Пояснення у виявленій траєкторії кривої залежності заощадження від доходу або функції інвестицій sf(k) полягає в наявності таких особливих характеристик домогосподарств та чинників функції заощаджень, які стримують подальше зростання норми заощадження після досягнення певного рівня до рівня довгострокової норми заощадження. Стимулювання збільшення норми заощадження в короткостроковому періоді дозволяє, як було показано на прикладі моделі Солоу, збільшити обсяг випуску продукту, тобто збільшити темпи економічного зростання.

Отже, проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки.

В основі більшості моделей зростання ключовими факторами виступають технічний прогрес, нагромадження капіталу та зростання трудових ресурсів. У той же час навколо цих факторів точаться найбільші дискусії серед науковців щодо таких питань: 1) оптимального співвідношення факторів; 2) достатності обсягу первинного нагромадження капіталу для стимулювання зростання; 3) ступеня взаємозамінності факторів; 4) взаємозалежності цих факторів економічного зростання; 5) залежності (незалежності) факторів зростання від інших чинників; 6) необхідності державного втручання для стимулювання економічного зростання тощо.

Вихідною точкою будь-якої моделі економічного зростання є нагромадження капіталу, яке залежить, у свою чергу, від низки чинників та визначає як інші фактори моделі вигляд. При невисокому рівні капіталу (до кі) норма заощадження залишатиметься майже незмінною. Встановиться рівноважний стан економіки, при якому сукупний продукт дорівнюватиме у1.. Зміна (збільшення) норми заощадження змінить траєкторію кривої і

(зокрема технічний прогрес), так і залежну змінну (економічне зростання).

У сучасних умовах розвитку національної економіки найбільш актуальним для активізації економічного зростання є збільшення інвестицій з боку пропозиції капіталу. При незначному обсязі нагромадження капіталу в економіці заощадження є тим резервом, який здатний призвести до економічного зростання. В першій фазі таке зростання може носити екстенсивний характер, але в процесі подальшого нагромадження капіталу включаться й інші фактори, зокрема технічний прогрес, які призведуть до інтенсивного зростання економіки.

Завдяки психологічним особливостям поведінки домогосподарств норма заощаджень не збільшується разом зі зростанням національного продукту. Домогосподарства із невисоким рівнем доходу формують фінансовий резерв з такого розрахунку, щоб він дозволив їм вирішити потенційну проблему (загрозу безробіття, зменшення доходу тощо). Тому якщо страховий запас сформовано, то домогосподарство припиняє робити поточні заощадження навіть при підвищенні доходу і починає споживати весь дохід. Заощадження домогосподарства залишаються практично незмінними до досягнення людьми 45-

50-річного віку або такого рівня доходу, при якому гранична корисність поточного споживання стає меншою, ніж майбутнього. Виявлена різниця між фактичною та "бажаною" нормами заощадження визначає резерви впливу заощадження на економічне зростання. Прискорення переходу домогосподарств до більш ощадної поведінки викликає збільшення норми заощадження, а відтак - збільшення темпів економічного зростання. Зміна норми заощадження змінить траєкторію кривої та сприятиме встановленню нового рівноважного стану, при якому рівень капіталу відповідатиме новому, вищому, сукупному продукту.

Оскільки ми припустили, що на специфічну траєкторію кривої заощадження впливають

ЛІТЕРАТУРА переважно фактори поведінки домогосподарств, то основна увага при розробці державної політики сприяння економічному зростанню має бути спрямована на аналіз та пояснення причин таких особливостей заощадження.

Подальший розвиток моделювання економічного зростання має відбутися, в першу чергу, шляхом модифікації тих аспектів теорій економічного зростання, що пов'язані з впливомAghion, Philippe, and Peter Howitt. "A Model of Growth through Creative Destruction." Econometrica 60 (March 1992).

Attanasio, Orazio P., Lucio Picci and Antonello Scurco. "Saving, Growth and Investment: A Macroeconomic Analysis Using a Panel of Countries." The Review of Economics and Statistics, Vol. 82, N0. 2. (May 2000).

Baumol W.J., Blackman, S.A.B., and Wolfe, E.N. (1991). Productivity and American Leadership: The Long View Cambridge: MIT Press.

Campbell, J.Y. (1987). "Does Saving Anticipate Declining Labor Income? An Alternative Test of The Permanent Income Hypothesis." Econometrica, 55.

Carroll C.D. and D. Weil (1994) "Saving and Growth: a reinterpretation", Carnegie-RochesterConference Series on Public Policy 40.

Carroll, Christopher D., and David N. Weil. "Saving and Growth: A Reinterpretation." Carnegie-Rochester Conference Series on Public Policy 40 (1994).

Carroll, Christopher D., Jody Overland, and David N.Weil. "Saving and Growth with Habit Formation." American Economic Review 90 (June 2000).

Cass, David, "Optimum Growth in an Aggregative Model of Capital Accumulation", Review of Economic Studies, 32 (1965).

Deaton, A. (1995): "Growth and saving : What do we know, what do we need to know and what might we learn'", manuscript, The World Bank, March.

Deaton, A.S. (1987). "Life Cycle Models of Consumption: Is the Evidence Consistent with the Theory?" Advances in Econometrics, Fifth World Congress. Vol. 2. ed. T.F. Bewley. Cambridge: Cambridge University Press.

Domar, E, "Capital Expansion, Rate of Growth, and Employment", Econometrica, 14. (1946).

Feldstein, M. S., and C. Y. Horioka (1980): "Domestic Saving and International Capital Flows," Economic Journal, 90.

Frankel, Jeffrey