в) космополітизм. Часто філії і підрозділи підприємства розміщенні в багатьох країнах, отже, виникають мовні бар'єри, а також необхідність врахування специфіки законодавства і валютних систем цих країн. У подібних ситуаціях усі турботи про забезпечення коректних перетворень для правильного виконання бізнес-трансакцій бере на себе ERP-система.

Відповідно до матеріалів асоціації APICS, сучасна система управління підприємством, що відповідає концепції ERP, має включати:*

управління ланцюжком постачань (Supply Chain Management, SCM, раніше — DRP, Distribution Resource Planning);*

удосконалене планування і складання розкладів (Advanced Planning and Scheduling, APS);*

модуль автоматизації продажів (Sales Forcй Automation, SFA);*

автономний модуль, відповідальний за конфігурування (Stand Alone Configuration Engine, SCE);*

остаточне планування ресурсів (Finite Resource Planning, FRP);*

бізнес-інтелект (Business Intelligence, BI), технологію оперативної аналітичної обробки (Online Analytical Processing, OLAP);*

модуль електронної комерції (Electronic Commerce, EC);*

управління даними про виріб (Product Data Management, PDM). Концепція ERP дозволяє відслідковувати не лише виробничі,

а й інші ресурси підприємства (фінансові, збутові тощо). Ця концепція має велику функціональність, у ній значна увага приділяється фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона дає можливість планувати й управляти не лише виробничими процесами, а й усією діяльністю (бізнесом) підприємства, домогтися її оптимізації за ресурсами і часом.

Досить часто всю властиву концепції ERP сукупність завдань реалізує не одна інтегрована система, а певний комплект програмного забезпечення. В основі такого комплекту, як правило, лежить базовий ERP-пакет, до якого через відповідні інтерфейси підключено спеціалізовані продукти третіх фірм.

У будь-якому разі, у системі класу ERP слід чітко виділяти три базових блоки:

а) формування основного плану на основі замовлень клієнтів і прогноз попиту. Це організаційно-алгоритмічний процес, який включає процедуру швидкої перевірки виконуваності плану з ресурсів, так зване "приблизне планування потужності" (Rough Capacity Planning);

б) планування потреб, тобто формування плану-графіка виготовлення партій виробів власного виробництва і плану-графіка закупівлі матеріалів та комплектуючих. При цьому працюють цілком визначені алгоритми розрахунку розмірів замовлень і дат запуску замовлень на основі сітьових моделей. На цьому етапі виконують також розрахунок завантаження ресурсів або балансування плану-графіка з ресурсів — процедуру планування потужності (Capacity Planning);

в) оперативне управління. Процедури перевірки укомплектованості і запуску замовлень, управління процесом виробництва через механізми виробничих циклів, пріоритетів, розмірів замовлень, при цьому ведеться облік виконання операцій і замовлень та складський облік.

До систем класу ERP мають входити засоби, що дозволяють змоделювати весь хід виробництва при даному варіанті основного плану, щоб побачити можливі майбутні проблеми і вузькі місця. ERP-системи мають підтримувати методи Just-In-Time (точно в строк). Вони також мають планувати діяльність служб збуту, постачання і виробництва як наскрізний графік взаємозалежних замовлень. Такі системи мають охоплювати засоби бюджетування і розвинуту систему управлінського обліку та фінансового планування, а також систему бухгалтерського обліку або інтерфейс з такою системою, що працює як в українських, так і в західних (GAAP, IAS) стандартах бухгалтерського обліку і звітності.

Завдання бухгалтерського обліку вирішуються в ERP-системах інтегровано із завданнями планування виробництвом (рис. 1.11).

Залежно від особливостей виробництва для різних підприємств доцільно використовувати різні концепції управління та інформаційних систем. На рис. 1.12 умовно зображено п'ять типів виробництв відповідно до числа видів кінцевої продукції й обсягу випуску в натуральних показниках.

Перший тип — підприємства, які випускають складні вироби на замовлення, тобто це тип одиничного виробництва на замовлення. Його відрізняє потенційно велика різноманітність продукції, що випускається, і штучний випуск. Характеризується універсальним устаткуванням — верстатами з ЧПУ, роботами і гнучкими автоматизованими виробництвами. Персонал — висококваліфіковані наладчики і верстатники широкого профілю.

Другий, третій і четвертий типи — різні варіанти серійного виробництва: дрібносерійне, серійне і великосерійне. Чим вища

Рис. 1.11. Функції ЕRР-систем

серійність, тим нижча універсальність устаткування і вужче спеціалізація працівників. Число видів готової продукції менше, обсяг випуску — більший.

П'ятий тип — масове виробництво. Спеціалізоване устаткування, конвеєри, потокові лінії, технологічні комплекси. Міні-

Рис. 1.12. Типи виробництв відповідно до обсягу випуску продукції та асортименту

мальне число видів продукції, що випускається, максимальні обсяги випуску.

