкурентних позицій на ринку, управління інформаційними потоками.

Для успішної розробки та реалізації стратегії якості (як складової економічної стратегії підприємства) рекомендується використовувати концепцію аналізу витрат і користі від управління якістю, що започатковується на співставлснні витрат як негативного, а користі як позитивного аспекту фінансових результатів.

Діагностика проблем розвитку ринку соків та напоїв в Україні дозволила виявити наступні закономірності: виробництво та продаж соків і напоїв молода швидкозростаюча галузь АПК, що характеризується мобільністю, адекватною реакцією на зміни в попиті споживачів; на ринку присутні близько 20 конкурентоспроможних фірм, які займають різні положення на національному та регіональному ринку, але відсутність чіткої обгрунтованої економічної стратегії розвитку цих підприємств не дозволяє в повній мірі використовувати їх ресурсний потенціал та можливості в стратегічних зонах господарювання. Необхідний системний і комплексний підхід до формування пріоритетних цілей та розробка стратегії за принципами та методами цивілізованого менеджменту, ЩО дозволить підвищити ефективність та результативність діяльності харчових підприємств АПК та активізувати ринкову інфраструктуру навколо них.

Молоді компанії на швидко зростаючих ринках (до яких належить і український ринок соків) зустрічаються з стратегічними ускладненнями в трьох галузях: 1) в управлінні власним швидким розвитком; 2) в захисті від конкурентів, які прагнуть скористатись їх успіхом; 3) в забезпеченні сильної конкурентної позиції не тільки на одному ринку чи одному товарі. Щоб зменшити вплив цих ускладнень на діяльність компанії, потрібно ретельно відбирати висококваліфікованих керівників, залучати у роботу енергійних менеджерів, концентрувати зусилля на забезпеченні своєї переваги в галузі інновацій, зміцнювати свою ресурсну базу.

Виходячи з характеристики групи лідерів, можна сформувати ранжований перелік принципів, на яких мас засновуватись формування стратегії:

Економічний підхід до вибору перспективних довгострокових цілей та засобів їх досягнення.

Конкретизація конкурентного статусу фірми як головне завдання стратегічних програм технічного і соціального розвитку,

Створення конкурентних переваг на основі системного підходу.

Застосування управлінських імітаційних моделей як ефективного інструменту стратегічного аналізу.

Оцінка можливих стратегій конкуренції.

Постійна увага на всебічне підвищення якості обслуговування.

Прагнення до глобальної стратегії.

Вітчизняні виробники соків на сьогодні серйозно зайнялись формуванням власної сировинної бази та освоюють виробництво концентрованих соків в Україні, конкуруючи між собою. Такий спосіб діяльності підприємств позитивно впливатиме на розвиток виробництва плодово-ягідної та овочевої продукції сільськогосподарських підприємств, вимагаючи розробки нового механізму ділових стосунків та економічних взаємозв'язків.

На сьогодні ринок, на якому діють підприємства погано вивчено; неможливо чітко визначити, як він буде функціонувати, як швидко буде розширятися і яких масштабів досягне. Фірми відчувають недостатність інформації про своїх конкурентів, про ге, за допомогою яких факторів і як швидко продукція знаходить свого покупця, який відгук товар мас у споживача.

Вирішення даної задачі вимагає інтенсивного обміну інформацією, оскільки через її відсутність промислові підприємства потрапляють у розряд аутсайдерів ринку.

Для управління інформаційними потоками необхідно застосовувати принципи інформаційної логістики як організацію і використання системи інформаційного забезпечення виробничо- господарських процесів на підприємстві. На відміну віл загальноприйнятого розуміння автоматизованої системи управління в інформаційній логістиці на перший план виходять інформаційні