техніки зокрема якраз і є протиріччя між оперативними даними і даними, необхідними для аналізу та прийняття рішень. У цьому разі сподівання теоретиків і практиків комп'ютерних облікових систем на те, що аналітичні й оперативні бази даних мають об'єднатися, не справдилися. Ключовим аспектом програмних модулів підтримки прийняття рішень є те, що вони не оперують даними реального часу. При цьому одне і те саме запитання задається кілька разів, із зміною одного фактора, потім результати порівнюють, щоб визначити, наприклад, найвищу ціну, яка спричинила найменший обсяг продажів. Такі аналітичні дані для фінансового моделювання ніколи не актуальні. Актуальний у контексті роботи керівника означає: на момент минулого місяця, минулого кварталу, минулого року. Інколи актуальний може означати: до тижня або навіть до дня, але ніколи до хвилини. За визначенням, аналітичні дані використовують для аналізу стану, який передбачає порівняння, що завжди ґрунтуються на періодах часу — на місяці, кварталі, році, тижні й навіть на дні, на відміну від поточних даних бухгалтерського обліку (табл. 1.5). Підготовку та прийняття управлінських рішень можна значно прискорити і поліпшити шляхом побудови фінансових моделей.
Таблиця 1.5. Порівняльна характеристика двох тинів баз даних
Трапсакційна (облікова) | Аналітична
Актуальна — до хвилини | Актуальна в межах певного періоду
Постійно змінюється | Моментальні зйомки
Деталізована | Агрегована
Специфікована | Узагальнена
Локальна | Глобальна
Вчасна | Історична
Фінансове моделювання для прийняття рішень
Метою створення й використання фінансових моделей є допомога, яку такі моделі можуть надати керівництву підприємства в процесі ухвалення рішення. У цьому контексті фінансова модель (financial model) — функціональна галузь загальної моделі стратегічного планування. Це математична модель, яка описує взаємозв'язки між фінансовими змінними підприємства. Таким чином, фінансову модель можна визначити як "спрощене математичне відображення реальної фінансової сторони діяльності підприємства" [33]. Таке визначення означає, що фінансова модель являє собою спробу показати комплексний характер фінансово-господарської ситуації у формі спрощених (порівняно з дійсністю) математичних рівнянь. Вона є основним інструментальним засобом для планування і складання бюджету. Також її використовують для аналізу ризику і експериментів "а що буде, якщо...".
Кращим способом розуміння сутності фінансових моделей є дослідження кількох простих моделей, наприклад: кошторису; аналізу величини витрат, обсягу виробництва і прибутку; задачі лінійного програмування. Саме ці моделі вивчають більшість студентів спеціальності "Фінанси та бухгалтерський облік" в американських університетах. Вони ознайомлюються з основами техніки (інструментами) прийняття рішень, наприклад, з такими, як аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу і прибутку (cost-volume-profit analysis), як аналіз релевантних витрат (relevant cost analysis), регресійний аналіз, лінійне програмування і моделі розподілу витрат (cost allocation models) [34, с. 131]. Ці інструменти є неповними (частковими) моделями, тому що за їх допомогою аналізують тільки деяку частину великої проблеми.
Фінансові моделі забезпечують керівництво підприємства корисною аналітичною інформацією, котру можна використати як основу для прийняття зважених рішень. Інформацію, якою фінансові моделі забезпечують особу, котра приймає рішення, може бути проаналізовано під двома кутами зору, а саме:
а) досягнення цілей: якщо управлінці включать свої оцінки параметрів виробничої діяльності та інші відповідні дані у фінансову модель, тоді аналіз фінансової моделі покаже, чи зможуть результати рішення допомогти у досягненні цілей, поставлених перед підприємством. Для виробничого підприємства головною метою є максимізація прибутку. Отже, при використанні моделі кошторисного планування вона покаже, чи зможе підприємство максимально збільшити свої прибутки, ґрунтуючись на оцінках і допущеннях, включених у модель на певний момент часу. Також метою може бути оптимальне використання своїх ресурсів. Для цього використовують модель лінійного програмування. Ця модель може швидко визначити, чи можна досягти цілей підприємства, керуючись тим чи іншим рішенням, включеним у модель на різних етапах. Керівники можуть використовувати цю інформацію для перегляду рішень, переоцінки цілей і переосмислення процесів прийняття рішень;
б) аналіз ризику. Аналіз ризику є важливим елементом процесу ухвалення рішення. Можливість за допомогою фінансових моделей миттєво аналізувати ситуації типу "що буде, якщо..." надає керівникам швидкий і простий метод для виконання широкого аналізу, щоб прийняти будь-яке рішення. У цьому полягає основна перевага фінансових моделей.
