У цих та інших прикладах BPR є певні спільні риси, які і становлять сутність реінжинірингу бізнес-процесів.

1. Орієнтація на процеси. Усі досягнення одержано в результаті розгляду процесу в цілому з ігноруванням будь-яких організаційних перешкод на підприємстві (підрозділів, існуючих потоків документів тощо).

2. Великі амбіції проектів. Підприємства мали за мету здійснити докорінні зміни, відмовитися від покращення на 20 % і впровадити рішення, що дають покращення на 80 %.

3. Відмова від старих правил. Підприємства пішли на повну відмову від давніх традицій. Було знищено традиційні спеціалізації, послідовності дій та часові норми.

4. Творче використання інформаційних технологій. Основним інструментом реінжинірингу, який дозволив здійснити відмову від старих правил і організувати нові процеси, були інформаційні комп'ютерні технології. Саме вони надали можливості для здійснення підприємством своєї роботи радикально зміненими методами.

5. Реінжиніринг — це не автоматизація діючих процесів. Автоматизація — це простий шлях для більш ефективного виконання-неправильних заходів. Це також не перебудова вже впроваджених комп'ютерних систем, що переводить їх на більш сучасні технології. Перебудова програмного забезпечення часто приводить до створення складніших комп'ютеризованих систем, які автоматизують ті самі процеси.

6. Реінжиніринг — це не просто реорганізація чи побудова ієрархічних, лінійних, або "органічних" організацій, хоча реінжиніринг може спричиняти появу таких оргструктур. Реінжиніринг змінює структуру підприємств у такий спосіб, щоб зробити максимально прозорими межі між різними підрозділами підприємства, наблизити функції різних підрозділів, а найкраще — об'єднати функції кількох підрозділів в одному (або навіть в одній особі).

Певним чином реінжиніринг можна розглядати як своєрідне протиставлення всій політичній економії з часів Адама Сміта, котра вбачала підвищення ефективності виробництва в розподілі праці, ієрархічному контролі, економії на витратах за рахунок зростання масштабів виробництва. Реінжиніринг передбачає підвищення ефективності праці в поєднанні різних функцій, пов'язаних за змістом, в одній людині. Оскільки одна людина відповідає за весь технологічний ланцюг обробки інформації від формування замовлення клієнта до отримання фінансового результату, зникає необхідність ієрархічного контролю всього ланцюжка: фінансовий результат, що вимірюється обліком, є основним параметром контролю. А для того, щоб порахувати цей фінансовий результат, треба мати чіткі регламентовані правила, за якими має відбуватись організація бухгалтерського обліку — нервової системи підприємства.

Використані джерела

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г.А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / М.И. Семенов, И.Т. Трубилин, В.И. Лойко, Т.П. Барановская; Под общ. ред. И.Т. Трубилина. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 416 с.

3. Автоматизированные системы обработки экономической информации: Учебник / В.С. Рожнов, О.М. Островский, В.Б. Ли-берман, Г.Н. Козлова; Под ред. проф. В.С. Рожнова. — М.: Финансы и статистика, 1986. — 272 с.

4. Белуха Н.Т. Хозяйственный учет и его роль в АСУ. — М.: Финансы, 1972. — 72 с.

5. Влатов НА. Основы общей бухгалтерии в связи с промышленным, торговым и сметным счетоводством. — 5-е изд. — Л.: Экономическое образование, 1930. — 516 с.

6. Верба Ю. Опыт по внедрению SAP R/3 // PC WORLD UKRAINE. — 1998. — № 6. — С 59.

7. Гордієнко І.В. Інформаційні системи в менеджменті: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К: КНБУ, 1999. — 128 с.

8. Громов А.И., Каменнова М.С., Старыгин АЛ. Создание корпоративного архива и реорганизация бизнес-процедур компании // СУБД. — 1996. - № 3. - С. 84—94.