взаємодоповнюючих

машин —

рахунково-перфораційних комплексів | Механізація окремих ділянок роботи в системі управління | Механізована

Кінець 1950-х — початок 1960-х років | Комп'ютери І, П поколінь | Використання комп'ютерів для вирішення окремих найбільш трудомістких завдань з нарахування заробітної плати, складського обліку тощо | Часткова електронна обробка даних

1960-ті — початок 1970-х років | Комп'ютери II, Ш поколінь | Електронна обробка планової і поточної інформації, зберігання в пам'яті комп'ютерів нормативно-довідкових даних, друкування машинограм на паперових носіях | Електронна система обробки даних

1970-ті роки | Комп'ютери Ш покоління | Комплексна обробка інформації на всіх рівнях управління підприємством, перехід до розробки підсистем АСУ (автоматизованої системи управління): матеріально-технічне постачання, товарообіг, контроль запасів і транспортних перевезень, облік реалізації готової продукції | Централізована автоматизована обробка інформації в умовах обчислювальних центрів колективного використання

1980-ті роки | Комп'ютери IV покоління | Розвиток АСУ ТИ (АСУ технологічними процесами), САПР (систем автоматизованого проектування), АСУП (АСУ підприємствами), тенденція до децентралізації обробки даних, вирішення завдань у багатокористувацькому режимі, перехід до без паперової експлуатації обчислювальної техніки | Спеціалізація технологічних рішень на базі міні-комп'ютерів, персональних комп'ютерів і доступу до масивів даних з одночасною універсалізацією способів обробки інформації на базі потужних суперкомп'ютерів

3 кінця 1980-х років по сьогоднішній день | Комп'ютери V покоління | Комплексне вирішення економічних завдань; об'єктно-орієнтований підхід залежно від системних характеристик предметної галузі; широкий спектр додатків; мережева організація інформаційних структур; інтерактивна взаємодія користувача під час експлуатації обчислювальної техніки. Реалізація інтелектуального людино-машинного інтерфейсу, систем підтримки прийняття рішень, інформаційно-довідкових систем | НІТ (нова інформаційна технологія) — поєднання засобів обчислювальної техніки та засобів зв'язку

Подальший розвиток техніки та технології електронної обробки даних, вдосконалення системи їх передачі спричинили на початку 70-х років XX ст. поширення комп'ютерних мереж, чому сприяло також впровадження на малих та середніх підприємствах міні-комп'ютерів і побудованих на їхній основі термінальних пристроїв. Багато великих компаній почали об'єднувати комп'ютери, розміщені в різних географічних пунктах, у великі обчислювальні мережі.

Наступним етапом був випуск сотень тисяч дешевих персональних комп'ютерів. При цьому не лише великі та середні, а й малі підприємства дістали можливість створювати власні системи обробки даних та використовувати досконаліші наукові методи управління.

У 80-х роках на перший план у розвинутих країнах вийшла проблема створення комп'ютерного інтегрованого виробництва (Computer Integrated Manufacturing — СІМ). Для систем цього класу характерні такі ознаки:*

по-перше, використання для управління виробництвом повнофункціональних систем на зразок ERP (Enterprise Resource Planning — планування ресурсів підприємства);*

по-друге, використання й інтеграція з ERP-системами систем автоматизації виробництва і проектування CAD/CAM (Computer-Aided Design/Computer-Aided Manufacturing).

Із середини 70-х і до кінця 80-х років розвиток АСУП у технологічному аспекті йшов шляхом переведення інформаційного забезпечення з файлових систем до середовища різних систем управління базами даних (СУБД), ускладнення технічних засобів і збільшення їхньої потужності, розширення переліку вирішуваних завдань.

Протягом 90-х років розвивалися системи підтримки прийняття рішень, експертні системи і системи штучного інтелекту. Став розвиватися процес впровадження комплексних рішень на основі локальних та глобальних мереж, потужних СУБД, новітніх технологій проектування і розробки програмних систем.

Отже, інформаційні технології у своєму розвитку пройшли довгий шлях, кожний етап якого характеризувався своїми засобами обробки інформації та інформаційними носіями. Сучасний рівень розвитку інформаційної технології називається новою інформаційною технологією, ознаки якої — розвинута комп'ютерна техніка, "дружнє" програмне забезпечення, надійні комунікації, діалоговий режим спілкування користувача з комп'ютером.

Нова інформаційна технологія уможливлює інтегрування різноманітних можливостей обробки інформації на одному робочому місці включно з розрахунковими, довідково-інформаційними, сервісними. Системи, побудовані за принципами нової інформаційної технології, можуть гнучко реагувати на зміни в складі функцій та розв'язуваних ними задач, в алгоритмах розрахунку, в інформаційних потребах користувачів. Інтерактивний режим роботи системи забезпечує задоволення нагальних інформаційних потреб користувачів, оперативний обмін інформацією та реагування на запити. Характерними для нової інформаційної технології є робота користувача в режимі оперативної взаємодії з даними; наскрізна інформаційна підтримка користувача на основі інтегрованої бази даних; безпаперовий процес підготовки документа, коли на папері фіксується тільки його кінцевий варіант. В умовах нової інформаційної технології стають можливими колективне формування та заповнення документів і адаптивна перебудова форм та способів подання інформації в процесі розв'язання завдань.

Використані джерела

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г.А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / М.И. Семенов, И.Т. Трубилин, В.И. Лойко, Т.П. Барановская; Под общ. ред. И.Т. Трубилина. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 416 с.

3. Автоматизированные системы обработки экономической информации: Учебник / В.С. Рожнов, О.М. Островский, В.Б. Ли-берман, Г.Н. Козлова; Под ред. проф. В.С. Рожнова. — М.: Финансы и статистика, 1986. — 272 с.

4. Белуха Н.Т. Хозяйственный учет и его роль в АСУ. — М.: Финансы, 1972. — 72 с.

5. Влатов НА. Основы общей бухгалтерии в связи с промышленным, торговым и сметным счетоводством. — 5-е изд. — Л.: Экономическое образование, 1930. — 516 с.

6. Верба Ю. Опыт по внедрению SAP R/3 // PC WORLD UKRAINE. — 1998. — № 6. — С 59.

7. Гордієнко І.В. Інформаційні системи в менеджменті: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К: КНБУ, 1999. — 128 с.

8. Громов А.И., Каменнова М.С., Старыгин АЛ. Создание корпоративного архива и реорганизация бизнес-процедур компании // СУБД. — 1996. - № 3. - С. 84—94.