Логічним розвитком ERP стали системи управління логістикою Supply Chain Management — SCM. Виникло поняття інтеграції ланцюжків постачань (Supply Chain Integration), яке об'єднує покупців і постачальників у рамках єдиної структури обробки даних. SCM забезпечує управління розширеним виробничим ланцюжком, тобто не лише внутрішніми ресурсами підприємства, а й найважливішими зовнішніми (наприклад, облік розрахунків із замовниками і постачальниками). SCM реалізує новітню технологію управління, описану в стандарті CSRP, котра допускає наявність у системі можливостей управління зовнішніми щодо підприємства елементами виробничого ланцюжка. Метою виходу за межі підприємства є управління повним циклом випуску продукції від проектування до гарантійного і сервісного обслуговування. Технологія SCM означає перехід від управління поставками до управління логістичними ланцюжками поставок, які охоплюють усю інфраструктуру бізнесу — систему дистриб'юторів і дилерів, виробників і постачальників тощо. Інакше кажучи, в аналізі фінансово-господарської діяльності враховують всю низку, за якою товар із сировини перетворюється в готовий виріб і потім через мережу продажів попадає до кінцевого споживача. Причому, на відміну від CSRP, в якому основна увага акцентується на внутрішніх тонкощах виробництва, SCM фокусується на зовнішній логістиці і на зовнішніх щодо виробництва процесах.

Проблема управління замовленнями сприяла розробці систем взаємодії з покупцем (Customer relationship management — CRM). CRM — це технологія управління зв'язками і взаємодією з клієнтами підприємства, основана звичайно на прогнозуванні контрактів, на їх відслідкуванні, на підтримці й обслуговуванні клієнтів, на супроводженні процесів замовлень та продажів.

Сьогодні модулі, що забезпечують реалізацію технологій CSRP, SCM, CRM, стали невід'ємним елементом провідних ERP-систем. Вони можуть також бути виконані і у вигляді окремих CSRP-, SCM- або CRM-систем.

Інша актуальна тенденція — забезпечення функціонування ERP-систем з Inetrnet, аж до підтримки ними Web-інтерфейсу, зокрема в нових версіях Oracle Applications Rll, J.D. Edwards OneWorld, а також у програмному забезпеченні SAS System (SAS Institute, США). Досить характерною є інтеграція ERP-систем з іншими зовнішніми системами ("клієнт — банк", електронний документообіг, автоматизоване проектування, управління технологічними процесами тощо).

Електронна комерція і бухгалтерський облік

Однією з найпоширеніших сьогодні форм використання Internet-технологій у бізнесі є так звана електронна комерція. Електронна комерція — це будь-яка форма ведення бізнесу, в якій взаємодія між контрагентами відбувається за допомогою електронних засобів.

Придбання товарів та послуг у системі електронної комерції відбувається так: підприємство встановлює постійно працюючий комп'ютер — сервер з виходом до Internet і спеціальне програмне забезпечення (створює так званий віртуальний магазин). На екрані комп'ютера потенційний клієнт бачить рекламне оголошення з кількома варіантами вибору. Вибір одного з них веде до сторінки з іншою інформацією на екрані і так далі. Клієнт має

можливість подивитися товар у трьох проекціях, отримати додаткову інформацію і зробити замовлення.

Інструменти, якими підприємство може користуватися для реалізації можливостей електронної торгівлі, можна умовно поділити на чотири групи: спеціалізоване програмне забезпечення, власне Internet-магазин, шлюз у систему електронного обміну даними (рис. 1.13).

Порівняно із звичайним магазином електронний має багато переваг: збільшення обсягу продажу завдяки створенню додаткової торгової точки; розширення ринку збуту (сьогодні Internet користуються більше 50 млн абонентів, причому більша частина з них — за межами України); зменшення витрат на збут (витрати на транспортування і торгівлю товарами або послугами через електронний магазин менші, ніж через звичайний, торгові витрати може бути знижено); випередження конкурентів, оскільки процес передачі інформації про товари або послуги потенційним покупцям становить усього кілька секунд, і в продавця) є можливість першим продати товар; можливість працювати в будь-якій точці земної кулі, оскільки Internet функціонує 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік.

З погляду комп'ютерних даних уся інформація, котра утворює магазин (логотип компанії, інформація про підприємство, каталог продукції тощо), створюється на комп'ютері, що належить продавцю або організації, через яку продавець підключений до Internet, і на ньому ж зберігається. Комп'ютер, на якому записано магазин, є частиною Internet, і тому він відкритий для будь-якого користувача мережі, котрий бажає його відвідати і переглянути дані, що там зберігаються.

З погляду руху товарів і послуг й ознайомлення з ними потенційних покупців (у даному разі це покупці з доступом до Internet) електронні магазини виконують ті ж самі функції, що й звичайні види реклами. Однак, на відміну від них, електронний магазин не припиняє своєї діяльності після того, як до нього зникне цікавість (як це відбувається, наприклад, з газетною рекламою). Він буде працювати, пропонуючи свої послуги стільки часу, скільки запланує продавець, не обмежуючи відвідувачів часом перегляду.

Електронні магазини також пропонують інтерактивні засоби спілкування з покупцем на базі мультимедіа-технологій, включаючи обробку замовлень.

З погляду бухгалтерського обліку програмне забезпечення Internet-магазину з'єднується з КСБО підприємства в такий спосіб,

що проводки формуються автоматично, наприклад, при відвантаженні товару покупцю. У цьому разі клієнт сам заповнює на екрані свого комп'ютера бланки замовлень, і, таким чином, ініціює проводки з реалізації товарів та списання їхньої собівартості. При цьому функції бухгалтера перекладають на покупця, який взаємодіє з електронним магазином і, опосередковано, з КСБО підприємства.

Література

1. 12. Заводський Й.С. Менеджмент: Management. — Т. 1. — К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. — 543 с.

2. 13. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. — К.: А.С.К., 1998. — 768 с

3. 14. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" // Галицькі контракти. — 1996. — № 47. — С. 44—50.

4. 15. Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред. проф. В.В. Дика. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 272 с.

5. 16. Исаков В.И. Развитие бухгалтерского учета с использованием средств вычислительной техники // Сборник № 4 тезисов и докладов секции № 3 "Организация бухгалтерского учета в условиях машинной обработки информации". — Всесоюзная научно-техническая конференция "Совершенствование бухгалтерского учета в современных условиях управления производством", 1975. — С. 7—11.

6. 17. Казанский Д. Системы ERP: основные задачи и область применения //  011. html.

7. 18. Кирейцев Г.Г. Функции учета в механизме управления сельскохозяйственным производством. — К.: Изд-во УСХА, 1992. — 240 с.

8. 19. Колесников С. Что такое КИС и как с ней бороться //.