Кожному типу виробництва відповідають свої методи управління. Для підприємств першого типу — це різноманітні сіткові моделі: методи PERT і критичного шляху, а також стандарти управління ERP, до яких входять методи сіткових розрахунків. Сьогодні обчислювальні можливості дозволяють застосовувати більш гнучкі та складні алгоритми розвузлування виробництва, що спричинило появу продуктів, котрі підтримують гнучке управління виробничими графіками й виробничими завданнями — APS (Advanced Planning and Scheduling — розширене планування та диспетчерування). Процес формування потреб у ресурсах виконується за їхньою допомогою за хвилини, причому завдання вирішується в умовах обмежених потужностей.

Підприємства другого, третього і четвертого типів — це сфера застосування стандартів ERP. Для підприємств п'ятого типу — масового виробництва — це методи точно в строк (Just-In-Time — ЛТ). На них можуть працювати також і методи ERP, хоча для досить простого виробництва цього типу ERP занадто потужні.

Вплив програмних систем MRP/ERP на бізнес величезний. Використання ERP сприяє об'єднанню, зменшенню числа непотрібних операцій, скороченню помилок, поліпшує можливості прогнозу і планування, що може забезпечити значне скорочення витрат і поліпшення процесу виробництва. Завдяки тому, що переваги систем планування ресурсів очевидні й діючі, провідні сучасні виробники і далі активно впроваджують MRP і ERP уже протягом більш ніж 25 років.

Перспективні інформаційні системи

Незважаючи на те, що сьогодні все більше підприємств звертаються до ERP-cиcтeм, із часом виявляються деякі їхні особливості у сферах виробництва, збуту й управління

персоналом, через що виробничі підприємства часто не можуть одержати необхідні їм дані. ERP-системи завжди сфокусовані винятково на внутрішніх процесах підприємства. ERP оптимі-зує прийом замовлень, планування виробництва, закупівлю, виробництво, доставку й управління, тобто всі внутрішні операції. Однак сьогодні переваг у конкуренції домагаються ті підприємства, котрі зосереджуються на повному процесі руху споживчої вартості до покупця. І тут модель ERP виявляється недостатньою.

На противагу концепціям MRPII і ERP, орієнтованим на внутрішні процеси підприємств, останніми роками спостерігається тенденція інтенсивного розвитку технологій управління, спрямованих на удосконалення взаємодії із суб'єктами, які є зовнішніми щодо підприємства та його виробничого ланцюжка, тобто із замовниками, постачальниками, партнерами тощо. Метою є вихід "за ворота" підприємства й організація управління повним циклом випуску продукції, від її проектування з урахуванням вимог замовника до гарантійного і сервісного обслуговування. Такими технологіями в сучасних умовах є: MES (Manufacturing Execution System — система управління виробництвом), CSRP (Customer Synchronized Resource Planning — планування ресурсів, що є синхронним із споживачем), SCM (Supply Chain Management — управління ланцюгом поставок),CRM (Customer Relationship Management — управління взаємодією з клієнтами).

У стандартних випадках дані MES-систем мають показники руху деталей по конвеєру або інгредієнтів за реальний проміжок часу, а також інформацію для контролю за якістю й експлуатацією. Використовуючи штрих-коди або інші способи автоматизації управління виробничим процесом, підприємства в розвинутих країнах відмовляються від руйнівної і дорогої з погляду витрат часу практики, коли операторам доводиться зупинятися, щоб робити позначки від руки. У разі правильного використання дані MES-систем дозволяють менеджерам істотно спрощувати процес порівняння показників роботи різних змін, контролювати кількість комплектуючих, готових виробів, а також відходів і бракованої продукції.

Головним завданням ERP-систем є зниження витрат на види діяльності, основані на господарських операціях, — виконання замовлень, бухгалтерський облік і здійснення закупівель. Дані, що могли б сприяти, наприклад, скороченню часу виробничого циклу або виявленню проблем на конвеєрній лінії, часто залишаються поза межами можливостей ERP-систем. З іншого боку, дані, які надходять з конвеєра і є частиною MES-системи, допомагають контролювати такі види діяльності що дають прибуток, як використання виробничого устаткування, сировини, комплектуючих, а також персоналу.

Виробникам слід також інтегрувати покупця в процес планування діяльності підприємства. Інтеграція покупця в ключові бізнес-процеси потребує нової моделі управління діяльністю підприємства — планування ресурсів, синхронізованого з покупцем — CSRP (Customer Synchronized Resource Planning). Сутність технології CSRP полягає в тому, що при плануванні й управлінні підприємством враховують не лише виробничі та матеріальні ресурси, а й ті, які звичайно розглядають як допоміжні або накладні (тобто такі, які використовують в процесі маркетингової і поточної роботи з клієнтом, післяпродажного обслуговування тощо). Відбувається перехід від планування виробництва до планування задоволення вимог клієнтів. Реалізація цієї технології дозволяє керувати виконанням замовлень клієнтів і роботою всього підприємства набагато краще. З'являється можливість погодинної зміни виробничого графіка, що для звичайної ERP-системи практично неможливо, у той час як це часто трапляється на діючих