Основною кількісною характеристикою домінування вважають відносний розмір інвестицій у ВВП. Тривале збереження країною більшого порівняно з конкурентами відносного розміру інвестицій забезпечує зростання ВВП й відповідно більшу економічну безпеку.

Таким чином, першою передумовою формування ефективної зовнішньоторговельної політики для східно- та центральноєвропейських країн у контексті економічної безпеки є приєднання до інтеграційних об'єднань за умови збереження відносно високого рівня інвестицій у

ВВП.

Можливість використання інструментів адміністративного регулювання зовнішньої торгівлі. Ембарго, податки та інші інструменти використовувались деякими країнами як упереджувальний захід у випадку загрози військового конфлікту. В регіоні Східної Європи наразі немає країн, яким необхідно використовувати настільки жорсткі інструменти. Однак ефективна політика має розглядати увесь спектр фінансово-економічних інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі.

Збереження урядом можливості надавати підтримку певним "стратегічним" або "критичним" підприємствам і галузям. Така підтримка може бути використана не лише як засіб підтримки добробуту (робочі місця, надприбутки, зовнішні ефекти), але й як конкурентна противага спробам інших держав посилити внутрішню активність у таких галузях. Для східноєвропейських країн існують певні політичні та економічні проблеми реалізації цієї передумови.

З економічної точки зору підтримка галузей чи підприємств здійснюється за рахунок вилучення ресурсів з інших галузей. У деяких економістів існують сумніви щодо спроможності держави ефективно керувати підприємствами, в яких розміщуються ресурси [2, 5]. Наприклад, американські дослідники вказують, що "в деяких випадках для США буде кращим "помститись" (retaliate) у певних областях, не шукаючи збалансування або компенсації ефектів від іноземної субсидії, але домагаючись відміни самої субсидії, яка викликала проблеми" [1].

У випадку східноєвропейських держав проблема в ефективному використанні цієї передумови полягає у вірогідному протистоянні з боку більш потужних торговельних партнерів.

ІІ. До групи інституційних попередніх умов формування зовнішньоторговельної політики країн належать такі, що пов'язані з економічними відносинами всередині та між суспільними інститутами [8]:

1. Використання можливостей, які надають міжнародні економічні організації та інтеграційні об'єднання країн. Із багатьох причин економічно розвинені країни зацікавлені у впровадженні ринково орієнтованої економічної політики. Відповідно економічно потужні країни створюють організації, метою яких є впровадження ринково орієнтованих методів вирішення економічних проблем у країнах, що розвиваються, та країнах з перехідними економіками. Обережне використання можливостей, які надають такі організації, може посилити економічну безпеку країни.

Водночас надання допомоги такими організаціями часто супроводжується висуванням додаткових вимог, в тому числі щодо державного регулювання зовнішньої торгівлі. Тому зовнішньоторговельна політика східноєвропейських країн має враховувати особливості співробітництва з такими організаціями.

2. Підтримка функціонування в країні міжнародної комерційної та фінансової інфраструктури. Крім питань, пов'язаних із суто банківською діяльністю та діяльністю у сфері зовнішньої торгівлі, ця передумова передбачає реалізацію дійових механізмів примусу виконання зовнішньоторговельних угод, а також формування сприятливого для міжнародної конкурентної політики середовища. Для країн Східної Європи ці передумови є вкрай важливими.

Економічна безпека залежить від доступу країни до більших за розмірами світових ринків товарів і послуг - в ролі як покупця, так і продавців. Отримуючи цей доступ, економічні агенти стають підвладними світовим економічним коливанням. Втім ізоляція від світових ринків створює ще більшу небезпеку [1, с. 16]. Тому економічна, в тому числі зовнішньоторговельна, політика уряду має полягати не лише у зменшенні залежності від іноземних джерел постачання, але й у формуванні чітких правил доступу на зовнішні ринки.

З огляду на вимоги економічної безпеки, зовнішньоторговельна політика східно- та центральноєвропейських країн, враховуючи їх неповну інтегрованість у міжнародні структури, має бути спрямована у бік посилення міжнародного торгового співробітництва, розвитку світової торгівлі. Важливо, щоб була забезпечена впевненість у тому, що міжнародна торгівля керується зрозумілими та передбачуваними правилами, а не тимчасовими домовленостями національних урядів.

Ш. До групи ресурсно-технологічних попередніх умов формування ефективної зовнішньоторговельної політики для східно- та центральноєвропейських країн у контексті економічної безпеки належать такі:

1. Підтримання національного виробництва на рівні, який би забезпечував достатній рівень добробуту при залученні адекватних ресурсів для військових потреб, що є суттєвим, оскільки економічна безпека передбачає спроможність держави забезпечувати ресурсами подолання загроз військового характеру та наслідків природних катаклізмів.

Розглядаючи зазначену передумову в контексті міжнародної торгівлі, К.Неу та Ч.Вольф указують на такий аспект. Для деяких військових проектів є ефективним використання іноземних постачальників для забезпечення потреб країни. Звичайно, для деяких військових проектів такий спосіб є виключеним, але для багатьох цілей використання зарубіжних постачальників дає можливість подолати проблеми, пов' язані з внутрішніми монополіями, та збільшити випуск у певних галузях [1]. Звичайно, таке торговельне співробітництво є значним резервом для підвищення рівня економічної безпеки саме європейських країн. Тому державне регулювання зовнішньої торгівлі східноєвропейських країн має враховувати цей специфічний аспект як резерв для зміцнення економічної безпеки країни. Зазначена передумова є важливою саме для цих країн у контексті історичних особливостей їх розвитку. Адже деякі східноєвропейські країни накопичили значний потенціал у галузі саме військового виробництва.

Диверсифікація джерел постачання критичних ресурсів та врахування можливості використання оборонних потужностей для економічних потреб. За певних умов військові товари та послуги: надлишкові запаси зброї чи техніки, послуги вантажної авіації, військових інженерів та медиків - можуть бути використані для виконання нетрадиційних завдань: швидка допомога, економічна розбудова - в тому числі як експорт. Країни Східної Європи після холодної війни мають надлишок як військових запасів, так і спеціалістів. Політика державного регулювання зовнішньої торгівлі повинна сприяти ефективному