Науковці різних економічних шкіл приділяли чимало уваги конкуренції та робили свій внесок у дослідження цього явища. Так, наприклад, Й.Шумпетер, розглядаючи конкуренцію з позицій економічного росту, вважав її суперництвом нового зі старим, що проявлялось у створенні нових товарів, нових технологій, нових джерел забезпечення потреб, нових типів організаційних моделей [26].

Іншої думки дотримувався Ф.Хаєк, він визначав конкуренцію як процес, за допомогою якого люди одержують і передають знання [25]. Аналогічної думки дотримується і М.Портер [21].

Відповідно до мікроекономічної теорії найраціональнішою системою розподілу ресурсів є вільна конкуренція [5].

Різні визначення конкуренції зустрічаються у сучасних іноземних авторів: П.Макналті, Дж.Вікерс, М.Ньюман, Дж.Меткальф, Р.Вагнер та ін. Так, Дж.Вікерс виокремлює два широко конкуруючі визначення поняття "конкуренція" [15]. Перше спирається на сучасну теорію розподілу ресурсів, в якій конкуренція розглядається як рівноважний стан. Результати рівноважної поведінки приводять до конкуренції, яка знижує ціни і являє собою, з одного боку, специфічний випадок досконалої конкуренції, а з іншого боку - монополію, в якій одне підприємство є домінуючим. Друге визначення конкуренції представлено як процес суперництва, в якому присутні й важливі цінові та нецінові форми суперництва. Дж.Меткальф характеризує світ гнучким та непостійним, це ж стосується і рівноваги. Дані уявлення включають шумпетерівські та еволюційні перспективи і бачать конкуренцію у розрізі різних видів поведінки підприємств на ринку для отримання конкурентних переваг [7].

П. Макналті при визначенні поняття "конкуренція" розрізняє конкуренцію як структуру ринку та конкуренцію як поведінкову діяльність [8]. Вчений вказує, що поняття "конкуренція" в економіці походить з англійської мови - спроба перемогти конкурента. Тільки відносно недавно поняття "конкуренція" стало означати дещо інше - гіпотетичну ринкову державу, яке характеризується багатьма покупцями та продавцями, однорідною продукцією та вільним входом/виходом. Безумовно, інвестори та широка аудиторія вимагають конкурентного ринку, а не визначення підручника про структуру конкурентного ринку. Тому поняття "конку-ренція" визначається в рамках поведінкової діяльності. Р.Вагнер підкреслив цей пункт, пояснюючи різницю між конкуренцією як прикметником (статична кон'юнктура) та конкуренцією як дієсловом (процес суперництва) [12].

Економісти Великобританії зазначають, що конкуренція - це динамічний процес, а інновації - складова частина цього процесу. Конкуренція заохочує фірми до боротьби, яка полягає у розробці нових або удосконаленні старих товарів та послуг [2].

І. С. Степанов зазначає, що "конкуренція являє собою форму взаємного суперництва суб'єктів ринкової економіки. Конкуренція обумовлюється суверенним правом кожного із суб'єктів ділових відносин на реалізацію свого економічного потенціалу, а це неминуче призведе до зіткнення між ними, тому що досягнення поставлених підприємцями цілей, як правило, відбувається за рахунок обмеження інтересів інших ділових людей" [8].

Зовсім іншої думки А.Ю.Юданов: ринковою конкуренцією називається боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться фірмами на доступних їм сегментах ринку" [27]. Дане визначення обмежує сферу конкуренції тільки тією боротьбою, що ведуть фірми, просуваючи на ринок свої товари й послуги, вказує на причину виникнення конкуренції (обмежений обсяг платоспроможного попиту), уточнює місце, де розвивається конкуренція, - доступний підприємству сегмент ринку.

Одне із сучасних визначень представляє конкуренцію як центр ваги всієї системи ринкового господарства [22]. У самому загальному розумінні конкурентну боротьбу можна визначити як суперництво, у ході якого змагаються сторони, зацікавлені в досягненні однієї й тієї ж мети. Існує поряд із цим безліч одиничних визначень конкуренції:

боротьба між фірмами за один і той же сегмент ринку [16];

суперництво між окремими особами, зацікавленими в досягненні певної мети кожний для себе [24];

суперництво в якій-небудь галузі, боротьба за досягнення кращих наслідків [23];

боротьба між приватними товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів [18].

Отже, кожен з авторів розглядає поняття "конкуренция" з різних боків, втім сутність цього явища залишається незмінною. Ми розглядаємо дане поняття у розрізі задач, які підлягають дослідженню: дослідити явище конкуренції та конкурентних відносин, які будуються в Україні, та умови, з якими доведеться зіткнутися нашій країні при євроінтеграції; визначити, яким чином конкуренція впливає на виникнення конкурентоздатності. Отже, конкуренція - це боротьба, суперництво економічних агентів, що забезпечує створення нових товарів та послуг на будь-яких сегментах, відповідно до вимог ринку та завдяки розвитку інновацій. Для того, щоб здійснювати цю боротьбу, підприємства повинні бути спроможними до суперництва, мати переваги, отже - бути конкурентоздатними.

Термін "конкурентоздатний" складається з двох основних частин: "конкуренто-" і "здатний". Перша частина слова означає суперництво, боротьбу за досягнення кращих наслідків змагання. Друга частина - "здатний" - який може, уміє здійснювати, виконувати, придатний для чого-небудь, який має здібності, обдарований [17]. Отже, бути конкурентоздатним означає вести боротьбу (суперництво), бути придатним до цього завдяки певним здібностям та обдарованості. З економічної точки зору, бути конкурентоздатним для підприємства означає можливість вести суперництво з іншими фірмами завдяки певним конкурентним перевагам (низькі витрати, диференціація фірми завдяки її унікальності, прагнення стати найкращою у своєму сегменті діяльності). У сучасних умовах конкурентоздатність характеризується здатністю націй