УДК 336.221.264

Ж.А.Белец, Т.І.Свідзинська

ФІСКАЛЬНІ ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

У статті досліджено можливі шляхи реформування механізму надання податкових пільг, проведено аналіз дії пільгового режиму на прикладі Херсонської області. Розглянуто проблемні питання законодавчих актів, які наразі приймаються державними органами влади, шляхи уникнення небажаних наслідків у процесі реформування податкової системи України.

Структурні економічні зміни в країні, зокрема на регіональному рівні, потребують вирішення цілої низки проблемних питань, які залишаються відкритими з часів набуття Україною незалежності. Серед них найбільш гостро, на наш погляд, постає питання реформування податкової системи, яке розглядається законодавчими органами державної влади як таке, що потребує першочергового вирішення для забезпечення найбільш ефективного функціонування економіки. Окрема увага має надаватися розгляду застосування інструментів регулювання податкового навантаження, зокрема через систему надання податкових пільг, адже саме через них можливе поліпшення стану справ у реальному секторі економіки, активізація інвестиційного процесу, стимулювання розвитку пріоритетних галузей народного господарства.

Окремі аспекти теорії оподаткування, зокрема питання застосування податкових пільг, місце та роль альтернативних систем оподаткування в системі інструментів податкової політики держави завжди перебували в полі зору вітчизняних та зарубіжних науковців. Серед них варто назвати Ю.Іванова [1], Д.Мельника, Т.Мунтяна, В.Опаріна, О.Шарікову, Л.Шаблисту [2], В.Корнус [3] та ін. Однак потребує подальших досліджень питання щодо доцільності чинного пільгового режиму та можливі наслідки реформ, що наразі запроваджуються в дію державними органами управління, їх доцільність та прийнятність в умовах розвитку вітчизняної економіки.

Метою нашої статті є аналіз пільгових режимів, їх дієвість у регіоні на прикладі Херсонської області та обговорення шляхів реформування податкової системи України.

Основним проблемним питанням для податкової системи та для економіки України загалом є система надання податкових пільг. У багатьох випадках вона є неефективною, не виконує покладену на неї стимулювальну функцію, сприяє тінізації економіки, не враховує інтереси регіонів та є причиною нерівномірного розподілу податкового навантаження. Цьому сприяє значна кількість податкових режимів та пільг, які надаються підприємствам, відсутність стабільності податкового законодавства, у тому числі і з питань, що стосуються надання податкових преференцій.

Податковій системі України характерна асиметрія податкового навантаження, нерівномірне його розподілення. Адже звільнення деяких підприємств від оподаткування прибутку тотожне з посиленням податкового тягаря для інших суб'єктів господарювання, які не користуються преференційним режимом. Так, наприклад, банківський сектор, незважаючи на надприбутки, які він отримує, оподатковується за значно нижчими ставками ніж реальний сектор економіки. Ця ситуація сприяє занепаду виробництва, скороченню інвестицій, унеможливлює запровадження інноваційних технологій. Така диференціація податкових режимів порушує принцип справедливості податкової системи та призводить до тінізації левової частини доходів підприємств та організацій.

На прикладі Херсонської області розглянемо дієвість пільгових режимів, що діяли в регіоні впродовж 2004-2008 років.

Кількість юридичних та фізичних осіб, які користуються пільгами, збільшувалася до 2006 року, однак з 2007 почала зменшуватися (табл. 1).

Категорія пільговиків по сплаті ПДВ є найбільшою і складає кожного року майже половину від загальної чисельності. Останнім часом спостерігається тенденція щодо збільшення кількості пільговиків серед платників податку на прибуток підприємств. Їхня кількість за аналізований період збільшилася майже втричі. Значна частина користувачів земельними ресурсами отримує пільги з плати за землю.

Питома вага кількості пільговиків у загальній кількості платників податків постійно змінюється (табл. 2), що свідчить про швидку змінюваність переліку пільг щодо кожного сплачуваного податку та плинність законодавчого закріплення пільг за платниками податків.

Найбільша питома вага пільговиків - серед платників акцизного збору. За п'ять років (з 2004 до 2008) вона збільшилася майже вдвічі. Але така динаміка зумовлена, насамперед, зменшенням кількості платників, адже кількість юридичних осіб, які отримували пільги зі сплати акцизного збору, протягом п'яти аналізованих років майже не змінювалася і коливалася від 7 до 10 юридичних осіб. Збільшилася і питома вага підприємств, що оподатковували свій прибуток у пільговому режимі: від 5,3% 2004 року до 21,25% 2008.

Питома вага пільговиків з інших податків коливається хаотично і не має визначеної тенденції. Про це слід зазначити, що найбільшу кількість користувачів преференційним режимом зареєстровано 2006 року (13,78%). Потім їхня кількість значно скоротилася і вже 2008 року склала 5,8%.

Однак для того, щоб проаналізувати, яким чином надання пільг фізичним та юридичним особам зі сплати тих чи інших податків впливає на наповнення бюджету та економіку регіону, слід розглянути пільги, які отримують платники податків, у грошовому виразі.

На наш погляд, доцільним було б розглянути фактичні надходження до бюджету від сплати податків (табл. 3). 2006 року, коли, як уже зазначалося, було надано найбільшу кількість пільг, спостерігалася найменша кількість податкових находжень. Тобто в цьому разі пільговий режим не стимулює платників до сплати, а навпаки, надається в збиток загальним податковим надходженням.

Здебільшого скорочення загальної суми податкових надходжень 2006 року зумовлене значним зменшенням надходжень від акцизного збору. Порівняно з попереднім, вони скоротилися майже в 10 разів. Надходження ж від податку на прибуток підприємств, навпаки, з кожним роком збільшувалися. Це є позитивним моментом і свідчить про стимулювальний характер пільг, що надавалися власникам підприємств.

Суми фактично отриманих протягом 2004-2008 років пільг не мають чіткої динаміки (табл. 4).

Пільги з податку на прибуток збільшуються, податку з власників транспортних засобів та акцизного збору, навпаки, зменшуються. При цьому максимальне значення досягають пільги, надані 2005 року, - майже 700