привнесений у виробництво. Але тоді як же вдалося цим компонентам за допомогою живої праці і капіталу одержати додаткову вартість? Єдиний елемент біосоціальної системи економічної діяльності, що рятує цю марнотратну структуру - Природа! Потенціалом, почерпнутим із природи, і пояснюється дія всього механізму. Економічний потенціал, привнесений людиною або його засобами виробництва - це усього лише природний потенціал, «гуманізований» за допомогою сил, що прямо або побічно теж походять з природи.
Якщо використовувати нинішню модель підприємства, то ми знайдемо пояснення виникаючого протиріччя між тими, хто наполягає на тому, що тільки жива праця створює додаткову вартість, і тими, хто визнає і за засобами виробництва право на виробництво додаткової вартості. Прибуток, який досягається виробничою діяльністю у формі додаткової вартості, може бути затребуваний як людиною, так і знаряддями його праці [12, 23]. Оскільки вартість створюється не тільки людиною і її засобами праці, а й трансформацією, що бере участь у виробничому процесі природного потенціалу, то і внесок у додаткову вартість обумовлений перетворенням цього потенціалу. До фази виробництва залучено систему, класичні елементи (людина, засоби праці і предмети праці), а також навколишнє середовище. У цих умовах «вхід» у процес виробництва включає поряд із постійним капіталом (С) і перемінним капіталом (V), також природний потенціал, привнесений навколишнім середовищем (Пп).
Природний потенціал, залучений у виробництво, «покриває» як додаткову вартість, так і втрати, матеріальні, енергетичні відходи, що спричинені ентропічним характером виробництва. Загального закону зберігання матерії дотримано.
Література.
Аналітична економія. Принципи проблеми і політика. - Ч. I. - Макроекономіка. - Тринадцяте видання / Кемпбелл Р.Макконнелл, Стенлі Л.Брю. - Львів: Видавнича спілка "Просвіта", 1997. - 671 с.
Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г. Экология и экономика. - К.: Урожай, 1986. - 112 с.
Борщевський П.П. та інш. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. - К.: Урожай, 1992. - 128 с.
Вавилов Н.И. Избранные статьи и выступления. - М.: Агропромиздат, 1987. - 384 с.
Вернадский В.И. Геохимическая энергия жизни в биосфере // Избр. соч. - М., 1960. - Т. 5. - С. 208-229.
Гэлбрейт Дж. Общество изобилия. - М.: Наука, 1958. - 217 с.
Гофман К.Т. Экономический механизм природопользования // Экономика и матметоды. - 1991. - Т. 27. - С. 17.
Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. - М., Л.: Наука, 1949. - 198 с.
Лемешев М.Я. Благосостояние общества и охрана окружающей среды // Оптимизация природопользования. - М., 1984. - С. 26.
Маркс К. Капитал // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т.
- 553 с.
Маркс К. Капитал // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т.
- 545 с.
Маконелл К., Брю Р., Стенли Л. Экономика. - М.: Республика,
- 415 с.
Медоуз Донелла Х., Медоуз Деннис Л., Рэндерс Йорген, Беренс Вильям. Пределы роста. - М.: Изд-во МГУ. - 1991. - 206 с.
Маршал А. Принципы политической науки. - М.: Прогресс,
- Т. 1. - 415 с.
Моисеев И.Н. Человек, среда, общество. - М.: Наука, 1982. - 240 с.
Олдак П.Г. Сохранение окружающей среды и развитие экономических исследований. - Новосибирск: Наука, 1980. - 160 с.
Одум Ю. Экология. - М.: Наука, 1986. - 361 с.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 432 с.
Рикардо Давид. Принципы политической экономии. - М.: Мысль, 1986. - 173 с.
Самуэльсон П. Экономика. - М.: «Алгон» ВНИИ-СИ, 1992. - 2 т. - 414 с.; 1 т. - С. 51.
Смит А., Юм Д. Эстетика. - М.: Искусство, 1973. - 480 с.
Тимирязев К. А. Избр. соч. Жизнь растения. - М.: Сельхозгиз,1949. - Т. 3 - 644 с.
Фишер Р., Дембуш Р. Экономика. - М.: Дело, 1993. - 829 с.
Хикс Д. Стоимость и капитал. - М.: Прогресс, 1988. -486 с.УДК 330.101.001.76
Нетудихата К.Л.