УДК: 338.45:339.137.2 АБРАМОВА І.С.

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв

СУТНІСТЬ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ТА ЇЇ СПЕЦИФІКАЦІЯ ЗА ОКРЕМИМИ ФАКТОРАМИ ВПЛИВУ

У статті розглянуто значення та сутність терміна "конкурентоздатність" в умовах конкуренції, що є сьогодні актуальним з огляду на існуючі тенденції євроінтеграції України. Представлено структуру загального аналізу конкурентоздатності, проаналізовано й виділено окремі групи факторів впливу: теоретико-методологічна та організаційно-управлінська. Сформульовано значення кожної з груп факторів для країни в цілому та підприємства зокрема. Наведено певні недосконалості реалізації даних факторів у вітчизняних умовах.

The article is devoted to value and an essence of the term "competitiveness" in competition conditions that is today actual from a position of existing Ukrainian euro integration tendencies. It is presented structure of the general analysis of competitiveness, analyzed and allocated from structure separate groups of factors influence: theory- methodological and organizationally-administrative. Value of each factor's groups for the country as a whole and the enterprises in particular is formulated in the article. Some lacks of factor's groups realization in domestic market conditions are resulted.РУХ УКРАЇНИ у бік євроінтеграції вимагає від держави певних дій: входження до ВТО та ЄС. Це призведе до повної відкритості вітчизняного ринку для закордонних підприємців, які мають більший досвід ведення господарської діяльності в ринкових умовах, а отже, і в умовах конкуренції. Для вітчизняних підприємств, таким чином, постає складна задача навчитися діяти в умовах конкуренції, тобто бути конкурентоздатними. Конкурентоздатність підприємств, у свою чергу, визначає конкурентоздатність країни на світовому ринку, і навпаки. Тобто два рівні конкурентоздатності, країнна і фірмова, пов'язані між собою та обумовлюють одне одного.

Отже, прямуючи у напрямку євроінтеграціїї, Україна має відповідати низці вимог, які ставлять перед нею світові організації. Втім останні оцінки конкурентоздатності України є незадовільними. Так, зокрема, за оцінкою Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), наданою у " Звіті про глобальну конкурентоздатність за 2006-2007 рр." ("Global Competitiveness Report 2006-2007") [19], відбулося очевидне послаблення конкурентних позицій України, при тому, що рівень конкурентоздатності української економіки протягом минулого року традиційно залишається досить низьким у порівнянні не тільки з відповідними показниками розвинутих держав світу, а й із країнами колишнього СРСР, які вже встигли завоювати доволі сильні конкурентні позиції у європейському просторі. У табл. 1. було виокремлено показники тільки країн колишнього

Як видно з таблиці, індекс глобальної конкурентоздатності України займає останнє місце у порівнянні з іншими країнами пострадянського простору. Більша частина складових глобального індексу

конкурентоздатності потребують удосконалення з боку країни. На особливу увагу заслуговують розвиток інститутів, охорони здоров'я, удосконалення бізнес-середовища. За даними показниками положення в Україні найгірше. Втім є і відносно позитивні оцінки. Зокрема відмічається порівняно висока якість вищої освіти, постійне професійне вдосконалення працівників, наявність інфраструктури.

Одне з останніх місць, яке займає Україна в рейтингу, свідчить про необхідність підвищення конкурентоздатності країни в цілому та її підприємств зокрема. Підвищення

конкурентоздатності залежить від низки факторів, що її визначають. У свою чергу фактори впливу на конкурентоздатність залежать від державної політики країни. Таким чином, спостерігаємо залежність конкурентоздатності від державної політики через низку факторів.

Попередній аналіз свідчить, що на формування конкурентоздатності впливають чотири групи, до яких належать:

1) теоретико-методологічні, що передбачають існування ґрунтовної теоретичної бази для всезагального розуміння явищ конкуренції та конкурентоздатності, з якими зустрічаються як підприємства, так і країна; знання методів, за допомогою яких можна діяти в цих умовах. Дана група факторів займає першу позицію через те, що саме вона є підґрунтям правильної та ефективної практичної діяльності;

технологічні, які обумовлюють рівень технологій, що застосовуються в економіці. До цієї ж групи належать інновації, які у західній практиці є основним джерелом забезпечення конкурентоздатності підприємств. Технологічні займають місце другої групи, оскільки вони спричинені розвитком науки в країні і напряму, залежать від розвитку першої групи;

соціальні, які поділяються на людський і соціальний капітали. Оскільки людський капітал складається з певних навичок людини, її освіти, здоров'я та ін., то його регулювання полягає у застосуванні кадрової політики (підвищення кваліфікації, тренінги та контроль над результатами). Соціальний капітал, який означає здатність розділяти суспільні цінності, залежить від культурного рівня розвитку країни. Людський фактор є доволі серйозним у забезпеченні конкурентоздатності підприємства, оскільки від знань, вмінь та старанності робітників, їх культурного розвитку залежить імідж як підприємства, так і всієї країни;

організаційно-управлінські, які залежать від структури, функцій та якості менеджменту. Якість менеджменту визначається високою якістю та імовірністю аналітичних оцінок діяльності підприємства, його результатів, планів та прогнозів. Причому слід враховувати оперативні та довгострокові задачі фірми.

Реалізація зазначених факторів, як джерело підвищення конкурентоздатності, здійснюється через політичні умови країни: державне регулювання, інституційне середовище, розвиненість інфраструктури та ін.

Проблема полягає у певних недосконалостях кожної групи зазначених факторів впливу, та передусім у вітчизняній науковій літературі не визначено чітко основних категорій "конкуренції" та "конкурентоздатності", поряд із цим відсутній необхідний доступ до іноземних наукових публікацій. Це призводить до відсутності розуміння підприємцями та державними діячами сутності тих умов, які виникнуть при входженні України до ЄС та ВТО.

Мета даної статті: з огляду на євроінтеграційні процеси України, визначити сутність поняття конкурентоздатності та специфікувати групи факторів, що обумовлюють її рівень: методологічно-теоретичні та організаційно -управлінські.

Теоретичною основою