УДК 502.4 (477.7)Коваленко О.Ю.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ РЕСУРСІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ РЕГІОНУ

У статті на основі комп'ютерно-інформаційних технологій розроблено методичний підхід економічної оцінки ресурсів природно-заповідних територій регіону. Обґрунтовано структуру та зміст банку даних регіональної автоматизованої системи управління (РАСУ) розвитком природно-заповідних територій (ПЗТ) та об'єктів заповідно-рекреаційного комплексу регіону. Здійснено економічну оцінку заповідно-рекреаційних територій на прикладі Миколаївської області та регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», зокрема.

Ключові слова: методичний підхід, природно-заповідні території, економічна оцінка, комп'ютерно-інформаційні технології, заповідно-рекреаційні ресурси, регіон, управління.

В статье на основе компьютерных информационных технологий разработан методический подход экономической оценки ресурсов природно- заповедных территорий региона. Обоснована структура и содержание банка данных региональной автоматизированной системы управления (РАСУ) развитием природно-заповедных территорий (ПЗТ) и объектов заповедно- рекреационного комплекса региона. Выполнена экономическая оценка заповедно- рекреационных территорий на примере Николаевской области и регионального ландшафтного парка «Кинбурнская коса» отдельно.

Ключевые слова: методический подход, природно-заповедные территории, экономическая оценка, компьютерные информационные технологии, заповедно- рекреационные ресурсы, регион, управление.

In the article the methodical approach to an economic evaluation of resources of the Nature Reserves territories of region is developed on the basis of computer information technologies. The structure and the maintenance of a databank of the Regional Atomized Management system (RAMS) by development of Nature Reserves territories and objects of the natural-recreational complex of region is proved. The economic estimation of natural-recreational territories on an example of the Nikolaev area and regional landscape park «Kinburnsky plait» separately is executed.

Key words: methodical approach, natural-protected territories, economic estimation, recreational activities, computer information technologies, natural-recreational resources, region, management.Постановка проблеми. Природно-заповідні території це просторово-географічне поняття, що охоплює земельні ділянки з визначеним у натурі контуром, на яких розташовані об'єкти природно- заповідного фонду, рекреаційно-туристичні ресурси, зони господарського використання з об'єктами нерухомості, природоохоронні об'єкти лісового і водного фонду та структурні елементи екологічної мережі (природні ядра, екологічні коридори, буферні зони тощо).

Управління розвитком природно-заповідних територій (ПЗТ) регіону, що спрямоване на вирішення соціальних проблем суспільства, має своїм завданням поліпшувати якісні параметри середовища для існування людини, підвищення ефективності використання заповідно-рекреаційних ресурсів. Забезпечення цієї умови досягається шляхом науково-обґрунтованої економічної оцінки ресурсів природно-заповідних територій.

Разом з тим, що такі елементи біосфери, як рідкісні види флори та фауни, не можуть бути оцінені у грошовій формі, оскільки зникнення одного ендемічного або реліктового виду рослини, втрата його генетичного коду завдає суспільству збитків, які не компенсуються еквівалентним грошовім відшкодуванням. Це потребує використання нових методологічних підходів до економічної оцінки ресурсів природно-заповідних територій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад у розвиток методологічних аспектів визначення економічної оцінки ресурсів ПЗТ на регіональному та загальнодержавному рівнях зробили українські вчені В. Горлачук, І. Песчанська, А. Сохнич, А. Третяк, М. Хвесик, А. Шлапак та ін.

Так А. Шлапак [8, с. 136] вважає, що «будь- яка спроба підрахувати реальну загальну економічну вартість території чи об'єкту ПЗФ, ймовірніше за все, зіткнеться з проблемами неврахованих цінностей, конфліктуючих цінностей і подвійного обліку одного й того ж параметру. Така робота є дуже складною, дорогою і вимагає багато часу. Задля сталого використання природних ресурсів територій та об'єктів ПЗФ достатнім є врахування їх найбільш важливих цінностей».

На думку І. Песчанської [5, с. 14], лише за умови вивільнення дослідження від трудомісткого процесу збору та опрацювання великого масиву інформації, яка зовсім не виправдовує себе, можливо прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Автор відзначає, що «... у реальній дійсності всі явища, процеси носять мінливий, розмитий характер вхідної інформації, яку неможливо використати при традиційному способі математичного моделювання або ж, використавши її, результат вирахувань не буде відображати дійсного стану речей».

Доцільність використання автоматизованих баз даних (БД) у складі єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру України обґрунтовується у працях [2, с. 140-153; 6, с. 157-181], де автори відзначають, що головною метою запровадження земельної інформаційної системи (ЗІС) на основі застосування геоінформаційних технологій є удосконалення системи управління земельними ресурсами, в тому числі ресурсами ПЗТ. Така інформація потрібна структурним підрозділам центральних органів виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для управління розвитком ПЗТ, землевласникам і землекористувачам, які ведуть свою діяльність у межах ПЗТ, органам податкової адміністрації, нотаріальним конторам при посвідченні угод щодо трансакцій із земельними ділянками, суб'єктам ринку землі тощо.

Постановка задачі. Аналіз свідчить, що в сучасній науковій літературі недостатньо розроблені методичні підходи до процесу оцінювання заповідно-рекреаційних ресурсів ПЗТ, які є складовою їх природних ресурсів. В існуючих на цей час підходах увага приділяється оцінюванню природних ресурсів ПЗТ в цілому [7], оцінюванню лише рекреаційних лісів [8], оцінюванню рекреаційних ресурсів регіону, а не рекреаційних ресурсів ПЗТ, зокрема [2; 6]. Проте лише заповідно-рекреаційні ресурси забезпечують самофінансування розвитку ПЗТ за рахунок законодавчо дозволених видів рекреаційної діяльності.

Тому метою дослідження є формування нового методичного підходу до економічної оцінки ресурсів природно-заповідних територій регіону, який інтеґровано оцінює заповідно-рекреаційні ресурси, що забезпечує цілеспрямовану управлінську діяльність та ефективне їх використання.

У багатьох працях показано, що кожна ПЗТ у регіоні має свої унікальні особливості, які формувалися впродовж багатьох років, тому виникає необхідність розробки науково-обґрунтованої стратегії їх розвитку. Передумовою ефективного управління розвитком ПЗТ є інвентаризація земельних угідь з