До появи комп'ютерних інформаційних технологій створення і використання фінансових моделей було копітким заняттям, яке потребувало багато часу. У сучасних умовах складної робочої обстановки за наявності незліченних зв'язків і взаємин, що можуть бути в найнезначніших фінансових аспектах підприємства, використання фінансових моделей без допомоги передової інформаційної технології було б практично неможливим. Вплив, який справила інформаційна технологія на застосування фінансового моделювання, полягає в можливості майже миттєвого проведення аналізу складних і невизначених ситуацій, пов'язаних з ухваленням рішення. Якщо фінансову модель ввести в комп'ютерну систему, то керівник може одержати швидкі відповіді на свої запитання типу "що буде, якщо..." (наприклад, що буде з обсягом реалізації, якщо інфляція збільшиться на 3 % ?). Через швидкість аналізу кількість запитань типу "що...
якщо...", які задаються, також суттєво зростає, що дозволяє досягти повноти аналізу рішення.
Таким чином, інформаційна технологія дала можливість керівникам використовувати фінансові моделі для уточнення цілей, переоцінки сутності та ступеня фінансових відносин і для значного полегшення аналізу різних варіантів рішення. Інформаційна технологія зробила фінансові моделі більш простими у використанні й доступними майже для всіх підприємств.
Деякі завдання може бути вирішено тільки із застосуванням комп'ютера. Як правило, необхідність застосування комп'ютера викликана такими причинами:
а) складність розрахунків. Така ситуація може виникнути прй розв'язуванні чисельними методами оптимізаційних задач, коли число змінних та обмежень перевищує межі, доступні для ручних розрахунків, а в реальній практиці це звичайне явище;
б) великі обсяги оброблюваної інформації. Така ситуація також є звичайною для сучасного підприємства;
в) суворі вимоги до термінів одержання результату аналізу. Інформація має бути оперативною, щоб не втратити своєї цінності.
Хоча фінансові моделі і можуть забезпечити керівництво великою кількістю корисної інформації, вони не приймають рішення замість керівника. Однак саме вони вказують керівникові правильний напрям і можуть також істотно заощадити його час, допомагаючи уникнути розгляду варіантів, які модель відносить до розряду абсолютно неприйнятних.
Література
1. 12. Заводський Й.С. Менеджмент: Management. — Т. 1. — К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. — 543 с.
2. 13. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. — К.: А.С.К., 1998. — 768 с
3. 14. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" // Галицькі контракти. — 1996. — № 47. — С. 44—50.
4. 15. Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред. проф. В.В. Дика. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 272 с.
5. 16. Исаков В.И. Развитие бухгалтерского учета с использованием средств вычислительной техники // Сборник № 4 тезисов и докладов секции № 3 "Организация бухгалтерского учета в условиях машинной обработки информации". — Всесоюзная научно-техническая конференция "Совершенствование бухгалтерского учета в современных условиях управления производством", 1975. — С. 7—11.
6. 17. Казанский Д. Системы ERP: основные задачи и область применения // 011. html.
7. 18. Кирейцев Г.Г. Функции учета в механизме управления сельскохозяйственным производством. — К.: Изд-во УСХА, 1992. — 240 с.
8. 19. Колесников С. Что такое КИС и как с ней бороться //.