УДК 336.77:338.43

Шитюк О.М., Миколаївська обласна дирекція АППБ "Аваль"

Вдосконалення механізму кредитування аграрного сектора АПК під заставу складських свідоцтв: аналіз та перспективи

Проаналізовано сучасний стан кредитування аграрного сектора АПК під заставу складських свідоцтв, його особливості та тенденції розвитку, запропоновано напрямки удосконалення та вироблення практичних рекомендацій.

In the article the modern state of long-term and short-term crediting of APC agrarian sector and his pecularities and tendency of development are analysed, some important proposals for problem decision are offered.Запровадження цілісної багатоаспектної системи кредитних відносин у сільському господарстві є важливим чинником реформування аграрного сектора України. Короткострокові та довгострокові кредити є необхідною вимогою для розширення виробництва та оновлення виробничих фондів, забезпечення сталого розвитку галузі.

Визначаючи концептуальні підходи до кредитування аграрного сектора, можна стверджувати, що в сучасних умовах ймовірність отримання кредиту залежить від трьох основних факторів: фінансового стану позичальника, техні- -економічного обґрунтування, наявності ліквідного та достатнього забезпечення, в якості якого можуть виступати рухоме та нерухоме майно, землі сільськогосподарського призначення, майбутній врожай, зерно на складі та т.ін. Все це дозволяє зробити висновок про спроможність повернути позику кредитору.

Слід відзначити, що кредитування сільгоспвиробників під заставу складських свідоцтв на зерно, що зберігається на складі, до останнього часу фактично не здійснювалося на практиці. Труднощі його запровадження пояснюються декількома причинами. Серед головних можна відзначити: недосконалість законодавчої бази, складна процедура оформлення, висока плата за зберігання, необхідність страхування зерна.

Актуальним питанням залишається відсутність довіри до існуючих в Україні зернових складів з боку зерновиробників. Здаючи зерно на зберігання, вони хочуть бути впевненими, що через деякий час отримають зерно такої ж кількості та якості, що, на жаль, в сучасних умовах не завжди дотримується [1].

Окреслене коло невирішених питань, що стосуються кредитування під заставу складських свідоцтв, не дозволяє повною мірою використовувати потужності зернових складів та ефективно застосовувати складські свідоцтва як заставне забезпечення за кредитом. Поодинокі випадки кредитування частіше за все пов'язані з неможливістю позичальником надати інше забезпечення та небажанням банків втрачати клієнта.

Розгляд проблеми кредитування аграрного сектора знайшов своє відображення в наукових працях відомих вчених-економістів: Алексійчу- ка В.М., Андрійчука В.Г., Гайдуцького П.І., Гу- дзинського О.Д., Дем'яненка М.Я., Кириченко Т.Т., Коваля М.М., Лайка П.А., Мельника Л.Ю., Саблука П.Т., Стельмащука А.М та інших. Проте, незважаючи на це, деякі питання не дістали належного висвітлення і потребують подальшої доробки та аналізу.

Метою даного дослідження є аналіз застосування складських свідоцтв як заставне забезпечення та вироблення рекомендацій, що сприятимуть більш широкому впровадженню на практиці такого механізму кредитування.

Поштовхом для розвитку кредитування під заставу складських свідоцтв стало прийняття Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 4 липня 2002 року, завдяки чому частина питань, що стосувалися даної проблеми, знайшла своє вирішення, тим самим було започатковано перші кроки для реалізації даного механізму на практиці. В той же час деякі аспекти залишилися невирішеними:

недосконалість законодавчої бази;

вироблення процедури сертифікації зернових складів;

відсутність реєстрів складських документів на зерно;

невизначена процедура страхування зерна;

- відсутність Гарантійного фонду, що давав би змогу компенсувати збитки власнику зерна у випадку невиконання зобов'язань зерновим складом.

Несвоєчасне вирішення зазначених вище питань фактично призупинило можливість розповсюдження кредитування аграрного сектора під даний вид забезпечення до середини 2004 року. В той же час є досить показові випадки кредитування саме під заставу складських свідоцтв - восени 2003 року ДАК "Хліб України" отримало кредит банку "Аваль" у розмірі 20 млн. грн. Після погашення кредиту, наприкінці серпня 2004 року, компанією було отримано новий кредит у такому ж розмірі терміном до 31 січня 2005 року, і знову ж таки під заставу подвійних складських свідоцтв [2].

Головними аргументами на користь зберігання зерна на сертифікованому складі є можливість отримання кредиту під заставу складських свідоцтв за відсутності іншого ліквідного забезпечення та реалізація зерна в більш пізні строки, що за сприятливої ринкової кон'юнктури дозволяє господарству збільшити валову виручку від реалізації. В даному випадку виграють і банківські установи, адже здійснити оцінку зерна набагато швидше і дешевше, ніж оцінювати цілісні майнові комплекси, сільгосптехніку чи інше майно.

Важливим є також і те, що зменшується ризик банку. За умов використання складських свідоцтв в договорі фіксується, зерно якого класу береться в заставу, що дозволяє визначити його вартість, і що головне це зерно не може бути реалізоване Позичальником до моменту повернення позики, адже він фактично не зможе його отримати на зерновому складі без складських документів [3].

Іншим позитивним моментом є те, що при кре- дитувані державних підприємств, зерно, що знаходиться у власності та передане в заставу, є товаром в обороті і, відповідно, не підпадає під мораторій на примусове відчуження державного майна, що також знижує ризики непогашення кредиту.

Аналіз практики кредитування сільгоспвиробників, законодавчої бази, публікацій з даної проблематики дозволяє зробити висновок, що застосування складських свідоцтв як надійної та ліквідної застави є доцільним, коли мова йде про кредитування в короткостроковий період. Застосування їх в довгостроковому проміжку є недоцільним та витратним для Позичальника.

При здачі зерна на зберігання між власником (поклажодавцем) та зерновим складом, що приймає його на зберігання, укладається договір складського зберігання, після чого власнику видається один з 3-х документів: складська квитанція,