У більшості випадків (80, або 53,3%) освіта підприємців не відповідає спеціальності, за якою вони працюють. У підприємницьку діяльність було втягнуто велику кількість досвідчених фахівців, зайнятих колись у промисловості та науково- технічній сфері. Той факт, що малий бізнес використовує високоякісні людські ресурси, є реальною передумовою інтенсивного розвитку підприємництва. Разом з цим реалізація потенціалу управлінських кадрів багато в чому залежить від практичного досвіду менеджерів.

З числа опитаних більше 5 років працюють на керівних посадах 57 менеджерів (38%), 39 осіб управляють підприємствами від 3 до 5 років, доволі висока частка й новачків - 54 респондента (36%). Зважаючи на це, надзвичайно важливим у сучасному бізнесі є перекваліфікація управлінських кадрів шляхом одержання другої вищої економічної освіти, участь у семінарах, конференціях, курсах, трені- нгах тощо. Як показало опитування, лише 35 підприємців (23%) протягом остаїшіх трьох років брали участь у подібних заходах.

Наступним етапом дослідження було вивчення управлінських процесів: організації, планування, мотивації та контролю. 78 менеджерів (52%) вважають. що на їх підприємствах створено сприятливі умови для досягнення персоналом кращих результатів, 72 респондента (48%) не задоволені атмосферою на фірмі й вважають, що треба докласти певних зусиль для її покращення.

На питання, чи існує на підприємстві програма дій, 81 підприємець (54%) відповів негативно. А головнішою метою своєї фірми в даний момент більшість респондентів (53,3%) вважає виживання. Це є цілком зрозумілим на фоні падіння реальних доходів населення та посилення конкурентної боротьби. 19 менеджерів (12,7%) вбачають доцільним диверсифікацію діяльності; 17,3% мають на меті зростання, а 25% - прагнуть до експансії на ринку.

У цітому рівень організації на підприємствах 59 керівЕгиків (39%) оцінюють як задовільний, 53 особи (35,3%) вважають його добрим, решта 25,4%, - опитаних незадоволені її станом.

Вражають одержані в дослідженні лані про стан шинування. Лише 36 (24%) респондентів використовують планування в управлінні підприємством, 76% вважають, що діяльність їх фірм не планується. Основна маса тих, хто планує свою діяльність, обмежується складанням короткострокових та оперативних планів (17 та 27 підприємців, відповідно). 11 менеджерів використовують середньост- рокове планування і лише 3 - довгострокове. 29 бізнесменів указали на наявність формалізованих планів на підприємстві. Бізнес-планування використовують 27 менеджерів, що становить 18% опитаних.

У той час, як немає великої різниці між використанням планування в галузевому розрізі, спостерігається залежність між розміром підприємств та часткою фірм, що планують свою діяльність. Це чітко видно при аналізі підприємств за кількістю персоналу. В групі з числом персоналу від 10 до 49 осіб планують свою діяльність 20%. а в групі чисельністю персоналу 50 і більше працюючих - уже

34%.

Аналіз планування функціональних сфер показав, що фінансовий план використовується найчастіше: 35 менеджерів відповіли, що вони застосовують його в своїй роботі. За ним ідуть: план виробництва (14 менеджерів) та матеріальних ресурсів (15 підприємців). Менш за все планується маркетингова, зовнішньоекономічна діяльність та розвиток фірми.

Більшість керівників оціниш рівень планування як незадовільний (76,7%), задовільним його вважають 29 менеджерів, а добр™ - 7 (4,7%).

Навпаки, слід вважати задовільним стан контролю на малих і середніх підприємствах; його рівнем незадоволений лише 41 підприємець (27%), інші оцінити його як задовільний (59 чол.) та добрий (50 чол.). Більшість керівників (52%) використовують кінцевий поточний контроль (48%).

Олже, згідно з одержаними даними 99 менеджерів гадають, що на їх підприємствах склалася атмосфера колективізму, 57 управлінців (38%) вважають умови для підвищення творчої активності добрими, 48 (32%) оцінюють їх як задовільні та 45 чоловік не задоволені становищем, що склалося. В цілому підприємці оцінюють рівень мотивації позитивно: 51 керівник (34,7%) - як добрий, 52 - як задовільний, решта вважають, що на їх фірмах треба вжити певних заходів для покращення ситу ації.

Таким чином, як показшю опитування, особливо слабким місцем процесу управління є планування. Як правило, воно обмежується оперативним фінансовим плануванням, яке зводиться до простого калькулювання доходів та витрат при оцінці господарських операцій. Довгострокове планування виконується у вигляді бізнес-планів, на вимогу банків при одержанні кредитів.

Проведена аутодиагностика продемонструвала наявність значних можливостей щодо підвищення шансів малого бізнесу на протистояння несприятливим умовам зовнішнього середовища, і, перш за все, завдяки раціональному впровадженню інструментів сучасного менеджменту. їх використання, як бачимо, знаходиться на рівні, далекому від ідеального, а це означає, що наслав час подумати про впровадження "мікрокосмосу" підприємства. І тоді, впевнені, перспективи виглядатимуть більш привабливими.