Обмеження у застосуванні накопичувальної системи пенсійного забезпечення має бути враховане у подальшому реформуванні при плануванні коефіцієнтів заміщення (співвідношенням середньої пенсій до середньої заробітної плати), що забезпечуватимуться кожним рівнем пенсійної системи, з метою уникнення зниження загального рівня життя пенсіонерів у результаті реформування. Таким чином, основним у системі пенсійного забезпечення має залишатись солідарний компонент, оскільки при низькому рівні доходів відсутні можливості здійснювати довгострокові накопичення. Разом із цим, поступове впровадження накопичувальної складової пенсійної системи дозволить більш ефективно використовувати кошти, що спрямовуються на потреби пенсійного забезпечення в результаті отримання потужного джерела внутрішніх інвестиційних ресурсів, тож подальше реформування пенсійної системи і введення в дію другого рівня - державного накопичувального компоненту є вкрай важливим для розвитку пенсійної системи України.

При характеристиці рівня життя осіб пенсійного віку необхідно враховувати не лише можливість споживати достатній обсяг товарів і послуг, а також якість товарів, що споживаються. Сучасний

Складено за даними [1].

Аналізуючи рівень життя осіб пенсійного віку, вкрай важливим є порівняння прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту та середнього рівня пенсій. Адже законодавством України [9] визначено, що прожитковий мінімум це - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального статистики України, проведеного у 2006 р. (табл. 3). та даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, відповідно до яких, рівень бідності чоловіків-пенсіонерів становить 24,5 %, а жінок 33,3 % [2].

стан споживчого ринку характеризується низькою якістю товарів і послуг, що частково зумовлено зниженням обсягів виробництва сільськогосподарських підприємств та підприємств легкої промисловості, що призводить до необхідності імпортування дешевих товарів для забезпечення потреб населення. В той же час, в переважній більшості випадків, на діючих підприємствах відсутні можливості переоснащення підприємств, використовуються застарілі техніка і технології для виробництва продукції, що також знижує якість продукції, що виробляється. Тому реформа пенсійної системи має бути складовою комплексу економічних реформ, спрямованих на підвищення життєвого рівня населення країни.

Слід зазначити, що зниження обсягів виробництва супроводжується збільшенням цін на основні продовольчі товари, предмети повсякденного вжитку і послуги, що також значно зменшує купівельну спроможність осіб пенсійного віку. Ціни на продукти харчування, що є основною статтею витрат для пенсіонерів, протягом останніх 3 років збільшувались щорічно на 10-35 %, що свідчить про суттєвий вплив інфляційних процесів (табл. 4).

функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Як видно з рис. 1, до 2005 року розмір середньої пенсії залишався нижчим від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Оскільки прожитковий мінімум є тією межею, що забезпечує мінімально необхідний рівень споживання продуктів харчування і непродовольчих товарів, це вкрай негативно

Рисунок 1 ілюструє, що в 2009 році розмір середньої пенсії майже вдвічі перевищує прожитковий мінімум. Проте, за даними Державного комітету статистики України, кожний сьомий пенсіонер отримує пенсію в розмірі прожиткового мінімуму або нижче [4].

За свідченням Директору Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Е.М. Лібанової, переважна більшість сучасних пенсіонерів отримують низькі пенсії. Станом на січень 2010 року 55 % пенсіонерів отримували пенсії не вище ніж 800 грн, а їх частка в загальній сумі витрат на виплату пенсій склала лише 38 %. В свою чергу, 12 % пенсіонерів з найбільшими пенсіями (більш ніж 1500 грн)

Важливою складовою аналізу ефективності пенсійної системи є визначення ролі мінімальної пенсії, яка має бути гарантована кожному, хто досяг пенсійного віку, як абсолютний мінімум пенсійного забезпечення.

Як зазначає Едвард Уайтхауз [11, с. 13-14], поняття мінімальної пенсії застосовується у пенсійному забезпеченні таких західноєвропейських країн як Бельгія, Великобританія, Греція, Іспанія, Люксембург, Португалія, Франція, Швейцарія, набуло популярності також в країнах Східної Європи та Центральної Азії, Близького Сходу та характеризує ситуацію у сфері пенсійного забезпечення. Поступове перевищення середнього розміру пенсій збігається з початком процесів реформування пенсійної системи України.

отримали 28 % загального обсягу місячних витрат на виплату пенсій [10].

Науковці стверджують, що чинний прожитковий мінімум є занизьким [2; 4]. За розрахунками експертів, у 2007 р. реальна вартість споживчого кошика складала 1249 грн [4], в той же час, станом на 1 січня 2007 року прожитковий мінімум склав 492 грн.

Характеризуючи сучасний стан доходів пенсіонерів, необхідно відмітити, що протягом останніх років в Україні спостерігається тенденція до збільшення коефіцієнту заміщення як співвідношенням середньої пенсій до середньої заробітної плати, темпи зростання середньої пенсії випереджають темпи зростання заробітної плати (рис. 2).

Північної Африки. Країни Латинської Америки та Карибського басейну замість мінімальної пенсії застосовують поняття цільової пенсії, сутність якої полягає у виплаті більш високих пенсій менш забезпеченим пенсіонерам і зниженні виплат більш забезпеченим. Отже, мінімальні пенсії хоча і схожі з цільовими, оскільки також запобігають зниженню пенсії нижче певного рівня, проте для їх отримання пенсіонерам необхідно здійснювати відрахування протягом певної мінімальної кількості років.

У Російській Федерацій, пенсійна системи якої має багато спільних рис з пенсійною системою України (у 2002 році введено в дію накопичувальну пенсійну модель, разом із тим основою залишається розподільчий принцип солідарності поколінь), застосовується поняття базової пенсії для фінансування якої направляється 14 % від фонду оплати праці [12, с. 143]. Таким чином, поняття базової частини пенсії