конкурентоспроможності регіонів на двох рівнях

національному і регіональному.

На нашу думку, регіональний регулятивний механізм підвищення конкурентоспроможності має такі складові:

інституційну (ефективне використання існуючих і створення регіональних, міжрегіональних органів, діяльність яких направлена на підвищення конкурентоспроможності регіонів - агенції регіонального розвитку, бізнес-центри, бізнес-інкубатори, школи менеджменту; фінансові, консалтингові, інноваційно- проектні інститути);

інвестиційну (залучення внутрішніх і прямих іноземних інвестицій на основі

створення сприятливого регіонального інвестиційного клімату);

фінансово-бюджетну (децентралізація фінансових компетенцій місцевих органів влади, отримання ними більших повноважень у фінансовому забезпечені вирішення власних проблем, тобто підвищення гнучкості регіональних фінансових механізмів);

економічну (забезпечення зацікавленості суб'єктів господарювання у розвитку виробництва, сфери послуг на основі врахування конкурентних переваг регіону, сприяння виходу виробників на внутрішньодержавні і закордонні ринки).

Для регіональної конкурентоспроможності не стільки важливим є запас факторів виробництва,ЛІТЕРАТУРА

Шніцер, Мартін. Порівняння економічних систем / Пер. з англ. - К.: Основи, 1997. - 519 с.

Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика: Учеб. пособие. - М.: ТАНДЕМ, 1996. - 272 с.

Михайлов О. В. Основы мировой конкурентоспособности. - М.: Изд-во "Познавательная книга плюс", 1999. - 592 с.

Семів С.Р. Теоретико-методичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості регіонів і галузей економіки // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУ, 2001. - С. 467-469.

Портер М. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи, 1998. - 390 с.

Портер М. Международная конкуренція / Пер. с англ.; Под. ред. и с предисловием В. Д. Щетина. - М.: Междунар. отношения, 1993. - 896 с.