УДК 641.145:330.133.2

ШЕБАНІНА О.В., Миколаївський державний аграрний університет, м. Миколаїв, Україна

Шебаніна Олена В'ячеславівна - к.ф.-м.н., доцент Миколаївського державного аграрного університету

ОРЕНДА ЗЕМЛІ - ВАЖЛИВА УМОВА ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Висвітлено сутність, значення оренди землі і досвід її застосування в розвинених країнах світу. Обгрунтовано необхідність і особливості запровадження останнього в Україні. Наведено низку конкретних пропозицій щодо покращання земельних орендних відносин в нашій країні.

The essence, value of rent of the ground and experience of its application in the developed countries of the world are covered. Necessity and features of introduction of the last in Ukraine is proved. A number of specific proposals concerning improvement of ground rent attitudes in our country is resulted.У сучасних умовах оренда землі в аграрному секторі АПК при належній законодавчій базі, дотриманні умов укладених угод є запорукою сталого ефективного розвитку сільського господарства та пов'язаних з ним переробних підприємств. Оренда - дійовий фактор збільшення розмірів аграрних формувань. Крім того, завдяки одержанню орендодавцями відповідної орендної плати досягається їх матеріальна підтримка. Запровадження орендних відносин сприяє і адаптації сільгосптоваровиробників до вимог ринкової економіки, і вирішенню соціальних проблем розвитку села.

Проблемами, пов'язаними з орендою землі в аграрній сфері економіки, займається певна частина науковців, серед яких: В.Г.Андрійчук, П.І.Гайдуцький, В.П.Галушко, О.Д.Гудзинський, Д.П.Доманчук, І.І.Лукінов, М.Й.Малік, В.Я.Ме- сель-Веселяк, О.М.Онищенко, В.О.Рибалкін, П.Т.Саблук, В.К.Терещенко, М.М.Федоров, 1.1. Червен, О. В.Шкільов, В. В. Юрчишин, В.Д.Яровий та ін. Проте багато питань поки що залишаються не до кінця дослідженими і невирішеними. Саме їх розгляд та розробка конкретних рекомендацій щодо покращення стану орендних земельних відносин і є метою

даної статті.

Оренда землі - це здійснювана згідно укладеного договору її передача у користування на оговорений у ньому строк. У сучасних умовах вона стає потужним важелем залучення в аграрний сектор інвестицій .

Особливо велике значення у цьому плані має довгострокова оренда, бо саме вона дозволяє здійснювати належне планування господарської діяльності, проводити землевпорядні роботи, запроваджувати прогресивні сівозміни, сприяє поліпшенню родючості грунтів, створенню інтегрованих формувань. Тому невипадково, що законодавствами розвинених країн здійснюється відповідна державна політика, спрямована на подовження терміну оренди землі. Зокрема, мінімальний строк останньої становить: у Нідерландах - 6 років - для землі без приміщень і 12 років - для всієї ферми; у Бельгії і Франції - 9 років; в Італії - 15 років; у Фінляндії - 5 років [1, с.302]; в Ірландії - 3 роки; у Греції - 4 роки [2, с.69-71].

В Україні у більшості господарств договори оренди землі укладаються на значно менші строки, а це сприяє проведенню орендарями відповідних заходів щодо збереження і тим більш покращення якісних характеристик грунтів. Основні показники оренди аграрних земель

України за останні 2 роки наведено у таблиці 1.

За аналізовані 2 роки в нашій країні відбулося деяке (на 4%) зменшення загальної кількості договорів щодо оренди сільськогосподарських земель, яке склалося за рахунок угод строком до

х років та від 6 до 10 років. У той же час спостерігалося збільшення договорів терміном у

5 та більше 10 років. Порівнюючи між собою 2004 і 2005 рр., бачимо, що розподіл орендних угод за строками їх укладання трохи покращився (переважно - завдяки зростанню їх частки за терміном 4-5 років). Але ці зміни є несуттєвими. У 2005р. у порівнянні з попереднім роком відмічалося зменшення загальної площі орендованих сільськогосподарських земель, проте середній розмір останніх у розрахунку на 1 договір залишився майже незмінним. Вважаємо, що в майбутньому роботу у цьому напрямку доцільно здійснювати більш активно.

В нашій країні доцільно законодавчо визначити мінімальний строк оренди земель, який би забезпечував їх раціональне використання та охорону. На нашу думку, він повинен бути не меншим, ніж 5 років. Механізм регулювання орендних земельних відносин потребує удосконалення. Вимагають перегляду окремі положення орендного законодавства, які гальмують ефективний розвиток оренди земель. Зокрема, поки що залишаються невирішеними питання щодо законодавчого урегулювання розвитку земельних відносин у напрямках: відтворення родючості грунтів, вилучення з активного обороту малопродуктивних і деградованих угідь, розвитку іпотечного кредитування, налагодження дійового державного контролю за ефективним використанням земель.

Оскільки для ведення ефективного і екологобезпечного аграрного виробництва на орендованих землях необхідно, щоб їх орендарі мали певні спеціальні знання і досвід, на наш погляд, на увагу заслуговує практика провідних країн світу щодо даного питання. Наприклад, у Швейцарії сільськогосподарські землі навіть у спадок не передаються, якщо спадкоємець не має відповідної сільськогосподарської освіти. Аналогічний підхід застосовується при оренді земель і в США, Данії, Швеції, Фінляндії [1, с. 301].

У законодавстві Італії Португалії, Іспанії основна увага при оренді землі звертається на запобігання надмірного подрібнення ділянок. У них введено таке поняття, як "мінімальне життєздатне господарство". Оренда ферм меншого розміру не допускається.

В Японії земельне законодавство оперує поняттям "фізична сільськогосподарська особа", якою має бути селянин із кваліфікацією, фінансовими й іншими можливостями, достатніми для ведення ефективного виробництва та постійного проживання на фермі. Орендар має сам обробляти всю орендовану землю і вона повинна забезпечувати його цілорічну зайнятість. Загальна площа орендованої землі не може бути меншою 0,5 га (на острові Хоккайдо - 2 га) [2, с. 59-67].

З метою забезпечення захисту прав орендодавців перш за