Рівномірний розподіл внутрішнього доходу для розвитку високотехнологічних галузей. Державне регулювання зовнішньої торгівлі певною мірою здатне стимулювати розвиток високотехнологічних галузей на противагу низькотехнологічним, робітники яких страждають від конкуренції з боку іноземної робочої сили. Розвиток високотехнологічних галузей буде мати наслідком посилення економічної безпеки країни, зокрема через зменшення соціальної напруженості у суспільстві внаслідок нерівномірність розподілу національного доходу.

ІУ. До групи фінансових передумов формування ефективної зовнішньоторговельної політики, що пов'язані зі створенням, розподілом та використанням фондів грошових коштів, для східно- та центральноєвропейських країн у контексті економічної безпеки належать:

1. Створення стабільного фінансового середовища в країні в контексті міжнародного руху капіталу. Зовнішня торгівля країни пов'язана із функціонуванням фінансових ринків. Фінансові ринки стають все більш глобальними, стабільними та добре функціонуючими. Але незважаючи на це, найбільш серйозними проблемами, які пов' язані з економічною безпекою, залишаються висока волатильність курсів валют, непередбачувані міжнародні витоки капіталу, а відповідно - економічні кризи. Середньострокова зміна курсів провідних валют - 20-50%, для інших 100-200% - норма, в умовах формування економічних блоків на континентах така рухливість може дестабілізувати весь континент [9].

Країни Східної Європи, які знаходяться поза єврозоною, виходячи з міркувань економічної безпеки, мають вжити додаткових заходів для регулювання курсів своїх валют, у тому числі - через відповідне регулювання зовнішньої торгівлі.

2. Врахування потреб іноземних інвесторів. Існує небезпека того, що іноземні інвестори отримають контроль над важливими активами в країні через пряме іноземне інвестування. Але, як правило, країна - реципієнт інвестицій отримує від таких операцій економічні вигоди більші, ніж ризик, пов'язаний з фінансовими операціями, оскільки основні активи, в які інвестуються, як правило, фінансові ресурси, не можуть бути легко вилучені іноземним інвестором, а сам інвестор значною мірою є заручником місцевих законів та політики. У той же час іноземні інвестори зазвичай впроваджують у країні нові технології, методи управління, створюють робочі місця, підсилюючи економічну безпеку країни- реципієнта. З певною мірою припущень іноземні інвестиції можна назвати кредитом країні для зміцнення економічної безпеки.

Деякі східноєвропейські країни (Польща, Чеська Республіка, Угорщина) значною мірою забезпечували економічну перебудову за рахунок прямих іноземних інвестицій. Оскільки іноземні інвестори є власниками підприємств, що виробляють продукцію, яка є предметом експорту, або використовують імпортну сировину, держава має гарантувати цим їм можливість купувати ресурси та реалізовувати продукцію. Відповідно політика у сфері державного регулювання зовнішньої торгівлі повинна враховувати інтереси іноземних інвесторів, адже вплив на умови діяльності підприємств з прямими іноземними інвестиціями внаслідок невиваженої торговельної політики може мати негативний вплив на цілий ряд показників економічної безпеки.

В узагальненому вигляді передумови формування зовнішньоторговельної політики країн Центральної та Східної Європи представлено на рис.1.

Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки.

Для країн Центральної та Східної Європи характерний підвищений ризик у галузі зовнішньоторговельної політики, що може створювати суттєві перешкоди на шляху економічного зростання.

Сучасні теоретичні роботи з огляду для

Класифікація відображає сучасні погляди на економічну безпеку як завдання найвищого пріоритету при проведенні політики державного регулювання зовнішньої торгівлі. Як складова методології науки про економічну безпеку, вона доповнює можливості розробки практичного інструментарію економічної політики на ґрунті взаємозв'язку зовнішньої торгівлі, державного регулювання та економічної безпеки.

Важливе значення в подальших наукових пошуках матиме систематизація політичних інструментів з огляду на запропоновану класифікацію, враховуючи актуальність вектора європейської інтеграції України.ЛІТЕРАТУРА

Neu Carl.R, Wolf Charles, Jr. The Economic Dimensions of National Security, RAND, 1994 - P. ІЗ.

Андрійчук В.Г. Вектори розвитку. Зовнішньоекономічна політика в контексті стратегії економічного і соціального розвитку України // Політика і час. - 2004. - №7-8. - С. З.

Андрійчук В.Г. Глобалізація, інтеграція та економічна безпека України // Політика і час. - 200З. - №9. - С. бІ-70.

Андрійчук В.Г., Власюк О.С., Мокій А.І., Тітаренко В.П. / Під ред. Андрійчука В.Г. - Розвиток зовнішньої торгівлі України та її економічна безпека. (Серія "Економічні стратегії", Вип. 4). - К: Рада національної безпеки і оборони. Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД). - 199б. - 14S с.

З. Андрійчук В.Г., Тітаренко В.П., Мокій А.І. Ринкова трансформація та позиції України в системі світогосподарських

відносин: Зб. наук. праць УАЗТ. - Випуск З. - К. - 1999. - С. 9.

Бураковський І.В. Міжнародна торгівля і економічний розвиток країн з перехідною економікою. - К., 199S. - 204 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і гол. ред. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. - С. 72З.

Институциональная экономика // http://ru.wikipedia.org.

Ковальчук Т.Т. Економічна безпека і політика: із досвіду професійного аналітика. - К.: Т-во "Знання", 2004. - бЗ8 с.

Коновалов В.Н. Экономика и политика. - Ростов-на-Дону: Издательство Ростовского университета, 199З. - С. З-10.

Моисеев С.Р. Реформа глобальной финансовой архитектуры // Финансы и кредит. - 2001. - №8. - С. 17-24.

Пастернак-Таранушенко Г. А. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення / За ред. проф. Б. Кравченка. - К.: Кондор, 2002. - 302 с.

Тітаренко В.П., Андрійчук В.Г. Під загрозою сповзання на периферію світового господарства // Політика і час. - 1998. - №2. - С. 22-28.

Чесноков А.В. Зовнішньоекономічна безпека держави в умовах європейської інтеграції України: Дис. канд. екон. наук. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченко, 2006. - 195 с.

Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і