підвищується якість фізичного й людського капіталу, оскільки рівень кваліфікації персоналу вище, ніж у середньому по країні; більш сприятливої є демографічна структура населення. У них також зосереджено більш значний фізичний капітал (приналежне компаніям устаткування, будинки й інфраструктурні об'єкти), є краще розвиненою транспортна й телекомунікаційна інфраструктури.

Разом з тим, досвід зарубіжних країн свідчить, що агломераційним утворенням можуть бути притаманні певні вади, що істотно впливають на ефективність їх діяльності:

агломерації часто являють собою великі й стійкі ареали безробіття;

в них спостерігається значний рівень соціально - економічної нерівності;

мешканці агломерацій часто обмежені в доступі до інфраструктури й послуг;

мають місце значні витрати, пов'язані з перенаселеністю й перевантаженням транспортних систем (забруднення повітря й води, високий рівень шуму й деградація озеленених територій);

- спостерігається низька якість інфраструктури, що викликано значною вартістю її обслуговування. Разом з тим, що висока концентрація економіки України та присутність різномасштабних агломерацій у різних секторах не піддається сумніву, їх вплив на економічне зростання не досліджується необхідною мірою так, щоб це дало можливість формування ефективної політики щодо агломерацій. При цьому вказується на структурні, системні викривлення, наприклад, на завелику концентрацію виробництва, завеликі трансакційні видатки, погане середовище для бізнесу тощо [22].

Отже, метою статті є визначення ступеню регіональної агломерації по секторах економіки країни та, можливо, оцінка її впливу на економічний розвиток.

Оцінювання ступеню регіональної агломерації залишається методологічно спірним питанням, головним чином через те, що необхідно порівнювати не гомогенні регіони. Визнано, що здійснення порівнянь між країнами саме у цьому аспекті зустрічається із загальновідомою у науковій літературі проблемою MAUP (Modifiable Areal Unit Problem ), для якої немає жодного загального рішення [19]. Емпірична наука не представила жодного досконалого показника, який може бути використано, аби виміряти і порівняти між країнами ступінь регіональної агломерації. Ця проблема, хоча і меншою мірою, присутня і в аналізі регіональної агломерації всередині країни: аналіз проводиться щодо набору нерівноцінних за багатьма показниками регіонів, що не є достатньо коректним. Послаблення впливу проблеми MAUP пропонується через використання декількох різних за методологією обчислення показників з наступним частотними оцінками [19].

У західній регіональній економіці, для визначення ступеню агломерації розроблено й використовується декілька показників. Усі вони оперують оцінкою зайнятості у певній галузі певного регіону як частки загальної зайнятості у даному регіоні та в країні в цілому. Для досконалої дисперсії галузі показники приймають мінімальне значення і, навпаки, за високого ступеня агломерації - максимальне. У разі наявності відповідних даних до структури показника вводяться частки обсягів виробництва, доданої вартості або обсягів торгівлі тощо.

Під час вибору показника для аналізу було розглянуто такі індекси агломерації, що вимірюють географічну концентрацію усіх галузей в окремих географічних областях, як наприклад країна, регіон:

Індекс Balassa - відношення частки зайнятості у даному секторі даного регіону до частки зайнятості у даному регіоні до зайнятості в країні у цілому [19]. Можливе використання такої модифікації, як середнє квадратичне відхилення індексу Ваіаєєа. Чим більший рівень агломерації сектору (галузі) в декількох регіонах, тим ширше варіація індексів Ваіаєєа і більше середнє квадратичне відхилення.

Індекс ТИеіІ (так звана ентропія) - він ґрунтується принципово на тих же підходах, що і попередній та змінюється між нулем, що відповідає досконалій концентрації, і 1, що означає рівну дисперсію [19].

Індекс концентрації Krugman (який розраховується на основі індексу спеціалізації Кг^тап [19]). Цей коефіцієнт дорівнює нулю, коли галузь досконало розподілена по регіонах і двом - у разі повної концентрації.

Крім вказаних, для вирішення подібних завдань розроблено й серію специфічних показників, що спрямовані на отримання оцінок, що використовуються у прийнятті фірмами рішень щодо розташування виробництва, наприклад [4], де використовуються більш детальна інформація щодо розподілу підприємств, розташованих на даній території, за їх розміром.

Вибір показника для аналізу здійснювався, виходячи з критеріїв наявності статистичних даних та характеру завдань дослідження. Їм за методологією розрахунку більшою мірою відповідає індекс Balassa.

Сектор сільського господарства не було включено через те, що висока зайнятість у ньому не ознакою агломерації. Висока відносна зайнятість у сільському господарстві регіону не обов'язково і не завжди означає наявність агломераційних переваг. З огляду на рівень агломерації виділяються: Донецька, Луганська,

Для визначення ступеню агломерації використовувалася статистична інформація, наведена у публікації Укрстату, де власне регіони країни та галузі економічної діяльності представлено згідно офіційної класифікації [24]. Крім того, статистичні дані охоплюють період 2007-2008 рр. тобто передкризовий та кризовий періоди. Можна припустити, що за відсутністю лагу, подібна вибірка дозволить визначити вплив агломерацій на економічний розвиток, оскільки вона охоплює дані на зламі вектору розвитку країни.

Рис. 1 демонструє рівень галузевої агломерації по регіонах України. Його розраховано у термінах стандартного відхилення індексів Balassa по чотирьом виробничим секторам: промисловості, будівництву, торгівлі та діяльності транспорту і зв'язку.

Рівненська, Запорізька, Одеська, АР Крим, Чернівецька, Київська та Закарпатська області. Харківська (м. Київ та м. Севастополь не включено до аналізу)

Характеристика ступеня агломерації по основних секторах регіональної економіки представлена у табл. 1.З таблиці видно, що найвищий рівень агломерації має сільське господарство. По сектору найвище та найменше значення індексів Balassa становить 1,944 та 0,437 відповідно для Кіровоградської та Дніпропетровської областей. За рік ступінь агломерації практично не