УДК 330.35:323.172

Ципліцька О.О., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Інфраструктура та економічне зростання: аспект федералізму

Стаття присвячена переосмисленню ролі федералізму в економічному зростанні та розвитку в країнах з перехідною економікою. Ми вважаємо, що тенденція децентралізації в транзитивних країнах досить об'єктивна. Тип федералізму визначає рівень автономії місцевих урядів, які можуть краще забезпечувати суспільні товари та послуги. В цій роботі ми намагаємося визначити, чи існує вппив рівня федералізації на економічне зростання, використовуючи теоретичні розробки та порівняльний статистичний анаїіз.

The article is devoted to rethinking the role of federalism in economic growth and development in transition countries. We elucidate that the decentralization tendency in transition countries is rather objective. The type of federalism defines the level of autonomy of local governments, which can better provide social services and goods. In this work we are trying to find out whether the influence of federalization level on economic growth exists using former theoretical foundations and comparative statistical analysis.Досвід "переходу" до ринкової економіки нараховує вже більш ніж десять років. Деякі країни, наприклад, Польща, Угорщина. Чехія, Словенія, досягли значних зрушень в економічному зростанні, деякі лише виходять з кризи (країни СНД). Така відмінність у результатах трансформації може бути пояснена тим, що фактори росту неоднаково впливають на економічну ситуацію країн.

Фактори досліджувались, головним чином, для умов розвинутих економік (Solow, 1956; Mankiw, Romer, Weil, 1992; Lucas, 1998; de Soto, 1995; Singer, 1964). їх традиційне коло включає: лібералізацію та інституціональне забезпечення економіки, технічний прогрес, інвестиції, людський капітал, продуктивність промислового та сільськогосподарського виробництва. Механізми впливу даних факторів розглядалися в контексті функціонування ринкової економіки. Щодо специфіки країн з перехідною економікою, то таких досліджень зроблено менше (Castanheira, Popov, 2000). Трансформація пострадянських країн торкається практично всіх аспектів життєдіяльності. Серед них важливу роль відіграють інституціональні зміни, які певним чином обумовлюють економічне зростання (Stiglitz, 1998).

Не зменшуючи важливість інших аспектів ін- ституційного розвитку, звернемо увагу на проблеми федералізму (п. 1). Економічна історія свідчить, що за різного ступеня федералізму спостерігався неоднаковий економічний розвиток. Порівняння ступеня фіскального федералізму у високорозвине- них країнах, серед яких є як унітарні, так і федеративні держави, із країнами з низьким рівнем розвитку привело економістів до думки, що децентралізація та економічне зростання позитивно зв'язані (Robalino, Picazo, Voetberg, 2000; Guild, 1998, Huthcr, Shah, 1996; Janine Aran. 2000; Joseph Stiglitz, 1998; Adam Przevorski and Fernanco Limongi, 1993).

Деякі автори спростовують чи зменшують роль даного фактора на економічне зростання (Zang, Zou, 1998; Вагто, 1997). Інші доходять висновку, що федералізм є лише наслідком економічного зростання (Bahl. Johannes, 1992).

Беручи до уваги таку теоретичну невизначеність, ми збираємося встановити в дано.му дослідженні, чи існує зазначений вплив. Для цієї мети ми використаємо систематизацію теоретичних робіт з цієї проблематики та емпіричну перевірку гіпотези про вплив федералізації на економічне зростання в країнах з перехідною економікою. Наявний досвід стосується лише країн розвинутих та тих. іип позвиваються. Лог.під.мсення гіпотези дозволить, на нашу думку, розширити та поглибити розуміння саме перехідних процесів та створить передумови для формування політики розподіту влади між субнаціональними та центральним урядами. Такий досвід стане корисним для України, оскільки існуючий ступінь федералізму ("обмежений" федералізм) не в змозі ефективно вирішити проблеми забезпечення потреб населення (це показали результати дослідження Центру соціального та економічного розвитку міст Українського Причорномор'я).

Теоретичне обгрунтування

Вплив федералізму на економічне зростання здійснюється, в першу чергу, через забезпечення сприятливих умов функціонування локальних економік. Сукупність таких умов певною мірою забезпечує ту чи іншу ступінь добробуту громад, які населяють даний регіон чи місто. Добробут вважається одним з найважливіших показників економічного розвитку країни (Stiglitz, 1999). Добробут оцінюється, наприклад, через доходи на душу населення. Доходи корелюють з витратами, які, у свою чергу, багато в чому залежать від розвитку інфраструктури. Значною мірою стан добробугу відображається ступенем розвитку інфраструктури (п. 2). Існують дослідження, що свідчать про суттєвий вплив забезпеченості інфраструктурою на зростання (Hulten, 1996; Guild, 1998, Button, 1998). В свою чергу, рівень надання послуг пов'язується з федералізмом (Antonio Estache and Sarbajit Sinha, 1994).

Отже, перераховані складові добробуту, з якими населення зіштовхується щоденно, складають частину попиту населення на послуги різного характеру. Рівень попиту на суспільні товари визначається національними та географічними умовами країни. В більшості постсоціалістичних країн суспільні послуги надавалися державними монополіями. Центральний уряд за умов централізації не здатний врахувати багатоманітні потреби людей, які виникають на місцях (Antonio Estache and Sarbajit Sinha, 1994). Місцевий уряд це може зробити краще, оскільки витрати на забезпечення певного специфічного рівня даного регіону будуть нижчими, ніж для держави в цілому. Аргументами на користь того, що субнаціональні уряди більш спроможні захистити інтереси громад, може бути те, що рішення місцевих урядів про обсяг випуску суспільних послуг будуть Парето-ефективними або близькими до ефективних на відміну від однакового для всіх регіонів рівня випуску, який спроможний забезпечити центральний уряд (Oates, 1972).

Фактично ступінь делегування компетенцій у системі політичного режиму узагальнюється типами (ступенем) федералізму. Федералізм втілюється в таких принципах, як ефективний розподіл національних ресурсів, сприяє політичній участі і розумінню демократичного суспільства, він допомагає захистити основні привілеї