УДК: 339.137 ДИБАЧ І.Л.

Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, м. Миколаїв

ПРИРОДА КОНКУРЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПРОЯВІВ У СФЕРІ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Проаналізовано різні підходи до визначення терміну "конкуренція", доведено, що конкуренцію слід розглядати з точки зору трьох її найважливіших іпостасей: функціональна умова розвитку соціально-ринкового господарства, змагання суб'єктів ринку за найбільш вигідні умови виробництва і продажу продукції та елемент зовнішнього оточення підприємства. Запропоновано розглядати конкурентоспроможність підприємства як взаємозв'язок таких елементів: конкурентоспроможність підприємства, конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність маркетингу.

Different approaches to defining the "competition" are analyzed. It is proved that competition it to be considered in the three aspects: as a functional condition of the so- cially-market economy development, as a market way to became the most advantageous producer and seller \, and as an element of external environments of enterprise. It is offered to consider the competitiveness of enterprise as a relationship of such elements: competitiveness of enterprise, competitiveness of products\ and marketing competitiveness.АКСІОМОЮ ВИГЛЯДАЄ твердження, що будь які зусилля з боку менеджменту підприємства (враховуючи, безумовно, і малі) мають призводити до покращання його конкурентної спроможності. Водночас маємо відзначити, що як в науковому співтоваристві, так і серед бізнесменів-практиків, і дотепер точаться дискусії з приводу сутності конкуренції. В цьому немає нічого надзвичайного, оскільки точне розуміння цієї економічної категорії, вимірювання її поточного та потенційного стану - одна з головних передумов формування раціональної стратегії підприємства.

Теоретичним основам та принципам конкуренції присвячені праці таких відомих економістів, як Ф. Котлер, Й. Шумпетер, М. Портер, Г. Азоєв, Р. Фатхутдінов, А. Юданов та інш. Серед вітчизняних науковців значний вклад у дослідження феномена конкуренції внесли Л. Дайненко, І. Должанський, Т. Загорна, В. Рибінцева, Є. Песоцька тощо. Проблемами конкурентоспроможності невеликих підприємств опікуються такі науковці, як З. Варналій, О. Денега, В. Лібернікель, М. Журавльова, В. Парсяк та інші.

Незважаючи на увагу науковців до питань конкуренції та конкурентоспроможності, є ряд проблем, які залишаються предметом дискусій і обговорень вчених-економістів. Так, наприклад, більшість дослідників намагаються дати єдине визначення поняттю "конкуренція", забуваючи про те, що воно багатогранне, і його важко охопити яким-небудь універсальним визначенням. Ототожнення конкурентоспроможності під-приємства з конкурентоспроможністю товару, яка, в свою чергу, зводиться до якості продукції, викликає сумніви, особливо по відношенню до невеликих

підприємств.

Головна мета статті полягає у виділенні основних компонент конкуренції в сфері малого підприємництва на сучасному етапі розвитку ринкових відносин та розв'язання суперечності між термінами "конкурентоспроможність підприємства" та "конкурентоспроможність продукції".

Свій початок обговорення цієї проблематики бере від А. Сміта [9, с. 13], який побачив у конкуренції суперництво, що підвищує ціни (при скороченні пропозиції) і знижує ціни (при надлишку пропозиції). Визначив, що головний принцип конкуренції - це принцип "невидимої руки", яка, смикаючи за потрібні ниточки, витісняє з ринку фірми, зайняті виробництвом непотрібної продукції. Довів, що конкуренція об'єктивно врівноважує галузеву норму прибутку, призводить до оптимального розподілу ресурсів між галузями. Визначив основні умови конкуренції, що включають наявність великої кількості продавців і покупців, і на останку розробив модель посилення й розвитку конкуренції, довів, що в умовах ринкових відносин можливе максимальне задоволення потреб споживачів і найкраще використання ресурсів у масштабі суспільства в цілому.

З того часу науковці приділяли немало уваги конкуренції та робили свій внесок у дослідження цього феномена. Так, наприклад, К.Р. Макконелл та С.Л. Брю вважають, що конкуренція - це наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців будь-якого конкретного продукту або ресурсу та можливість продавців і покупців вільно виступати на тих чи інших ринках або залишати їх [3, с. 52].

Зовсім інший підхід до визначення конкуренції знаходимо у Й. Шумпетера, який визначив конкуренцію як суперництво старого з новим, з інноваціями [11].

Зв'язок між конкуренцію та менеджментом показано у працях таких науковців, як Фрідріх А. фон Хайек, М. Портер, які визначають конкуренцію як процес, за допомогою якого люди одержують і передають знання [10, с. 103149] та завдяки якому з'являються нові товари, нові шляхи маркетингу, нові виробничі процеси й нові ринкові сегменти [6].

Спроба узагальнити відомі визначення поняття "конкуренція" спостерігається у Законі України "Про захист економічної конкуренції": "економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб' єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку" [12].

З нашого погляду наявність різноманітних думок та поглядів має пояснення: конкуренція - доволі складне явище, яке, залежно від задач дослідника, може розглядатися в різних аспектах.

Перший з них має вигляд функціональної умови розвитку соціально-ринкового господарства як такого. Конкуренція - це одна з основних рушійних сил розвитку ринкової економічної системи, невід'ємний атрибут та властивість ринку, що обумовлює ефективність його існування. На підтвердження наведемоІз цим, зокрема, пов'язане прагнення суспільства запобігти будь-яким перепонам, що перешкоджають суперництву господарюючих суб'єктів. Прагнення держави як регулюючого органу посилити (в обумовлених межах) конкуренцію виражається у створенні системи заходів, що в рамках закону створює рівні можливості для діяльності на ринку. В Україні прийнято низку спеціальних законодавчих актів щодо