Ринковий механізм міжнародної торгівлі в порівнянні з внутрішнім ринком є досконалішим з огляду на економічну обґрунтованість й об'єктивність процесу ціноутворення, формування і використання інших інструментів господарювання. Це обумовлює визначальну дію попиту і пропозиції, гнучкість і рухливість цін.

Міжнародна торгівля не вільна від наднаціонального, регіонального, міжнародного втручання та регулювання. Воно виявляється в міждержавних та багатосторонніх економічних, торгових, кредитних, валютних, митних і платіжних угодах і об'єднаннях. Відтак, регулювання зовнішньої торгівлі окремої країни обмежене впливом зовнішніх зобов'язань.

Важливим чинником, що обумовлює специфіку торгівлі, є міжнародна стандартизація і сертифікація продукції, виконання вимог яких пов'язане з додатковими витратами, іноді досить істотними. Поширення торгівлі високотехнологічними товарами спричиняє зростання ролі інформаційного забезпечення, інтелектуальної власності. Отже, регулювання торгівлі має враховувати широке впровадження системи патентування і ліцензування винаходів і відкриттів та міждержавні угоди щодо захисту авторських прав.

Відтак, державне регулювання зовнішньої торгівлі є специфічним напрямом державного регулювання економіки. У цьому контексті, особливості регулювання зовнішньої торгівлі пов'язані з істотними властивостями цієї сфери міжнародних економічних відносин. Державні рішення ухвалюються в умовах, відмінних від національного регулювання.

Водночас, специфіка державного регулювання зовнішньої торгівлі визначається її особливостями як соціально-економічної системи з відкритими елементами. У порівнянні, наприклад, з технічними системами, економічні системи мають певні особливості [2, с. 40-41]:

З точки зору економічної безпеки, найбільш важливими є такі особливості, як мінливість окремих параметрів системи, стохастичність її поведінки, унікальність та непередбачуваність поведінки системи в конкретних умовах. З цієї точки зору, зовнішня торгівля являє собою джерело загроз для економічної безпеки країни в цілому.

У той же час, існують невід'ємні властивості зовнішньої торгівлі, які забезпечують можливість використання зовнішньої торгівлі та її державного регулювання для забезпечення економічної безпеки.

Однією з них є здатність протистояти ентропійним (таким, що руйнують систему) тенденціям, обумовлена тим, що в системах з активними елементами, які стимулюють обмін матеріальними, енергетичними та інформаційними продуктами з середовищем, не виконується закономірність збільшення ентропії, а також спостерігається самоорганізація та розвиток. Наприклад, раціональна поведінка підприємців внаслідок введення торгових обмежень у певній країні, як правило, відображається в зменшенні ВВП, що в багатьох випадках примушує державу до повернення початкового стану. У цьому випадку підприємці і є активними елементами системи, які протистоять зростанню ентропії.

Важливою властивістю систем є здатність змінювати свою структуру, зберігаючи цілісність, та формувати варіанти поведінки. Зовнішня торгівля в цьому контексті є показовою системою, адже зростає кількість універсальних посередницьких установ, які не орієнтовані на співробітництво в одній товарній категорії або з незмінними постачальниками. Торгові обмеження в одній країні, як правило, призводять до переорієнтації торговельних потоків, насамперед тих, що не пов' язані з процесами міжнародної кооперації.

З точки зору державного регулювання, визначною властивістю зовнішньої торгівлі є здатність до цілеутворення. Вона проявляється в тому, що, на відміну від закритих систем, якими є технічні, що їм цілі задаються зовні, в економічних та соціальних системах цілі формуються всередині системи. Саме ця властивість створює простір для державного регулювання зовнішньої торгівлі, у тому числі в контексті економічної безпеки.

Водночас, державне регулювання зовнішньої торгівлі обмежене наявністю ресурсів у системі, а також суто методологічними проблемами, пов'язаними з обмеженістю формалізованого опису та неоднозначністю використання понять «система» та «підсистема», «ціль», «засіб» тощо.

Висновки. Властивості зовнішньої торгівлі обмежують використання теорії систем та математичного апарату при дослідженнях, у тому числі пов'язаних з економічною безпекою країни.

Попередньо розглянуті дві групи особливостей зовнішньої торгівлі дають можливість трансформувати наведену вище універсальну модель регулювання саме для державного регулювання зовнішньої торгівлі в контексті економічної безпеки країни.

Ефективна, з точки зору економічної безпеки, модель державного регулювання має враховувати необхідність вчасного попередження про економічні загрози при проведенні економічної політики. У сфері безпеки недостатньо приділяти увагу лише наслідкам негативних явищ. Значно ефективніше досліджувати детермінанти, які призводять до появи тенденцій. У свою чергу тенденції призводять до негативних станів економічної системи.

Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки.

Механізм реалізації державної економічної політики задіюється через державне регулювання. Однією із цілей державного регулювання економіки, у тому числі зовнішньоторговельних відносин, є національна безпека.

Державне регулювання визначено як здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за зовнішньою торгівлею та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Досліджено специфіку державного регулювання зовнішньої торгівлі як звичайного об'єкта регулювання в контексті економічної безпеки. Відтак, у контексті економічної безпеки надано характеристику кожному етапу регулювання зовнішньої торгівлі, а саме: 1) отримання інформації про стан об'єкта; 2) отримання інформації про стан зовнішнього середовища; 3) обробка та перетворення інформації, прийняття рішень; 4) реалізація управлінських команд та дослідження змін.

Особливості зовнішньої торгівлі як об'єкта регулювання були систематизовані в дві групи залежно від їх природи. До першої групи належать особливості зовнішньої торгівлі як об'єкта регулювання, що обумовлені природою економічних систем, а до другої - обумовлені специфікою саме міжнародних економічних відносин.

Обґрунтовано, що природою економічних систем обумовлюються такі особливості зовнішньої торгівлі, як: мінливість окремих параметрів та стохастичність поведінки системи; унікальність та непередбачуваність поведінки системи в конкретних умовах;