врахування впливу кожного із цихПитома вага кожного з показників, що розраховуються в межах окремої групи, як і питома вага групи у складі узагальненого показника, визначена методом експертних оцінок та виражена у відсотках. Для цього було проведено опитування 40 респондентів, серед яких 5 керівників відділів кредитування юридичних осіб комерційних банків, 15 експертів зазначених відділів, 10 керівників сільськогосподарських підприємств та 10 головних бухгалтерів цих підприємств. Вибір респондентів зумовлений специфікою досліджуваної проблеми, рішення якої знаходиться на перетині банківської діяльності та агробізнесу. При цьому для кредитних експертів більше значення має кінцевий результат діяльності, представлений групою показників, які характеризують фінансовий стан господарства.
Тоді як керівники сільгосппідприємств, знаючись на технології вирощування основних культур, розуміють, що фінансовий стан значною мірою залежить від особливостей агровиробництва.
Рішення про надання кредиту агровиробнику приймається на основі інтегральної оцінки кредитоспроможності підприємства, що є результатом розрахунку значень окремих показників за групами оцінки виробничого потенціалу, економічної ефективності, ринкової позиції, фінансового стану та грошового потоку.
На нашу думку, господарства з інтегральною оцінкою до 0,6 є високо-ризикованими та небажаними для надання кредитів комерційних банків; 0,6-0,8 можна вважати прийнятним об'єктом кредитування, але з підвищеним контролем та створенням більших резервів; 0,8-1 мають бути стандартними позичальниками; а підприємства з інтегральною оцінкою вище 1 заслуговують на особливі умови кредитування (нижчу відсоткову ставку чи необов'язковість застави).
Слід також зазначити, що поквартальна оцінка, яка зазвичай використовується комерційними банками, неадекватно відображає дійсний фінансовий стан аграрного підприємства. Зокрема, через нерівномірне надходження грошових коштів, спричинене високою сезонністю виробництва та реалізації, непрогнозованістю ринку зернових і технічних культур, відсутністю виваженої цінової політики та державного регулювання. Таким чином, більш адекватною буде оцінка фінансового стану на основі річного, а не квартального фінансового звіту підприємства, а визначення тенденції розвитку підприємства має базуватися на аналізі за 3-4 роки, а не за 3-4 квартали одного року.
Висновки. Запропонований підхід до аналізу кредитоспроможності комплексно враховує усі стадії виробничо-фінансової діяльності сільськогосподарського підприємства.
Розроблена методика оцінки кредитоспроможності, що базується на використанні інтегрального показника, дозволяє кредитору здійснювати аналіз потенційного позичальника з урахуванням таких критеріїв, як диверсифікованість діяльності, ринкова позиція, забезпеченість господарства виробничими ресурсами, ефективність їх використання, фінансовий стан. Таким чином, збільшується повнота інформування кредитора щодо передумов отримання доходів підприємства як джерела погашення його зобов'язань. внаслідок чого відбувається зменшення кредитного ризику для позикодавця та збільшення доступності кредитних ресурсів для позичальника.
Отриману методику оцінки кредитоспроможності підприємства можутьЛІТЕРАТУРА
Положення НБУ "Про порядок формування й використання резерву для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків" // www.rada.kiev.ua
Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К: КНЕУ, 2000. - 355 с.
Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва // Економіка АПК. - 2005. - №5. - С. 52-63.
Гудзь О.Є. Забезпечення сільськогосподарських підприємств кредитними ресурсами // Економіка АПК. - 2003. - №1. - С. 86-90.
Гудзь О.Є. Проблеми удосконалення державної фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів // Облік і фінанси АПК. - 2005. - №6. - С. 31-36.
Дем'яненко М.Я. Кредитування сільськогосподарських підприємств: теорія і практика // Облік і фінанси АПК. - 2005. - №7. - С. 9-19.
Долгий Л. Комерційні банки та маркетингова політика держави в галузі сільськогосподарського виробництва // Вісник НБУ. - 2005. - № 10. - С. 18-20.
Карапетян Т. Оцінка кредитоспроможності позичальника // Економіка України. - 1999. - №7. - С. 82-84.
Клочан В.П., Костаневич Н.І. Ефективність використання кредитів сільськогосподарськими підприємствами Миколаївщини // Облік і фінанси АПК. - 2005. - №6. - С. 36-39.
Колотуха С. Концепція розвитку кредитних відносин сільськогосподарських підприємств // Банківська справа. - 2004. - №4. - С. 45-57.
Колотуха С.М., Мельник К.М. Удосконалення системи кредитування сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2003. - №6. - С. 64-69.
Кредитний ризик комерційного банку: Навч. пос. / В.В. Вітлінський, О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І. Великоіваненко; За ред. В.В. Вітлінського - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 251 с.
Соловйова Н.І. Основні компоненти фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2004. - №7. - С. 81-89.
Терещенко О. Дискримінантний аналіз в оцінці кредитоспроможності підприємства // Вісник НБУ. - 2003. - №6. - С. 24-27.
Чайковський Я. Удосконалення методики комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника // Вісник НБУ. - 2003. - № 11. - С. 30-34.
Mahieu Ronald, Mulder Arjen. Bank loan contract design through learning and renegotiating.//www.eur.nl/fbk/dep/dep5/seminars/ seminar 2005/050301Mulder. pdf.