УДК 658.01

С. О. РАЗУМОВСЬКИЙ

КАТЕГОРІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ: МОТИВАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Зроблено аналіз мотивації підприємництва та економічної поведінки. Обґрунтовано історичність поняття мотивації щодо процесу праці. Розглянуто негрошові форми мотивації праці.

The analysis of motivation of business and economic behavior is done. Historicity of concept of motivation concerning work process is proved. Nonmonetary forms of motivation of work.

Економічна культура як система цінностей, норм, смислів, пов'язаних з господарською діяльністю, з одного боку, обслуговує ці сфери життя суспільства, а з іншого - взаємодіє з іншими компонентами загальної культури. У сукупній системі соціальної регуляції економічна культура багатоаспектна, і найбільш суттєве значення тут мають окремі функції мотивації, легітимізації і внутрішньої регуляції. У сфері управління мотивація визначається як структура мотивів поведінки і діяльності суб'єктів. Мотивація впливає на діяльність людини, на формування стереотипів мислення і поведінки, на конкретні управлінські дії. "Мотивація - це процес, який визначає причини, направленість і силу впливу певного типу трудової поведінки індивіда на кінцевий результат його діяльності" [1, с. 15].

У рамках структурно-функціонального аналізу, який отримав ґрунтовну розробку в працях Т. Парсонс і потім Р. Мертона, кожний вид конкретної дії зв'язаний з прийнятими в даному соціокультурному просторі цінностями і нормами. Культура в цілому, з точки зору Т. Парсонс, виконує функцію накопичення і підтримки цінностей, норм, смислів, символів тощо, їх комунікації, надаючи соціальній дії упорядкованого і несуперечливого характеру.

Метою роботи є визначення з поняттям "мотиваційна політика", тобто процес стимулювання, який простежуються в усіх суспільно-економічних формаціях, та показати його історичну сутність. Мотивація праці робітників у будь-якій економічній системі є формою прояву їх економічних інтересів.

У рамках цього дослідження мотивація визначається як серія конкретних управлінських дій і цілеспрямованого застосування спонукальних мотивів, процес регулювання соціально-трудових відносин і стимулювання персоналу з метою розвитку культури підприємницької діяльності, задоволення потреб людей (співробітників) і підвищення ефективності господарювання.

За часів рабовласницького ладу мотивація до праці рабів базувалась на особистісній залежності робітників, не зацікавлених у високопродуктивній праці, споживання якої повністю визначається рабовласником. У даному випадку способом притягнення до праці виступало примушування, застосування різних методів експлуатації. Природно, що це викликало неминучий опір рабів, який виражався у свідомому зниженні продуктивності праці, у саботажі, а також у класовій боротьбі рабів.

У кріпосних селян трудова мотивація будувалась на поєднанні позаекономічного примушування, яке базувалось на особистій залежності, і економічного примушування голодом, яке ґрунтувалось на земельній залежності. Феодал забезпечує формування нової мотивації до праці, яка носить подвійний характер і означає високу зацікавленість селян у праці на своїй ділянці землі і низьку трудову активність у роботі на поміщика.

Капіталістична система господарювання на своєму шляху пройшла два етапи формування трудової мотивації. У період першого індустріального етапу розвитку капіталістичного суспільства мотивація найманих робітників формувалась під впливом підсилення економічного примушування. З часом такий тип мотивації починає гальмувати розвиток капіталістичного виробництва. Низькооплачуваний робітник не зацікавлений у продуктивній праці, у раціональному використанні техніки. Більш того, він не забезпечував її обслуговування. Як і в попередніх історичних періодах розвитку суспільства, капіталісти стикалися із необхідністю вдосконалювати трудову мотивацію найманих працівників. На другому індустріальному етапі розвитку капіталістичного виробництва в середині ХІХ ст. з допомогою держави починає формуватись нова трудова мотивація робітників. Під тиском капіталістів і робітників держава змушена була піти на законодавче забезпечення нової форми мотивації. Так, у США були прийняті закони про соціальне страхування в 1935 р. і справедливі умови праці - в 1938 р., які склали законодавчу основу для пенсійного забезпечення трудящих, виплату грошей за безробіття, установлення фіксованого мінімуму заробітної плати тощо. На наш погляд, це сприяло переходу від економічного примушування до нової мотивації, яка базується на особистій зацікавленості найманих працівників, провідних капіталістичних країн. Від двокласової побудови суспільства розвинені капіталістичні країни переходять до такої його структури, де суспільні класи виділяються за рівнем доходів, родом занять, освіти, кваліфікації, ціннісних орієнтацій тощо.

Еволюційний процес удосконалення трудової мотивації виявився тісно зв'язаний із хвилеутворюючим характером становлення і розвитку товарного виробництва. Важливим засобом, який запобігає загостренню класової боротьби, є еволюційне вдосконалення трудової мотивації робітників у процесі становлення ринкового господарства. Ринок містить у собі механізм розширення економічних суперечностей, які дозволяють уникнути насилля. Але, на жаль, еволюційний процес розвитку мотивації робітників не стосується соціалістичного виробництва, оскільки воно, по суті, не є товарним.

Таким чином, процес формування мотивації - достатньо складне багатозначне явище. У процесі життєдіяльності індивід знаходиться в постійному альтернативному пошуку, який визначається його потребами, життєвим досвідом, здібностями, можливостями, а також очікуваними наслідками їх вчинків. Концепція мотивації діяльності пройшла в своїй історії декілька періодів. Ці періоди пов'язані з тенденціями розвитку людини як соціальної істоти. На наш погляд, загальна тенденція розвитку концепції мотивації полягає в тому, що з розвитком виробництва і суспільства неухильно зростає сфера і вдосконалюються методи мотивації.

Перші концепції мотивації відносяться до періоду промислової революції в країнах Заходу, зокрема у Великобританії. А. Сміт став першим економістом, який розвинув уяву про людську природу і роль людини в господарській діяльності. У своїй фундаментальній праці "Дослідження про природу і причини багатства народів" Сміт висунув тезу про те, що людина за наявності найменших