УДК 334
УДК 334.012.64 (477)
Конєва Т.А., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили
Регіональний та галузевий аспекти ефективності малого бізнесу України
Стаття присвячена визначенню та дослідженню регіонального та галузевого аспектів як факторів впливу на ефективність діяльності малих підприємств України. Встановивши поняття та основні показники оцінки ефективності малого бізнесу за допомогою графічного методу, порівняльного аналізу та економіко-математичного моделювання, в роботі визначено механізм та проаналізовано характер впливу регіону та галузі на показники діяльності малого бізнесу України. Виявлено позитивні, а також проблемні тенденції функціонування та розвитку цього сектора економіки. На основі отриманих результатів обґрунтовано методологічні засади розробки програм підтримки малих підприємств з огляду на необхідність підвищення ефективності їхньої діяльності з урахуванням регіональних, галузевих особливостей як необхідної компоненти формування економічної політики розвитку малого бізнесу України.
This article determinates and investigates region (territory) and branch as factors which influence on efficiency of the small business activity in Ukraine. Having defined the concept and main indexes of estimation of the small business efficiency, with the help of graphic method, benchmark analysis and economic-mathematical modeling, this work defines the mechanism and analyses the character of region and branch influence on the indexes of the Ukrainian small enterprises activity, defines positive, as well as problem trends of this economic sector operation and development. Got results are basis of methodological principles for development of small enterprises support programs which increase the efficiency of the small business activity taking into account regional and branch features as necessary components of forming the economic policy of small business development in Ukraine.В умовах перехідної економіки, коли Україна переживала економічний спад та стрімке зростання рівня безробіття, малі підприємства (МП) були першими суб'єктами господарювання, що почали діяти успішно. Мобільність МП дозволила цьому сектору економіки швидко пристосуватися до нової кон'юнктури та потреб ринку. Зараз малий бізнес є майже єдиним сектором економіки країни, кількість підприємств якого зростає щороку.
На жаль, це не супроводжується ефективною діяльністю МП, збільшенням їхнього впливу на економіку країни. Так, наприклад, кількість МП в 1998 році становила 173 тис. підприємств, на кінець 2002 року ця кількість зросла в 1,5 раза, при цьому частка МП у загальному обсязі виробленої продукції, робіт, послуг (без ПДВ і акцизу) в цілому по економіці в 1998 році була 11,3%, а в 2002 році вона зменшилася до 7,3% [1]. Існуючі та ще невирішені проблеми сектора малого бізнесу: нестача та обмежені джерела фінансових ресурсів, великий ризик банкрутства, несприятливість цього сектора економіки для інвестування та кредитування, неефективність державної підтримки, бюрократичні бар'єри, відсутність інформованості, консультативної допомоги, неоптимальна та нестимулююча система оподаткування тощо - спричиняють певну диспропорцію між щорічно зростаючою кількістю МП та спадаючими результатами їх діяльності, впливом на економіку країни, що зменшується.
Проблематика сектора малого бізнесу залишається актуальною для дослідження у вітчизняній науці. Більшість розробок з проблеми малого бізнесу носять переважно емпіричний характер, автори статей у фахових журналах [2; 3; 4; 5] в основному аналізують показники діяльності та проблеми підприємств сектора, порівнюючи із досвідом розвинутих країн [6; 7], наводять різноманітні вітчизняні програми підтримки МП: створення Кредитно-гарантійної установи з підтримки малого та середнього підприємництва, розробка Національної програми сприяння розвиткові малого підприємництва, функціонування Українського фонду підтримки підприємництва, розробка місцевих програм розвитку малого бізнесу, недержавних програм фінансування банківськими та небанківськими установами [8], а також кредитування малого бізнесу іноземними фондами та організаціями.
Теоретичних досліджень малого бізнесу у вітчизняній науці досить небагато. До них можна віднести: "Малий бізнес: методологія, теорія і практика" українського науковця С.К.Реверчука [9]; "Малий та середній бізнес як сфера зайнятості: методологія, аналіз, проблеми розвитку" В.І.Герасимчука [10]; монографія Т.В.Кондратюк "Державна політика підтримки малого бізнесу" [11]. Вказані роботи мають комплексний характер, оскільки теоретично обґрунтовують сутність МП, наводять історію їх виникнення, обґрунтовують методологію дослідження малого бізнесу, а також аналізують сучасний стан цього сектора економіки в світі та особливості розвитку в Україні.
На жаль, більшість теоретичних та емпіричних робіт у галузі дослідження малого бізнесу оперують абсолютними узагальнюючими показниками розвитку цього сектора, такими як кількість МП та обсяг виробництва (реалізації), що самі по собі не є показовими, а тому не відображають реального стану малого бізнесу, не розкривають проблему його неефективності, невідповідності між кількістю МП, яка щорічно зростає, та результатами їх діяльності, не досліджують причини такої невідповідності.
Окрім того, практичне застосування теоретичних розробок у вигляді різноманітних програм підтримки часто не враховують індивідуальних особливостей діяльності МП (регіональних, галузевих тощо, що безсумнівно формують умови заснування та діяльності будь-якого суб'єкта господарювання). Результат їх реалізації - збільшення абсолютної кількості МП, а не забезпечення їхньої ефективності.
Тому метою даної статті є обґрунтування методологічних засад розробки програм підтримки МП з огляду на необхідність підвищення ефективності їхньої діяльності з урахуванням регіональних, галузевих особливостей як необхідної компоненти формування економічної політики розвитку малого бізнесу.
За допомогою порівняльного аналізу та еко- номіко-математичного моделювання передбачається виконати наступні завдання:
визначити поняття та основні показники оцінки ефективності малого бізнесу відносно економіки окремої територіальної одиниці та галузі;
встановити механізм впливу регіону та галузі на діяльність МП;
проаналізувати вплив регіону та галузі на